Коли Шота Бітадзе через кілька місяців після важкого поранення повернувся на фронт, спочатку він намагався приховати від своїх побратимів, наскільки серйозну травму отримав.

«Спочатку ніхто не знав, що я втратив кінцівку, тому що я одягав рукавичку на протез, – розповів військовий Радіо Свобода. – Але коли я поворушив [біонічною] рукою, хлопці почули невеликий шум, і почали цікавитися, звідки він долинає».

Потім боєць показав сучасний протез, вартість якого становить десятки тисяч доларів, який може функціонувати з вправністю людської руки, яка повільно рухається.

«Коли я зняв рукавичку і вони побачили протез, всі були шоковані», – розповідає він.

26-річний Шота Бітадзе родом з Хашурі, міста в центральній частині Грузії. До того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, він працював на будівництві та дитячим аніматором.

«Коли почалася війна, я відчув, що повинен зробити свій внесок», – згадує він. Вже через три тижні після вторгнення він був в Україні і невдовзі став одним із сотень грузинських громадян, які воюють на боці України.

Бітадзе втратив праву руку в березні 2023 року внаслідок вибуху на сході України. За його словами, він досі не може пояснити, що саме трапилося. «Я не знаю подробиць того, що сталося того дня, тому поки що не буду говорити про це», – пояснює він.

Після ампутації руки нижче ліктя Шота Бітадзе отримав сучасний біонічний протез і пройшов реабілітацію в благодійній організації Superhumans Center, яка займається протезуванням людей з ампутованими кінцівками в Україні.

«Втрата руки – це величезний стрес, – каже боєць. – Але я поставив перед собою лише одну мету: повернутися на передову і продовжити те, що розпочав у 2022 році».

Шота повернувся на фронт у лютому 2024 року. Після цього боєць отримав псевдо «Термінатор».

Професор Макс Ортіс-Каталан, який є новатором у галузі біоніки, розповів Радіо Свобода, що якими б досконалими не були протези, люди з ампутованими кінцівками, які беруть участь у бойових діях, перебувають у вкрай невигідному становищі. «Це, безумовно, дуже сміливий вчинок», – каже він.

Ортіс-Каталан, який нині працює волонтером в Україні, допомагаючи людям з ампутованими кінцівками, каже, що головною проблемою є надійність пристроїв. «Якщо ви робите щось вдома, а ваш протез перестає працювати або робить щось не так, як ви очікували, це може трохи затримати вас і викликати певне розчарування. Але якщо ви на передовій, наслідки можуть бути набагато катастрофічнішими».

На відео, опублікованих на сторінках у соціальних мережах Шоти Бітадзе, видно, як він стріляє за допомогою біонічної руки та пересувається по окопах на передовій.

Грузинський боєць каже, що може точно стріляти біонічною рукою, коли стріляє зі статичної позиції. Але коли на полі бою відбувається якийсь хаос, «наприклад, коли доводиться бігти і звертати увагу на багато речей», протез стає менш надійним.

Роботизована кінцівка німецького виробництва, якою користується Шота Бітадзе, з’єднана безпосередньо з нервами, що дозволяє тим самим м’язам, які рухають рукою, надсилати електричні сигнали до роботизованої кінцівки. Протез, що живиться від батареї, здатний перетворювати ці сигнали на механічні рухи, включно з маніпуляціями окремими пальцями.

Шота – не єдиний грузин, який воює в Україні після поранення, яке змінило його життя. Зураб Джібуті з «Грузинського легіону» втратив обидві ноги під час рейду сил, підтримуваних Україною, до Бєлгородської області Росії 2023 року.

Згодом він знову повернувся на фронт і служить кулеметником на броньованій машині.

«Я повернувся на службу, тому що війна не закінчилася, і «Грузинський легіон» потребує досвідчених солдатів», – розповів Зураб в інтерв'ю Радіо Свобода, додавши, що найважче на війні з ампутацією обох ніг – це «усвідомлення того, що у тебе є межі, і ти не можеш робити так багато, як міг раніше, – межі фізичні, а не розумові».

За оцінками правозахисної організації «Принцип», яка представляє інтереси українських військових, внаслідок поранень, отриманих на війні, близько 50 000 бійців втратили кінцівки. Нещодавній звіт про бійців із ампутаціями в Україні вказує на те, що багато з них планують продовжувати воювати або вже повернулися на фронт.

Що стосується російської сторони, то неможливо зібрати достовірні дані, але кремлівські чиновники заявляють, що близько половини всіх важкопоранених російських солдатів потребують ампутації кінцівок. Нещодавно з'явилося кілька відеороликів, на яких російських солдатів на милицях нібито відправляють воювати в Україну.

Для Шоти Бітадзе повернення на фронт було добровільним, і він каже, що відповісти на запитання побратимів про те, чому він повернувся на фронт, було легко.

«Я просто кажу їм, що я тут з тих же причин, що і ви, – каже він. – Це просто».

До створення цього матеріалу долучився проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу»