По всій Європі близько 4,3 мільйона біженців невдовзі можуть мати змогу повернутися до мирної України, але багато хто з них уже не хоче цього.

У Чеській Республіці українські біженці зараз складають близько 3,6% населення – найбільша частка в Європі. Нещодавнє опитування показало, що менш ніж чверть із них планують повернутися в Україну після закінчення терміну дії віз біженців.

Ганна Надуда – одна з тих, хто сподівається залишитися. Художниця і вчителька втратила свого молодшого сина внаслідок нещасного випадку перед російським вторгненням у 2022 році.

«У мене величезний страх втратити другу дитину, втратити мого сина», – розповіла жінка в інтерв’ю Радіо Свобода.

Ганна з теплотою відгукується про столицю Чехії, де вона знайшла притулок зі своїм другим сином.

«Власний мій досвід і мого сина, що Прага зустріла нас з любов'ю», – розповідає художниця, ліплячи скульптуру в тихому передмісті чеської столиці.

11-річний син художниці вивчив чеську мову і ходить у школу, де у нього є друзі і хобі. «Хотіла б, щоб дитина зростала в стабільно-позитивному середовищі», – каже Ганна.

Віза Ганни підпадає під дію Директиви ЄС про тимчасовий захист – загальноєвропейського статусу, погодженого в 2022 році, який наразі діє до березня 2026 року.

Те, що відбуватиметься після цієї дати, «буде координуватися у відповідності до того, чи закінчиться війна», – повідомила Радіо Свобода речниця чеського МВС Гана Мала.

«Цілком ймовірно, що буде перехідний період, протягом якого біженці матимуть час, щоб визначити своє майбутнє – або перейти на інший вид дозволу на проживання, або повернутися додому».

Нові візи для біженців

Із 389 000 українців, які перебувають у Чеській Республіці на підставі віз тимчасового захисту, можуть опинитися перед серйозною перешкодою, якщо вирішать залишитися в країні в разі досягнення мирної угоди.

Із 1 квітня українські біженці зможуть подати заяву на отримання «спеціальної» візи на проживання, яка надасть їм дозвіл залишитися в країні після завершення війни і надасть можливість отримати посвідку на постійне проживання.

Однак для цього необхідно, щоб річний валовий дохід заявника становив 440 000 крон (19 200 доларів США). Цей поріг збільшується на 110 000 крон на кожного члена сім’ї, який перебуває на утриманні.

«Мені потрібно заробляти більше, – усміхається Ганна, – це моя мета на цей рік».

Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан припустив, що у біженців будуть альтернативні шляхи, якщо вони захочуть залишитися в країні. «Для них діятимуть ті ж правила, що й для будь-яких інших іноземних громадян», – заявив він у лютому.

За словами Ракушана, опитування показують, що близько 200 000 осіб можуть залишитися. «Це ситуація, з якою ми, безумовно, можемо впоратися», – додав він.

Проте юристи з питань імміграції, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, кажуть, що ці шляхи будуть обмеженими.

Гана Франкова, керівниця юридичного відділу чеської Організації допомоги біженцям, каже, що в разі настання миру і без продовження віз тимчасового захисту українські біженці «теоретично зможуть подати заяву на отримання притулку». Але вона додає, що «це матиме сенс лише в тому випадку, якщо у когось є підстави для отримання притулку». За оцінками юристки, лише близько 10 відсотків українських біженців у Чеській Республіці матимуть право на отримання спеціального дозволу на проживання, враховуючи нинішні вимоги до рівня доходу.

Сватава Поспіскова, експертка з візових питань компанії Czech Visa Lawyer, каже, що якщо оголосять про припинення вогню і не продовжать дію віз тимчасового захисту, українські біженці матимуть «можливість проживати в [Чеській Республіці] до 90 днів у рамках безвізового режиму, але не з метою заробітку на життя». Вона додала, що заявники повинні будуть звертатися за дозволом на проживання до посольства Чехії в Україні.

Юлія Добриніна – фотографка і колишня юристка, яка виїхала з Києва у 2022 році і зараз працює в неурядовій організації, що допомагає інтегруватися іншим біженцям у Празі.

Юлія вважає, що жінки, які проживають у Чехії з синами, ймовірно, зроблять все, щоб уникнути повернення в Україну, натякаючи на те, що мало віри в те, що російське вторгнення завершиться мирною угодою.

«Ми ведемо цю війну не три роки..... Це 300-річна війна, вони завжди повертаються, вони завжди хочуть нас знищити», – розповіла вона в інтерв’ю Радіо Свобода.

Юлія також прагне залишитися після можливого закінчення війни. «Мені нікуди повертатися», – каже жінка, додаючи, що її рідне місто Мелітополь перебуває під російською окупацією.

Добриніна також не впевнена, що її дохід відповідатиме вимогам для отримання спеціальної візи. «Я не знаю, [це може бути] плюс-мінус одна крона», – каже вона, маючи на увазі чеську валюту.

Біженці в Польщі та Німеччині

Українські біженці в інших європейських країнах також стикаються з невизначеністю щодо того, як довго вони зможуть залишатися. За даними ЄС, найбільше біженців перебуває у Німеччині та Польщі – 1,16 мільйона та 992 тисячі відповідно. В обох країнах були зроблені кроки, спрямовані на скорочення рівня соціальної підтримки, що надається українським біженцям.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висунув такі пропозиції на початку січня, а імовірний майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зробив подібні пропозиції минулого року.

«Спочатку багато людей були готові допомогти, вони з розумінням ставилися до ситуації в Україні, – розповіла в лютому в інтерв’ю Радіо Свобода Анжеліка Гумз, власниця української кав’ярні в Берліні. – З часом ставлення змінилося».

Рівень пільг, доступних для біженців, також спричинив політичні суперечки в Чеській Республіці.

Офіційна статистика показує, що з 2022 року біженці чинять незначний негативний вплив на чеську економіку, але зараз ця тенденція змінюється на протилежну – до чистої вигоди.

Близько 62 мільярдів крон (2,7 мільярда доларів) пішло на допомогу біженцям з лютого 2022 року, а податкові та інші внески склали 55 мільярдів крон.

Проте у 2024 році українські біженці внесли приблизно на 5,7 мільярда крон більше, ніж отримали від чеської держави.