Через два дні після безпрецедентного вторгнення російських дронів на територію Польщі 10 вересня НАТО оголосило про відповідь – операцію «Східний вартовий» (Eastern Sentry). Місія стартувала негайно, 12 вересня, і вже за тиждень її випробували, коли російські літаки увійшли в повітряний простір Естонії.
НАТО заявляє, що операція «Східний вартовий» спрямована на посилення оборонної позиції, взаємозв’язку та гнучкості вздовж усього східного флангу.
Хоча початковий акцент робили на російських дронах і географічно на Польщі, операція має багатодоменний характер – тобто залучає сухопутні, морські та повітряні сили – і покликана закрити прогалини від Північного до Чорного моря.
У НАТО чітко зазначили, що вона діятиме лише на території країн НАТО, а отже, планів заходити у західну Україну для захисту повітряного простору немає.
Хоча Київ був би дуже радий такому кроку, і є аргументи на користь того, щоб збивати російські дрони раніше, багато союзників по НАТО побоюються, що це може наблизити їх до прямого конфлікту з Кремлем.
Інтегрована система
Ключова мета зараз – перехід до інтегрованої системи.
Раніше окремі союзники НАТО здійснювали повітряне патрулювання в різних районах, а НАТО додавало підтримку в індивідуальному порядку, залежно від оцінки загроз.
Тепер ідея полягає в тому, щоб пов’язати більше ресурсів між собою уздовж усього східного флангу – чи то ракети, чи антидронові технології.
Натхненням стала подібна операція «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry), яку було розпочато на початку цього року у відповідь на низку підозрюваних диверсій Москви під водою в Балтійському морі.
Посадовці НАТО, з якими спілкувалося Радіо Свобода на умовах анонімності, вважають цю операцію успішною, наголошуючи, що останнім часом не було спроб пошкодити кабелі чи іншу інфраструктуру в регіоні.
І хоча повністю запобігти проникненню дронів у повітряний простір НАТО буде складніше, логіка тут така: посилена присутність змусить «Росію двічі подумати, перш ніж знову випробовувати межі».
Союзники нарощують участь
Вісім країн уже приєдналися до «Східний вартовий» і надали ресурси у розпорядження Верховного головнокомандувача об’єднаними силами НАТО (SACEUR) Алексуса Гринкевича. Очікується, що долучаться й інші.
Франція виступила першою – надавши три літаки-винищувачі Rafale, які будуть розміщені в Польщі, а також військово-транспортний літак Airbus A400M.
Британія відправила свої винищувачі Typhoon для виконання оборонних місій у небі Польщі, а Німеччина передислокувала чотири Eurofighter ближче до східного кордону, готові до вильотів у будь-який момент.
Італія також сигналізувала про готовність надати літаки, як і Данія. Крім того, Копенгаген розгорнув військовий корабель у східній частині Балтійського моря.
Іспанія та Швеція теж зроблять свій внесок, тоді як Чехія направляє спецпризначенців до Польщі та три гелікоптери.
І тут впадають в око дві речі.
По-перше, відсутність будь-яких нових американських ресурсів, наданих для операції «Східний вартовий».
На пресбрифінгу Гринкевич напівжартома сказав: «Що стосується американських військових ресурсів… я ось тут, і я залучений», додавши: «Відданість Сполучених Штатів інтегрованій військовій структурі Альянсу залишається незмінною».
Президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів 21 вересня, чи допоможе він захистити Польщу та країни Балтії у разі подальшої ескалації Москви, сказав: «Так, я б допоміг. Допоміг би».
Факт у тому, що у Польщі розміщено понад 10 000 американських військових, і ця цифра може зрости.
Попри численні повідомлення про перекидання Вашингтоном військового персоналу з Європи до Азії, посадовці НАТО, з якими говорило Радіо Свобода, наполягають, що жодних сигналів про скорочення чисельності військ на східному фланзі наразі не було.
Питання вартості
Друге питання полягає в тому, що зобов’язання щодо «Східного вартового» наразі дуже зосереджені на дорогих винищувачах та іншому коштовному обладнанні.
Це було однією з критик на адресу польської та натівської відповіді на вторгнення 10 вересня – що для захисту від дешевих дронів були використані багатомільйонні винищувачі.
Хоча деякі європейські посадовці визнають, що Варшава хоче «демонстрації сили», інші зауважують, що це економічно не є стійким у довгостроковій перспективі. Або ж, як висловився один високопоставлений представник НАТО: «Ми, звісно, розуміємо, що найкращий спосіб знищувати дрони – це не дуже дорогі ракети, випущені з дуже, дуже дорогого літака».
Тому «Східний вартовий» радше є терміновим заходом, доки потенційна «стіна дронів» не стане реальністю та не доповнить уже наявні системи.
НАТО відіграватиме центральну роль у створенні такої системи, і, з огляду на готовність ЄС її профінансувати, проект цілком імовірний, але в найкращому випадку його реалізують за два-три роки.
Тим часом Альянс вивчає новаторську роботу Латвії з акустичними сенсорами, які швидше виявляють дрони, а також нові боєприпаси, що дозволяють літакам використовувати дешевшу зброю – обидва рішення можуть бути впроваджені досить швидко.
Ще одна модель, яку НАТО може запозичити з досвіду України, – це мобільні вогневі групи. Київ дедалі успішніше застосовує ці невеликі, швидкі підрозділи, озброєні кулеметами або переносними зенітно-ракетними комплексами, на полі бою.
Як підсумував Гринкевич після оголошення про «Східний вартовий», відповідаючи на запитання ЗМІ: «Настав час подивитися на це по-новому. Ми завжди вчимося. НАТО – це організація, що навчається».
Форум