Після кризових зустрічей у Парижі та Лондоні, європейські лідери збираються на «терміновий саміт» в Брюсселі 6 березня. У проєкті висновків саміту, з якими ознайомилось Радіо Свобода, згадуються гарантії безпеки для України, а також миротворча місія. Радіо Свобода поспілкувалося з кількома дипломатами в ЄС і пояснює, які саме месиджі для США готує Євросоюз і як збираються обійти угорське вето.
Про цей позачерговий кризовий саміт у ЄС оголосили 27 лютого, напередодні зустрічі президентів України та США – у відповідь на швидкий розвиток подій навколо пошуку миру. Але відтоді темп став ще швидшим – після відвертої суперечки в Овальному кабінеті між Трампом і Зеленським, після якої Вашингтон заморозив військову допомогу Україні.
Проєкт висновків саміту посли країн-членів у ЄС традиційно узгоджують заздалегідь і до останнього вносять правки.
Новина про зупинку постачання американської зброї Києву може стати нагодою зробити текст підсумкової декларації більш «амбіцітним», повідомив один із дипломатів, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ. Посли ЄС вчергове зберуться у четвер вранці за кілька годин до початку саміту для узгодження висновків.
Про миротворців – офіційно
Це буде перший саміт Євросоюзу, на якому офіційно обговорять питання миротворчої місії для України. Високопоставлений чиновник ЄС зазначив, що з одного боку тема миротворців передчасна, бо поки що немає ні припинення вогню, ані мирних переговорів, з іншого, «над цим потрібно працювати».
«Багато з наших країн-членів уже заявили, що вони готові брати участь. Тому важливо, щоб, по-перше, ми це визнали, а по-друге, щоб ЄС міг обговорити серед лідерів, який саме рамковий підхід ми готові надати», – сказав високопоставлений чиновник ЄС.
Визнання звучить у підсумковій декларації саміту, хоча згадка про миротворчу місію ховається під абревіатурою CSDP, яка розшифровується як «Спільна політика безпеки та оборони» – це механізм, за яким Євросоюз бере участь в миротворчих операціях.
Ось цитата з декларації:
«У світлі переговорів щодо всеосяжного, справедливого та тривалого миру, Європейський Союз та держави-члени готові надалі сприяти гарантіям безпеки на основі їхніх відповідних компетенцій та можливостей, згідно з міжнародним правом, зокрема шляхом вивчення можливого використання інструментів спільної політики безпеки та оборони (CSDP)».
Конкретика у цих формулюваннях відсутня, але вони мають стати аргументом на перемовинах представників Європи (президента Франції чи премʼєра Великої Британії) зі США, повідомив один із дипломатів ЄС, з якими спілкувалася Радіо Свобода.
Зокрема, це може продемонструвати президенту США Дональду Трампу політичну підтримку миротворчої місії від усього Євросоюзу, а не лише обмеженої групи держав.
«Ми таким чином кажемо йому: «ви можете бути впевнені, що європейці будуть там». А ми просимо у нього надати «гарантію гарантії», бути присутніми якимось чином», – пояснив дипломат стратегію ЄС.
Водночас посли ЄС нагадують, що першочерговими гарантіями безпеки для України будуть саме ЗСУ, які підтримуватимуться з боку ЄС навчанням, фінансуванням та зброєю. Європейська миротворча місія має стати додатковим елементом, участь у ній братимуть не всі держави-члени ЄС, також будуть залучені країни з-поза блоку, як Великобританія та, можливо, Туреччина.
- Президент Франції має зібрати наступного тижня в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають можливість створення миротворчої місії для України.
- Підтвердженням здатності ЄС забезпечити надійні гарантії безпеки для України мають стати суттєво більші видатки на оборону, зокрема і 800 мільярдів євро, про які напередодні оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Європа озброюється
Буде узгоджене масштабне спільне фінансування закупівлі та виробництва на європейській території боєприпасів, танків, зброї, найбільш інноваційного обладнанняМакрон
Дискусії про необхідність посилити видатки на оборону посилено ведуться в ЄС уже три роки, проте якщо попередні ініціативи обмежувалися кількома сотнями мільйонів євро, тепер мова про сотні мільярдів.
План президентки Єврокомісії, який лідери обговорять на саміті, передбачає виділення 150 мільярдів євро для держав-членів ЄС на витрати на оборону і послаблення обмежень для країн-членів, що має дозволити залучити ще додаткові 650 мільярдів кредитів для оборонної промисловості.
«Буде узгоджене масштабне спільне фінансування закупівлі та виробництва на європейській території боєприпасів, танків, зброї, найбільш інноваційного обладнання», – повідомив президент Франції Емманюель Макрон у вечірньому зверненні до нації 5 березня.
Він назвав цей план «вирішальним кроком» для того, щоб Європа змогла самостійно оборонятися.
Враховують у цих інвестиційних планах і можливість вкладати кошти у виробництво в Україні.
...не все йтиме в Європу, а й в Україну також
«Логічно, що не все йтиме в Європу, а й в Україну також», – повідомив дипломат ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
«Європейський Союз справді перегорне нову сторінку» щодо оборони, сказав високопоставлений чиновник ЄС напередодні саміту. Він додав, що з цього приводу спостерігається «чітка готовність» від усіх.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок назвала це «важливим першим кроком», а прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс написав у соціальних мережах: «Тепер ми повинні розробити деталі».
Попри оптимістичну риторику європейських чиновників, багато деталей ще потрібно опрацювати, і є питання щодо реалістичності оголошених сум. Критики стверджують, що ЄС не надає нові гроші, а лише перерозподіляє існуючі елементи бюджету.
Без допомоги США?
Про оборонний план Європи президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила у той же день, коли Вашингтон повідомив про паузу у своїй військовій допомозі Україні, і дипломати його розцінюють його як підготовку Європи до найгіршого сценарію без парасольки безпеки США.
Про те, що у цифрах означає призупинення США надання Україні військової та гуманітарної допомоги читайте тут
Ми не повинні відмовлятися від СШАЯн Ліпавський
Публічно більшість європейських політиків наполягають на необхідності зберегти союзницькі стосунки зі США.
«Ми не повинні відмовлятися від США», – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський 4 березня, а прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наполіг на підсумковій пресконференції в Лондоні, що не погоджується з тезою, що США є ненадійним союзником.
Але той факт, що вони взагалі говорять про такі речі, є ознакою того, наскільки Європа стривожена рішеннями та заявами, які робляться у Вашингтоні.
Підтверджують це і останні коментарі французького президента. Розповідаючи про необхідність розробити гарантії безпеки для України, він зазначив: «Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться поруч з нами. Але ми повинні бути готові, якщо так не буде».
Вплив відносин Зеленського та Трампа
«Ситуація в Україні, враховуючи, зокрема, позицію нової адміністрації США, змінилася», – сказав високопоставлений чиновник ЄС. «Це відправна точка для спеціальної Європейської Ради».
Європейські лідери будуть обговорювати, що вони можуть терміново зробити, щоб заповнити прогалину, залишену замороженням допомоги для підтримки Ззбройних сил України.
Водночас очікувати нові рішення оголошення з цього приводу за результатами саміту не варто, країни наразі комунікують з Києвом на двосторонній основі щодо нагальних потреб, зазначив дипломат ЄС.
Основна увага залишається на відновленні взаєморозуміння між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Зеленським, і в дні перед самітом був певний рух у цьому напрямку.
У своєму першому виступі перед Конгресом США на посаді 47-го президента Дональд Трамп сказав, що Зеленський написав йому листа після їхньої недавньої суперечки в Овальному кабінеті, і що український президент готовий повернутися за стіл переговорів.
Посолка України у США Оксана Маркарова пояснила, що президент Дональд Трамп під час звернення до Конгресу процитував допис президента Володимира Зеленського у мережі Х, а не лист. Прессекретар Зеленського Сергій Никифоров у коментарі виданню LIGA.net підтвердив, що жодного «листа» від українського президента не було і Трамп говорив саме про пост у соцмережі.
Наступного дня радник 47-го президента США з національної безпеки Майк Вальц сказав Fox News, що пауза у військовій допомозі може бути знята, якщо Україна підпише угоду, яка дасть Вашингтону доступ до її корисних копалин.
Також 5 березня речниця французького уряду повідомила, що президент Емманюель Макрон розглядає можливість спільного візиту до Вашингтона із Зеленським і прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, всі троє з яких були в столиці США минулого тижня. Але пізніше паризький чиновник уточнив, що наразі немає конкретних планів щодо цього.
Підготовку Макрона до такого візиту, одним із елементів якої має бути підсумкова декларація саміту зі згадкою миротворців, може зірвати Угорщина, заблокувавши такі висновки саміту.
В Брюсселі сподіваються вдатися до застосованої раніше практики, коли угорського премʼєра Віктора Орбана просили на саміті піти «випити кави» і голосували без нього. Таким чином висновки саміту можуть ухвалити голосами не 27, а 26 країн-членів ЄС.
«26 це доволі багато, а один – доволі одиноко», – підсумував ситуацію інший дипломат, наполягаючи, що утримання Угорщини під час голосування не стане сигналом про брак єдності в ЄС.
Президент Франції Емманюель Макрон запросив на розмову до Парижа премʼєра Угорщини Віктора Орбана ввечері 5 березня напередодні саміту, тому в Брюсселі ще є надії на ухвалення декларації за згоди усіх 27 країн-членів.
Форум