Телефонна розмова 18 березня між Трампом і Путіним була спрямована на закріплення угоди про припинення бойових дій в Україні, що тривають вже четвертий рік. Було досягнута конкретна домовленість про припинення ударів Росії по «енергетичній інфраструктурі» – за версією Кремля чи проти «енергетики та інфраструктури» – за повідомленнями з Білого дому. Але не більше того.
Це перемир'я? Якщо так, то яке саме?
Через понад три роки повномасштабної війни Росії проти України, Білий дім і Кремль 18 березня оголосили про широку домовленість, спрямовану на зупинку конфлікту, що вже забрав життя і покалічив понад мільйон людей з обох сторін.
Контури угоди були озвучені після приблизно двогодинної телефонної розмови між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Путіним – другої такої розмови за президентство Трампа й, можливо, найважливішої на цей момент.
Україна, яка перебувала під сильним тиском з боку Білого дому, включно з напруженою зустріччю у Овальному кабінеті з президентом Володимиром Зеленським, вже погодилася на 30-денну паузу у бойових діях – за умови, що Росія зробить те саме.
Дональд Трамп напередодні розмови з Путіним прокоментував журналістам перепалку між ним і Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті: «Нам потрібно було змусити Україну робити правильні речі. Це була не проста ситуація. Ви побачили невелику сцену в Овальному кабінеті, але я думаю, що зараз вони роблять правильні речі, і ми намагаємося досягти мирної угоди, досягти припинення вогню, а потім і мирної угоди»
«Мій головний висновок тут – Москва цілком комфортно почувається з Трампом, але з причин, які обговорюють далеко не всі, – сказав Микола Соков, колишній російський дипломат, який зараз працює у Віденському центрі з питань роззброєння та нерозповсюдження. – «Москва може торгуватися з Трампом, тоді як Європа наполягає на своїй правоті й вимагає прийняття її позиції без обговорення»
То що саме погодила Москва?
Щодо реальних військових дій, угода нічого не змінює безпосередньо на полі бою, де російські війська до недавнього часу поступово просуваються за рахунок постійних штурмів 1100-кілометрової лінії фронту.
Українські війська виходять із Курської області Росії, частину якої вони утримували майже сім місяців, намагаючись зменшити тиск на інших ділянках фронту та отримати додатковий козир для ймовірних мирних переговорів.
Головним у домовленості, оголошеній 18 березня, є питання енергетичної інфраструктури.
Починаючи щонайменше з листопада 2022 року, Росія методично атакувала енергомережу України: електростанції, лінії електропередач, трансформатори, підстанції – стратегія, спрямована на виснаження та залякування цивільного населення. Ідею такого терору інколи приписують колишньому головнокомандувачу російського вторгнення, відомому під прізвиськом «Генерал Армагеддон».
Це є воєнним злочином, за який Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення двом високопоставленим російським військовим.
Попри ці атаки, Україна намагається підтримувати енергопостачання за допомогою місцевих рішень та значної західної допомоги. Водночас вона активно розвиває власне виробництво дронів і навіть крилатих ракет, які дедалі частіше використовуються для ударів по енергетичній інфраструктурі Росії: нафтопереробних заводах, трубопроводах та військових об'єктах.
Виступаючи на пресконференції в Гельсінкі, президент Зеленський, який раніше висловлював підтримку припиненню вогню без включення сухопутних операцій, поставив під сумнів нову угоду:
«Ми завжди підтримували ідею не завдавати ударів по енергетичних об'єктах, а також по об'єктах на морі, продовольчій і транспортній інфраструктурі. Зараз нам потрібно зрозуміти деталі цієї угоди. Ми їх не знаємо»
«Це може бути кроком до припинення вогню», – зазначив Зеленський. – «Крок за кроком. Але реальність така: сотні дронів і ракет продовжують падати не лише на поле бою, а й по всій країні»
Підґрунтя для цієї угоди було закладене на зустрічах українських та американських делегацій у Джидді, Саудівська Аравія.
Два дні по тому Путін відповів на пропозицію своєрідним «так, але».
«Під час розмови Дональд Трамп висунув пропозицію, щоб сторони конфлікту взаємно утримувалися від атак на об'єкти енергетичної інфраструктури протягом 30 днів», – повідомив Кремль у підсумковому звіті за підсумками дзвінка 18 березня. – «Володимир Путін позитивно відреагував на ініціативу і негайно віддав відповідний наказ російським військовим»
Тимчасове припинення ударів по енергетичних об'єктах в Україні та Росії можна вважати перемогою для Києва. Однак, як зазначає експерт Володимир Соков, це може стати ще більшою перевагою для Москви:
«Зверніть увагу, що протягом 30 днів Росія зможе нарощувати виробництво зброї та за потреби відновити масштабні удари. Україна ж за цей час не зможе повністю відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру, втрати якої оцінюються у межах від третини до половини».
Про що не сказали?
У публічних заявах Кремля та Білого дому після переговорів не було згадки про Запорізьку АЕС – найбільшу в Європі, хоча спеціальний посланець США Стів Віткофф зазначав, що це питання могло бути на столі переговорів.
Не було також жодної згадки про можливе визнання США анексії Криму Росією – чутки про таку ймовірність раніше поширювалися.
А сам Дональд Трамп перед телефонною розмовою з Володимиром Путіним заявляв, що обговорення, зокрема, буде стосуватися «поділу певних активів», йтиметься про «території і електростанції».
Так само не було жодних натяків на прагнення України вступити до НАТО – питання, яке Москва категорично відкидає і навіть використала як виправдання для вторгнення в лютому 2022 року.
Заява Білого дому містила посилання на ширші геополітичні питання – натяк на позицію Москви про те, що будь-яка угода з Вашингтоном має охоплювати не лише Україну. Це відповідає давній риториці Путіна про «корінні причини» – фактично, невдоволення Кремля всією архітектурою міжнародного порядку після закінчення Холодної війни.
Однак розширення переговорів з Росією за межі теми зупинення війни проти України було тим, чого попередник Трампа, Джо Байден, уникав.
«Лідери домовилися, що рух до миру почнеться з припинення атак на енергетичну інфраструктуру, а також технічних переговорів щодо морського припинення вогню в Чорному морі, повного припинення бойових дій і довготривалого миру», – йдеться в заяві Білого дому. «Ці переговори розпочнуться негайно на Близькому Сході»
«Вони також обговорили необхідність припинення розповсюдження стратегічної зброї та залучення інших країн до забезпечення максимального охоплення цих заходів», – зазначається в заяві. «Обидва лідери погодилися, що Іран ніколи не повинен мати можливості знищити Ізраїль».
Незрозуміло, чи мала значення невелика відмінність у формулюваннях після розмови Трампа і Путіна між заявами: «енергетична інфраструктура» за версією Кремля проти «енергетики та інфраструктури» за версією Білого дому.
Від редакції: російська армія від 24 лютого 2022 року обстрілює із артилерії, завдає ракетних ударів, а із осені 2022 року атакує дронами – не лише «енергетичну інфраструктуру», тобто об'єкти енергетики України, а й «інфраструктуру», тобто все, що забезпечує життя цивільного населення, зокрема лікарні, школи, житлові будинки
Раніше стримування поширення стратегічної зброї – ядерної чи іншої – було спільною метою Вашингтона та Москви, поки недовіра та політичні суперечки не ускладнили ці зусилля.
США та Росія, які мають найбільші у світі ядерні арсенали, все ще пов’язані останнім великим договором про контроль над озброєннями, але його термін закінчується наступного року, і жодних зусиль щодо переговорів про новий договір поки не зроблено.
У підсумку, розширення тематики переговорів відповідає давнім прагненням Кремля переглянути міжнародний порядок на свою користь – і повернути Росії статус рівноправного гравця для США, як це було за часів Радянського Союзу.
Форум