Джошуа Кучера
ТБІЛІСІ – Опозиційні партії Грузії заявляють, що парламентські вибори минулого місяця були сфальсифіковані, відмовилися визнати результати чи зайняти свої місця в парламенті та вимагають анулювати результати. Але вони повільно представили план, як досягти цієї мети.
Правляча партія «Грузинська мрія» здобула переконливу перемогу на виборах 26 жовтня, отримавши 54 відсотки голосів у порівнянні з 38 відсотками чотирьох опозиційних сил, які між собою співпрацюють. Але в наступні дні опозиційні партії були менш наполегливими та мобілізованими, ніж сподівалися багато їхніх прихильників.
30 жовтня опозиційні партії закликали своїх прихильників вийти на вулиці і заявили, що тоді озвучать свій план дій. Але демонстрація, яку вони скликали, відбулася через чотири дні, тобто через дев'ять днів після голосування. Лідери опозиції пояснили, що діють свідомо, але рішуче.
«Я розумію, що багато людей розчаровані, усі хочуть негайно вжити заходів», – сказав Радіо Свобода Георгі Вашадзе, голова партії «Стратегія Агмашенебелі», відразу після пресконференції, на якій закликав до протесту. «Але нам потрібно підготувати ці дії. Іноді краще бути до чогось готовим і почати пізніше, ніж щось почати, а потім буде хаос».
Але нечіткий план, який опозиційні партії зрештою представили на мітингу 4 листопада, не вразив багатьох їхніх прихильників. Лідери партій описали це у три етапи: повідомити грузинам про докази фальсифікації виборів, переконати інші країни не визнавати результати та провести акції протесту. Це не суттєво відрізнялося від того, що вони говорили впродовж попередніх днів.
«Нам потрібен був план, і вони сказали, що сьогодні вони оприлюднять план, і вони прийшли сьогодні і нічого не оголосили», – сказала наприкінці протесту одна двадцятирічна жінка, яка відмовилася назвати себе. – «Це засмучує».
Вона пояснила, що відносно незначна явка на акції протесту була викликана недостатніми закликами з боку об’єднаної опозиції. «Я думаю, що люди просто втратили надію, що з цією командою щось зміниться», – сказала вона.
Ключовими для вимог опозиції про скасування виборів є звинувачення в системній спробі фальсифікації голосування. Хоча повідомлення про порушення виборчого законодавства були поширеними – включаючи заяви про підкуп голосів, багаторазове голосування та нездатність зберігати бюлетені в таємниці – було важко продемонструвати, що цього року були централізовані спроби фальсифікацій, а не порушення на місцевому рівні, які є звичними на кожних грузинських виборах.
«Впродовж останнього тижня вся аргументація опозиції була побудована на тому, чи зможе вона довести широко поширене шахрайство», — сказав Джон ДіПірро, директор програм Джорджії в Міжнародному республіканському інституті, на панельній дискусії, організованій Німецьким фондом Маршалла. Повідомлень про численні порушення чимало, «але тягар доведення в загальнонаціональному масштабі набагато складніший для опозиції».
Заклик до Євросоюзу
Лідери опозиції шукали міжнародну місію, можливо, від Європейського Союзу, щоб розслідувати звинувачення у фальсифікаціях голосування.
Але така місія потребуватиме дозволу від уряду «Грузинської мрії», який навряд чи його дасть, якщо західні держави не зможуть надати сильного стимулу партії.
«Це нагадує ситуацію з куркою та яйцем, коли Захід не бажає вживати цих кроків без достатніх доказів, а опозиція не може отримати достатньо цих доказів, якщо Захід не буде тиснути на «Грузинську мрію», щоб дозволити провести оцінку виборів міжнародній організації», — сказав ДіПірро.
Лідери опозиції зустрічалися з іноземними дипломатами, але західні офіційні особи були небагатослівними щодо можливих наступних кроків. Відповідаючи на запитання про потенційну місію ЄС, делегація ЄС у Тбілісі у відповіді Радіо Свобода послалася на заяву Жозепа Борреля, голови зовнішньополітичного відомства блоку від 30 жовтня.
«Важливо зауважити, що незалежні спостерігачі не визнали вибори вільними та чесними. І навіть навпаки», – сказав Боррель. «Тож ми перебуваємо в зоні, яка потребує розслідування, щоб з’ясувати, що сталося, який масштаб порушень і як це вплинуло на результати».
«Це питання, на яке Брюссель не зовсім впевнений, як реагувати», – пише європейський редактор Радіо Свобода Рікард Йозвяк.
Раніше Боррель також закликав грузинську владу до «прозорого розслідування» ймовірних порушень.
У головних опозиційних силах тим часом спостерігаються певні ознаки розколу: одна з чотирьох партій, «За Грузію», не брала участі в акції протесту 4 листопада і, здається, дистанціювалася від трьох інших, які продовжують координувати свої дії.
Лідер партії «За Грузію» Георгій Гахарія просуває власний паралельний план розслідування звинувачень у порушеннях на виборах. Він хоче, щоб дані машин, які реєстрували виборців на їхніх дільницях, передали «нейтральній, об’єктивній платформі», щоб можна було перевірити, чи люди проголосували тоді і там, де це було сказано.
Рухаємось далі...
Тим часом лідери «Грузинської мрії» та їхні прихильники намагаються перегорнути сторінку про вибори.
Спікер парламенту Шалва Папуашвілі порівняв ситуацію з парламентськими виборами 2020 року, коли опозиція також відмовлялася визнавати результати, проводила протести, які не набули розмаху, і зайняла свої місця в парламенті лише після того як Європейський Союз став посередником для угоди між нею та «Грузинською мрією».
«Зараз це повторюється як фарс. Ті самі актори, той самий режисер», – сказав Папуашвілі.
Напередодні протесту 4 листопада кілька лідерів опозиційних партій пройшли маршем містом до місця протесту. Одна випадкова перехожа, яка спостерігала за маршем біля свого магазину оптики, не була вражена.
«Я думаю, що щось було», – сказала вона, маючи на увазі порушення на виборах. (Вона попросила не називати її імені.) «Але я впевнена, що абсолютна більшість людей тут підтримує владу».
Вона звинуватила Захід у підтримці опозиційних партій. «Невже Америка і Захід не можуть зрозуміти, що ця опозиція ніколи не переможе? Знаєте, вони не популярні», – сказала вона. – «Мені не подобається, коли інші держави пхають носа у справи моєї країни і кажуть нам робити те чи інше. Ми якось розберемося».
Форум