(Рубрика «Точка зору»)
Костянтин Квурт
Із яких джерел українці найчастіше дізнаються новини? Яким джерелам інформації довіряють? Чи стежать за телемарафоном «Єдині новини»? Чи вміють розпізнавати ворожі наративи?
Відповіді на ці питання містять результати дослідження«Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», проведеного ГО «Інтерньюз-Україна».
Окрім загальнонаціонального опитування, дослідники поговорили і з українськими військовими, жителями прифронтових регіонів, переселенцями та біженцями.
Це допомогло зрозуміти, як споживають новини та які медіапотреби мають ті групи, яких війна торкнулася чи не найбільше і які постійно стають мішенню ворожої дезінформації.
Кому довіряють військові?
Більшість опитаних оборонців України усе рідше споживає новини й у меншій кількості джерел. Для одних це Telegram-канали й випадкові новини у YouTube-стрічці, для інших – сайти новин, блоги на YouTube (як-от канали Віталія Портникова, Сергія Стерненка чи Яніни Соколової).
Здебільшого військові довіряють матеріалам інших захисників у соцмережах і слухають радіо
Зменшення споживання новин військові пояснюють насамперед браком часу – на день можуть витрати на це до години. А ще критично ставляться до отриманої інформації. На їхню думку, вона сильно відрізняється від того, що самі бачать на фронті, отримують від побратимів та із закритих джерел.
Здебільшого військові довіряють матеріалам інших захисників у соцмережах, YouTube-репортажам військових бригад, онлайн-ресурсам Міністерства оборони та Офісу Президента.
Водночас за офіційними джерелами стежать рідко. Пояснюють це тим, що всі важливі новини вони й так отримують від командирів, а інформація на офіційних джерелах для них не є актуальною чи цікавою.
Більшість опитаних захисників не дивиться телебачення. Лише деякі респонденти переглядають YouTube-записи розважальних телепередач із каналу «ICTV» та аналітичних програм із каналів «Еспресо», «5 канал», «Інтер» і «24 канал».
Абсолютна більшість не дивиться телемарафон або ж робить це ситуативно, зокрема, коли приїздить у відпустку: «У нас на позиціях немає телевізора, а в YouTube його [телемарафон] немає часу дивитись.».
Майже половина респондентів слухає новини по радіо, коли їде в авто. Серед згаданих радіостанцій – «Радіо ROKS», «Lux FM», «Хіт FM», «Громадське», «Європа плюс», «Радіо П’ятниця» та інші. Стільки ж слідкує за онлайн-медіа, зокрема «УНІАН», «Українська правда», «Укрінформ» та «OBOZ.UA».
Абсолютна більшість не дивиться телемарафон
Усе частіше військові обирають WhatsApp для онлайн-спілкування, адже він здається безпечнішим. Водночас Signal втрачає популярність.
Більшість опитаних захисників погоджується, що соцмережі чи месенджери можна заблокувати, якщо вони загрожують національній безпеці. Насамперед мають на увазі Telegram, TikTok (військові часто споживають там розважальний контент, але й помічають засилля російської пропаганди), а також Viber – із серверами в Росії.
Щодо висвітлення роботи військових, думки опитаних розділилися майже порівну. Одні вважають, що медіа достатньо приділяють цьому уваги. Інші ж нарікають на однобокість та поверхневість матеріалів:
«Показують тільки командирів, а у звичайних хлопців не беруть інтерв’ю».
Опитані захисники хотіли б бачити в медіа більше сюжетів про побут і думки «простих солдатів», реальну кількість загиблих, тактику ведення бою та орієнтування на місцевості, призначення на керівні посади у війську та заробляння грошей в армії.
Прифронтові громади: оголошення через гучномовці та локальні чати
Оскільки у прифронтових селах часто немає електроенергії та зв’язку, їхні жителі мають обмежений доступ до інтернету.
Деякі опитані говорять, що він з’являється раз на день, коли староста села вмикає генератор. У таких умовах виручає радіо, а в найкритичніших ситуаціях – інформування від місцевої влади через гучномовці.
Саме тому респонденти зазначають, що поряд із класичними медіа вони отримують і довіряють новинам:
- від місцевих військових,
- сільських старост,
- голів селищних рад
- і керівництв сільських підприємств, які на постійному зв’язку з військовою адміністрацією.
Виручає радіо, а в найкритичніших ситуаціях – інформування від місцевої влади через гучномовці
Попри це, жителі прифронтових населених пунктів усе активніше споживають новини, зокрема онлайн.
Причиною є небезпека – люди шукають інформацію про обстріли, загрози, і паралельно читають стрічку. Через це зростає популярність насамперед місцевих Telegram-каналів.
Більшість респондентів також слідкує за Facebook-сторінками голів селищних рад. А локальні чати у Viber, WhatsApp і Telegram взагалі є основним джерелом інформації. Там можна дізнатися про наслідки обстрілів, загальні збори, евакуацію, гуманітарну допомогу, прибуття пересувної автівки ЦНАП тощо.
Зазвичай це закриті чати, куди не може потрапити стороння людина:
«Якщо ми бачимо, що хтось приєднався, ми питаємо одне одного, хто це. І якщо що, то від’єднуємо його»
Звідки споживають новини ВПО
Опитані переселенці цікавляться новинами поточного місця проживання так само активно, як і свого рідного регіону.
Канали інформації у новому місці обирають за порадами знайомих та друзів, через Google-пошук або переходять за рекламою у Telegram.
Більшість із них легко знаходить новини й про рідне місто чи село через підписку на відповідні Telegram-канали та спілкування з рідними телефоном або у соцмережах.
Водночас переважно довіряють інформації саме з місцевих чатів свого регіону у Viber, WhatsApp і Telegram:
«Це ж чати, де пишуть самі мешканці. Чат створений мешканцями»
Українські біженці: чи тримають вони руку на пульсі
Українські медіа – головне джерело інформації для абсолютної більшості закордонних респондентів.
Здебільшого новини споживають у соцмережах і месенджерах, як-от у Telegram, згадуючи такі національні канали: «Лачен пише», «INSIDER UA», «ТРУХА Україна», «Реальна війна» та інші.
Українські телеканали переглядають на YouTube.
Там же дивляться експертні відео, інтерв’ю з військовими, політиками та лідерами думок. А онлайн-медіа використовують, зокрема, для перевірки новин з інших джерел.
Практично всі опитані біженці мають групові чати з іншими українцями закордоном, де обговорюють закони, місцеві новини, шукають роботу та інше.
Перестала дивитися марафон, бо одна й та ж інформація постійно
До третини респондентів щодня вмикає телемарафон «Єдині новини» на YouTube, але більшість опитаних йому не довіряє.
На їхню думку, це нераціональне витрачання державних ресурсів; він утратив актуальність ще у 2023 році:
«Перестала дивитися марафон, бо одна й та ж інформація постійно, перестала сприймати»
Також більшість опитаних, які їздили в Україну, не побачили суттєвої різниці між новинами в медіа і тим, що є насправді. Але й відмічають, що новини про Україну за кордоном сприймаються як подекуди перебільшені та з більш негативним відтінком.
Інші ж респонденти говорять навпаки: новини лише частково відображають жах війни. І це може стати проблемою для України, адже світ має бачити реальну ситуацію без замовчування.
- Дослідження проводилося з травня до жовтня 2025 року у форматі фокус-групових дискусій і глибинних інтерв’ю з представниками/-цями визначених аудиторій.
- Зокрема аналітики провели 20 інтерв’ю з військовими, які перебувають на територіях бойових дій та на інших позиціях. А також 36 інтерв’ю з українськими біженцями, які нині проживають у Польщі, Чехії, Німеччині, Італії, Іспанії, Латвії, Литві, Естонії, Великій Британії, Ірландії, Нідерландах, Румунії, Молдові та Словаччині.
- Онлайн фокус-групи провели з жителями прифронтових сіл у Дніпропетровській і Харківській областях та переселенцями, які перебувають у Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Рівненській та Івано-Франківській областях.
Дослідження виконано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI. Зміст є відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна»(Український фонд медіа і суспільства) та не є відображенням поглядів донорських організацій та урядів зазначених країн.
Костянтин Квурт – голова правління ГО «Інтерньюз-Україна»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум