Під час останнього похмурого збурення політики Росії щодо ядерної зброї очільник РФ Володимир Путін 25 вересня припустив, що Кремль може застосувати ядерну зброю проти будь-якої держави, яка атакує Росію, якщо цю країну підтримує ядерна держава.

Якщо Росія завдасть потужного ядерного удару по Україні чи Західній Європі, континент не зможе зробити багато, щоб зупинити це.

Павла Подвига, старшого наукового співробітника Інституту дослідження проблем роззброєння ООН (UNIDIR), багато хто вважає провідним у світі західним експертом з ядерної зброї Росії. Він каже, що немає жодних ознак того, що така катастрофа може стати реальністю, але він малює похмуру картину того, як розгортався б ядерний удар по Європі.

«Якщо має відбутися якийсь масштабний запуск – або було запущено кілька [російських] ракет – тоді майже неможливо гарантувати, що все буде перехоплено», – каже він.

Повідомляється, що внутрішні розрахунки НАТО передбачають, що в разі повної атаки з боку Росії військовий блок матиме «менше від 5 відсотків» необхідної ППО.

Вважається, що Росія має близько 1700 ядерних боєголовок на понад 500 ракетах, які можна запустити за лічені хвилини зі шахтних установок, мобільних пускових установок, підводних човнів та літаків.

Сполучені Штати, ймовірно, були б основною ціллю, але відомо, що багато з цих ракет призначені для Європи.

Але якщо ракетні обстріли фактично неможливо зупинити, що повинні робити цивільні особи у разі ядерного удару?

У деяких європейських столицях зберігаються ядерні сховища часів Холодної війни, які тихо оновлюються. У Києві нещодавно знову відкрили та передали в користування ядерний бункер.

У Празі після вторгнення Росії в Україну в 2022 році мережа бункерів часів Холодної війни зацікавила місцевих жителів. Бункери «все ще функціонують після падіння соціалізму і можуть бути активовані, якщо необхідно», – підтвердив Радіо Свобода Ян Мікеш, керівник департаменту кризового менеджменту мера району Прага-2.

Речниця пожежно-рятувальної служби Чеської Республіки розповіла Радіо Свобода, що, починаючи з 2023 року, служба почала оновлювати «вимоги до системи укриттів і самих укриттів», не подавши подробиць.

У німецькій долині Ар, поблизу Бонна, Гайке Голлундер, директорка ядерного бомбосховища, яке зараз працює як музей, повідомила про значне збільшення кількості відвідувачів.

«Інтерес збільшився, особливо з боку молодих людей, через війну в Україні, – сказала вона Радіо Свобода. Чи можна використовувати бункер? Чи є ядерний бункер для уряду в Берліні? Це основні запитання».

Але такі рішучі запобіжні заходи, ймовірно, марні. Подвиг каже, що російський ядерний удар залишив би дуже мало часу, щоб втекти до надійного укриття. За оцінками Подвига, від запуску до зіткнення з ціллю в Центральній Європі «мине близько 10 хвилин».

Сполучені Штати підтримують мережу супутників, здатних миттєво помітити шлейф ракети, що запускається, але ця система, ймовірно, буде марною для країн, близьких до Росії.

«Сполучені Штати мають усілякі системи попередження – супутники та все таке. Але я б сумнівався, що цю інформацію можна було б дуже швидко або взагалі передати союзникам США в європейських державах», – каже Подвиг.

Моделі того, що сучасна ядерна зброя зробить з містами, є похмурим читанням.

Одна російська ракета «Тополь-М» вибухнула б у вогняну кулю кілометрової ширини, яка спалила б усе живе, до чого вона б торкнулася. У радіусі 7 кілометрів незліченна кількість мирних жителів загине від важких опіків і буде розчавлено під уламками будівель, зруйнованих ударною хвилею. Тоді прийде радіація, яка наситить місце вибуху та отруїть повітря та воду.

Британський військовий історик Безіл Ліддел Гарт був свідком військової гри 1955 року, під час якої НАТО розгорнула сценарій повномасштабної ядерної війни з Радянським Союзом. НАТО виграло обмін, але коли гіпотетичний пил влягся, майже всі скарби західного світу лежали в руїнах. Пізніше Гарт описав цей досвід як «дуже тривожний».

Перемога, писав він, «втратила сенс».

Писали, що радянський лідер Микита Хрущов сказав якось, що після тотальної ядерної війни «живі будуть заздрити мертвим».

Павло Подвиг з UNIDIR обережно розкриває власні розрахунки.

«Я просто намагаюся не думати про це, тому що я знаю деякі катастрофічні сценарії, які є досить поганими», – каже він.

Як і в розпал Холодної війни, сьогодні єдиним жорстким засобом стримування є взаємне гарантоване знищення, яке забезпечують власні запаси Заходу із сотень ядерних ракет, а також суперечлива політика запуску з попередженням (LOW).

Позиція LOW дозволяє Сполученим Штатам наносити удари у відповідь до того, як будь-які ракети вдарять по території США, якщо будуть виявлені ракети, що наближаються. Ця політика запобігатиме знищенню власної ядерної зброї Америки на місці, але залишає відкритою можливість помилки, яка може призвести до кінця людської цивілізації.

Незважаючи на постійне зростання напруженості між Росією та Заходом, Подвиг каже, що ядерний апокаліпсис залишається лише віддаленою перспективою.

«Я справді вірю, що перш ніж це дійде до такої реальної можливості, ми побачимо чимало подальших кроків ескалації», – каже він.

Разом із ядерною риторикою, прогнозує Подвиг, «ми побачили б переміщення зброї тощо».

Він зауважує, що впевнений, що є «дуже малоймовірним, що це може бути щось несподіване».