Мерхат Шаріпжан, Рей Ферлонг
Папа Франциск, до обрання Хорхе Маріо Берґольйо, народився у столиці Аргентини Буенос-Айресі. У 2013 році його обрали 266-им папою Римсько-католицької церкви, і він став першим латиноамериканцем, який посів престол Св. Петра, першим єзуїтом серед пап та першим із понтифіків, хто народився за межами Європи за понад тисячоліття.
Спочатку Берґольйо, син італійських емігрантів, працював хіміком-технологом. Але у 1958 році він вирішив пов'язати свою долю із церквою і долучився до ордену єзуїтів.
Через 11 років його посвятили у священники.
Із 1973-го до 1979 року Берґольйо був суперіором (очільником) єзуїтів Аргентини.
У 1998 році його призначили архиєпископом Буенос-Айресу.
Через три роки папа Римський Іван Павло ІІ ввів його до Колегії кардиналів.
У 2013 році, після відставки папи Бенедикта XVI, конклав кардиналів обрав Хорхе Маріо Берґольйо новим папою Римським. Він обрав ім’я Франциск на честь святого Франциска Ассізького, що мало символізувати «прихильність до смирення та бідних».
Акценти Франциска
Під час свого папства папа Франциск робив акцент у своїх заявах на милосерді, соціальній справедливості та турботі про довкілля.
У 2015 році Папа Франциск видав енцикліку «Laudato si» (українською: «Хвала Тобі»), закликаючи до глобальних дій щодо зміни клімату та турботи про довкілля.
Франциск також посилив міжконфесійний діалог, зокрема підписавши Документ про людське братерство з Великим Імамом мечеті Аль-Азгар в Єгипті, Ахмедом Мухаммедом аль-Таїбом у 2019 році – історичну угоду, яка сприяє миру та співіснуванню між різними конфесіями.
Папа Франциск був відомий своїм пастирським підходом, виступаючи за «бідну Церкву для бідних» і простягання руки допомоги маргіналізованим громадам.
Він доклав зусиль для реформування фінансової системи Ватикану та боротьби з сексуальними зловживаннями католицьких священнослужителів.
У 2025 році він опублікував свою автобіографію «Надія», в якій розповів про своє життя і папську місію.
В останні роки життя здоров'я папи Римського значно погіршало. У 2021 і 2023 роках він переніс дві операції у черевній порожнині. Також папа Франциск мав проблеми з опорно-руховим апаратом і часто пересувався на візку.
Незважаючи на це, стверджують у Ватикані, Франциск дотримувався суворого графіка, продовжував виконувати свої пастирські обов'язки та здійснювати міжнародні подорожі.
На початку 2025 року Папу Франциска госпіталізували з полімікробною інфекцією дихальних шляхів, яка переросла в подвійну пневмонію. Його стан вимагав тривалого перебування у лікарні.
Попри це, папа Франциск виголосив традиційне великоднє благословення Urbi et Orbi (Місту та світові) 20 квітня.
«Щасливого Великодня», – сказав аргентинський понтифік слабким голосом зі свого інвалідного візка на балконі базиліки Святого Петра.
Але вже 21 квітня у Ватикані повідомили, що 266-ий папа Римський Франциск помер.
Йому було 88 років.
Після цього повідомлення віряни почали збиратися на площі Св. Петра у Римі.
Папа Франциск і війна Росії проти України
У останній із щорічних молитов «Ангел Господній» папи Франциска прозвучало, що третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого є «болючою і ганебною подією для всього людства».
Він також висловив «солідарність із замученим українським народом».
Аналітики вважають, що ця заява понтифіка була його останньою спробою надати Ватикану голос щодо розв'язаної Росією війни проти України.
Хоча попередні заяви папи Франциска, загалом можна трактувати як заклик до росіян і українців помиритися, що категорично не сприймали в Україні.
Особливу критику викликала заява у березні 2024 року, в якій Франциск закликав Україну знайти «мужність підняти білий прапор» для мирних переговорів з Росією.
Пізніше папа Римський сказав, що «першою умовою» миру є те, щоб Росія «припинила свою агресію».
Однак, протягом свого папства Франциск загалом уникав конкретної критики на адресу Росії через її повномасштабну агресію проти України. Це викликало розчарування.
У червні 2022 року папа Франциск хоч і засудив «жорстокість» російських військ, ала разом з тим припустив, що війна була «можливо, якимось чином спровокована». Це прямо перегукується із головною тезою Кремля, який бездоказово звинувачує Україну в тому. що саме вона спровокувала велику війну.
- Засудивши агресивні дії Москви, Франциск проте ніколи прямо не згадував Путіна, і весь час намагався дотримуватися лінії рівновіддаленості або рівнонаближеності до «стражденного» українського народу та до «великого російського народу». Це викликало невдоволення українців – жертв російської збройної агресії.
- Навесні 2022 року, після початку повномасштабної агресії Росії проти України – з бомбардуванням та обстрілами усієї території і вторгненням російської армії по всій довжині сухопутного і морського російсько-українського кордону, папа Римський Франциск схвалив проведення напередодні Великодня Хресної дороги за спільної участі українки й росіянки, що мало символізувати примирення. Офіційний Київ назвав цей крок обурливим. У 2023 році під час тієї ж події влаштували подібну сцену за участі українського та російського юнаків. «І знову спроба прирівняти жертву й агресора», – відреагували у МЗС України.
- Президент України Володимир Зеленський зустрічався із папою Франциском у Ватикані: у травні 2023 року і у жовтні 2024 року під час офіційного візиту до Італії.
- Керівництво України неодноразово запрошувало Франциска відвідати Україну. Але він так і не приїхав.
Форум