Денис Кишиневський
РИГА, Латвія – Рішення Вашингтона призупинити військову допомогу Україні після телевізійної суперечки в Білому домі між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським призвело до напруження в Балтійському регіоні. Що це може означати для країн Балтії, окільки вони теж, як і Україна, мають спільний кордон з Росією? Чи захистить їх парасолька НАТО?
Після того, як за наказом Білого дому США перестали з 4 березня надавати військову допомогу Україні, яка четвертий рік стримує повномасштабну агресію Росії, лідери Естонії, Латвії та Литви швидко висловили свою підтримку Києву.
Водночас вони заохотили обидві сторони об’єднатися та укласти угоду, адже є побоювання, що негативні наслідки розмови Трампа та Зеленського можуть підбадьорити Росію, а Україну – залишити беззахисною.
«Найважливіше зараз, щоб переговори не припинялися, щоб контакти, налагоджені набагато раніше, не затьмарювалися емоціями», – сказав президент Литви Гітанас Науседа на пресконференції.
Пошук дипломатичного рішення
Для трьох балтійських країн на східному фланзі НАТО на кону – високі ставки. Порівняно невеликі країни давно зіштовхуються з російським тиском і втручанням. Водночас вони є одними з найсильніших прихильників України – допомагають Києву дипломатично та надсилають військову допомогу. Бо народи цих країн мають давню трагічну історію відносин з Росією.
Дії Білого дому додали невизначеності для усієї Європи.
Україна віддана досягненню миру, але це має бути тривалий мирМаргус Цахкна
Країни Балтії активізували заклики до європейських урядів заповнити потенційні прогалини на полі бою для України та країн-членів НАТО, у випадку, якщо адміністрація Трампа скоротить кількість військ США, розгорнутих на континенті.
На цьому тлі офіційні особи з країн Балтії намагаються знайти дипломатичне рішення, яке не залишить Україну осторонь і подолає розрив із Сполученими Штатами.
«Україна віддана досягненню миру, але це має бути тривалий мир, а не просто перерва для Росії, щоб вона набралася сил для подальшої агресії», – написав 4 березня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна після телефонної розмови зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.
Як реагують люди в країнах Балтії?
Бурхлива дипломатія навколо війни викликала занепокоєння у регіоні: чи не стануть тіснішими зв’язки між Вашингтоном і Москвою?
Люди дуже здивовані, що Сполучені Штати раптом стають гравцем у глобальній політиці, який озвучує позиції, схожі до КремляЛінас Кояла
Реакції латвійців та естонців, з якими спілкувалося з Радіо Свобода в Ризі та Таллінні, варіюються: від шоку через очевидне перезавантаження відносин між США та Росією – до віри в те, що президент США та України знайдуть шляхи для компромісу.
Лінас Кояла, директор Центру досліджень геополітики та безпеки Вільнюського аналітичного центру, каже, що багато людей у Балтії були заскочені зненацька «різкою зміною риторики» Вашингтона щодо Росії та війни в Україні.
«Люди дуже здивовані, що Сполучені Штати раптом стають гравцем у глобальній політиці, який озвучує позиції, схожі до Кремля, принаймні в наративному сенсі», – каже він Радіо Свобода.
Останнє звернення Зеленського до Білого дому та коментарі Трампа під час його промови 4 березня на спільному засіданні Конгресу США можуть трохи зняти цю тривогу.
У пості в соцмережі X напередодні виступу Трампа Зеленський запропонував 4 березня нові рамки для часткового припинення вогню з Росією. Український президент також заявив, що Київ буде готовий звільнити полонених і погодиться на перемир’я, яке заборонить далекобійні удари на цивільну та енергетичну інфраструктуру.
Зеленський також висловив жаль із приводу того, як закінчилася зустріч в Овальному кабінеті, коли покинув Білий дім і не підписав важливу угоду про корисні копалини,та додав, що готовий підписати угоду.
«Ми хочемо дуже швидко просуватися через усі наступні етапи та працювати зі США для міцної остаточної угоди», – написав Зеленський, знову висловлюючи вдячність за підтримку США.
Під час звернення до Конгресу Трамп також виявив бажання налагодити стосунки з Україною. Він сказав, що він цінує заяву Зеленського і що український лідер надіслав йому листа, в якому погодився сісти за стіл переговорів.
«Водночас ми мали серйозні дискусії з Росією і отримали сильні сигнали, що вони готові до миру», – додав Трамп.
Яка політика США щодо Естонії, Латвії та Литви?
Тим не менш, дедалі більший розкол між адміністрацією Трампа та її європейськими союзниками вимагатиме регулювання в регіоні та за його межами, вважає Томас Томілінас, член литовського парламенту.
«Очевидно, що в політиці США щодо війни в Україні відбуваються значні зміни», – сказав він Радіо Свобода, а також додав, що Європі потрібно швидко інвестувати у власну оборону. – Зараз йдеться про створення серйозних фінансових інструментів для спільної європейської оборонної політики».
З моменту закінчення Другої світової війни Сполучені Штати підтримують більшу частину системи безпеки в Європі. Однак адміністрація Трампа дала зрозуміти: це може змінитися, оскільки Пентагон проводить аналіз своєї військової присутності та очікує потенційного скорочення чисельності військ.
Вашингтон заявив, що невідворотного виходу не буде, але трансатлантичні розбіжності навколо мирного плану щодо війни в Україні, включно з потенційним розгортанням європейських миротворців, змінюють фокус для політичних діячів.
Європейці збільшили військові витрати в останні роки, і багато урядів оголосили про нове підвищення після того, як Трамп вступив на посаду в січні.
Попри те, що військова підтримка НАТО та США має вирішальне значення для країн Балтії, усі три країни відповідають орієнтиру витрат НАТО. Ці держави є одними з найбільших вкладників альянсу у відсотках залежно від валового національного продукту (ВВП).
У регіоні також перебуває понад 2000 американських військових (із них приблизно 1000 у Литві та по 600 в Естонії та Латвії). У балтійських країнах також присутні сили НАТО з Великобританії, Канади та Німеччини.
Дональд Трамп нещодавно заявив, що Вашингтон залишається відданим підтримці Естонії, Латвії та Литві, але повторив свій заклик до НАТО збільшити витрати на оборону.
«Це складне сусідство, але ми віддані цьому», – сказав він журналістам 28 лютого. – І ми віддані НАТО. Але НАТО має активізуватися, і європейці повинні активізуватися більше, ніж вони зробили»
Томілінас теж вважає, що настав час активізуватися, і що європейським урядам потрібно «подвоїти видатки на оборону», якщо континент серйозно налаштований на підтримку Києва.
«У Литві ставлення до підтримки України не змінилося, – каже він. – Литва надає пріоритет інтересам України, бо зараз вона захищає безпеку Європи і стримує загрозу».
У підготовці матеріалу брав участь Денис Кишиневський та Білоруська служба Радіо Свобода
- Держсекретар США Марко Рубіо назвав війну РФ проти України проксі-війною (proxy war – війна через посередника, непряма війна) між ядерними державами – Сполученими Штатами, які допомагають Україні, та Росією. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News. «Необхідно покласти цьому край», сказав Рубіо.
- Речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу 6 березня сказав, що заява Рубіо «абсолютно співзвучна» до тієї позиції, яку неодноразово висловлював російський лідер Володимир Путін і очільник МЗС РФ Сергій Лавров.
Форум