Лідери Європейського союзу обіцяють продовжувати надавати військову підтримку Україні, незважаючи на намагання Росії припинити постачання західної зброї Києву в рамках переговорів про припинення вогню, що тривають.
Лідери блоку збираються у Брюсселі 20 та 21 березня і, як очікується, ухвалять висновки саміту, в яких буде зазначено, що «Європейський союз дотримується підходу «мир через силу», який вимагає, щоб Україна займала якомога сильнішу позицію, з власним потужним військовим і оборонним потенціалом як невід’ємним компонентом».
У тексті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, також зазначається, що ЄС – «у координації з партнерами-однодумцями та союзниками – залишається відданим наданню подальшої всебічної підтримки Україні та її народу, який здійснює своє невід’ємне право на самооборону від агресивної війни Росії».
Брюссельська зустріч відбудеться через два дні після телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і його російським колегою Володимиром Путіним, під час якої досягли домовленості про 30-денну паузу в атаках на енергетичну інфраструктуру.
Однак лише через кілька годин після дзвінка державна компанія «Укрзалізниця» підтвердила, що російські безпілотники влучили в об’єкти енергосистеми залізниці в Дніпропетровській області.
Зазвичай текст ЄС узгоджується одноголосно 27 країнами-членами ЄС. Однак дипломати ЄС, які говорили на умовах анонімності, заявили, що Угорщина, яка вже давно виявляє більш примирливий тон щодо Кремля, попросить відмовитися від тексту щодо України, подібно до того, як це сталося на саміті ЄС на початку цього місяця.
Досі країни ЄС не брали участі у переговорах щодо війни, які відбуваються в Саудівській Аравії, але в документі підкреслюється, що «Європейський союз і його держави-члени сприятимуть мирному процесу і допоможуть забезпечити справедливий і тривалий мир для України, що відповідає інтересам як України, так і Європи в цілому».
Однак немає жодної згадки про призначеного посланця ЄС на переговорах. Нещодавні спекуляції в Брюсселі свідчать про те, що на цю роль можуть претендувати як колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель, так і нинішній президент Фінляндії Александр Стубб.
Також немає жодних прямих посилань на присутність представників ЄС на місцях для нагляду за потенційною мирною угодою, на чому неодноразово наполягав президент Франції Емманюель Макрон, але що Москва поки що відкидає як можливий варіант.
«Готовий посилити тиск на Росію»
Брюссель дотримується двох інших позицій, які адміністрація Трампа, схоже, винесла на стіл переговорів, намагаючись забезпечити прихильність Москви до мирної угоди: послаблення санкцій проти Кремля та притягнення до відповідальності за воєнні злочини.
Нещодавно блок продовжив візові заборони і замороження активів 2400 компаній і фізичних осіб, включно з Путіним, які ЄС запровадив після початку повномасштабного вторгнення в Україну три роки тому. ЄС «залишається готовим посилити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій і посилення контролю за виконанням існуючих заходів», – зазначається в заяві.
Російські активи на суму близько 200 мільярдів євро залишаються замороженими, переважно в Бельгії. Кошти мають залишатися заблокованими «до тих пір, поки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує їй збитки, завдані цією війною».
Держави-члени додали, що вони наполягають на «повній відповідальності за воєнні злочини та інші найтяжчі злочини, скоєні у зв’язку з російською агресивною війною проти України».
Це сталося після того, як Вашингтон оголосив про свій намір вийти з Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України, створеного західними країнами ще у 2023 році для збору доказів проти осіб, відповідальних за імовірні воєнні злочини.
Форум