Натан Ходж
Президент Росії Володимир Путін зачаїв правду про те, чи погодиться він на запропоновану за посередництва США пропозицію про 30-денне припинення вогню в Україні.
Войовничий сигнал для Вашингтона
Відповідаючи на запитання 13 березня під час спільної пресконференції з фактичним очільником Білорусі Олександром Лукашенком, як він ставиться до готовності України брати участь у припиненні вогню, російський керманич Володимир Путін сказав ось що:
«Ми згодні з пропозицією припинити бойові дії. Але ми виходимо з того, що це припинення має привести до довгострокового миру й усунути першопричини кризи».
Потім російський президент зробив довгий екскурс щодо військової ситуації в Курській області Росії, де українські війська останніми днями втратили значні позиції.
Російське Міністерство оборони заявило про контроль над Суджею і Путін заявив на пресконференції про «повну ізоляцію та повний вогневий контроль» з боку російських сил над українськими в регіоні.
Ситуація залишається незмінною, але Путін 12 березня скористався можливістю відвідати регіон – демонстративно й незвично, одягнений у військову форму – щоб подати себе як лідера часів війни.
Цей візит подав Вашингтону войовничий сигнал, кажуть експерти. Але у своїх коментарях 13 березня Путін був трохи більш примирливим.
«Сама ідея [про припинення вогню] правильна, і ми, звичайно, її підтримуємо, але є нюанси, які ми повинні обговорити», – сказав він.
«Я думаю, що нам потрібно поговорити про це з нашими американськими колегами і партнерами, можливо, зателефонувати президенту [Дональду] Трампу і обговорити це разом. Але сама ідея припинення цього конфлікту мирним шляхом у нас підтримується».
Що насправді на думці в Путіна
Диявол, звісно, ховається в деталях.
І ще невідомо, які конкретні питання Путін хоче обговорити з Трампом. Американський президент сказав, що сподівається, що Росія «вчинить правильно» і погодиться на угоду. Коментарі Путіна він назвав «обнадійливими», але неповними.
«Нинішня позиція Путіна відкидає безумовне припинення вогню – це незручна позиція, яка ризикує розлютити Трампа та перешкодити іншим багатонадійним перспективам нормалізації двосторонніх відносин», – написала засновниця та генеральна директорка аналітичного центру R. Politik Тетяна Станова.
«Однак ця відмова не є абсолютною; він [Путін] окреслює свої вимоги, – додає Станова. – Його ключова умова полягає в тому, що припинення вогню має стати кроком до предметних переговорів про першопричини конфлікту – Україна має погодитися обговорити рамки «Стамбул плюс», які Росія розглядає як шлях до капітуляції Києва».
«Путін також вимагає від США зобов’язань щодо припинення військових поставок, тоді як Київ має зобов’язатися не зміцнювати свої лінії оборони та не використовувати паузу для переозброєння, – пише Тетяна Станова. – Треба також звернути увагу на легітимність Зеленського».
Відомий російський опозиціонер Володимир Кара-Мурза був більш відвертим. У пості на X він припустив, що Путін ненавмисно висловив фундаментальну істину.
«Головна «першопричина» – старий божевільний офіцер КДБ у Кремлі, який розглядає розпад Радянської імперії як «найбільшу геополітичну катастрофу 20 століття», називає своїх опонентів «національними зрадниками», а Україну «штучною державою», ідолізує Сталіна та Андропова», – написав Кара-Мурза.
«Без «усунення» цієї «першопричини» не буде миру не лише в Україні, а й у Європі в цілому», – вважає він.
Отже, наступний крок у цьому процесі може статися на більш особистому рівні – тоді, коли Трамп і Путін почнуть розмову.
Форум