Іван Воронін
Очільник Росії Володимир Путін, ймовірно мав на увазі удари Ізраїлю по Ірану і Смузі Гази, коли у відповідь на запитання про цілі ударів у Києві і влучення у житловий будинок, сказав: «Якби ваші журналісти бачили, як були знищені нашими ракетами цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось сказати. Вони не залишилися б живими».
Між тим прокремлівські і воєнні блогери, за оцінками оглядачів «панічно» відреагували на нищівні удари Ізраїлю по Тегерану.
Російська редакція Радіо Свобода зібрала реакції Z-блогерів і їхні заклики до Кремля– вчитися на помилках свого союзника. Одне з питань, чи є насправді створена Путіним «військова вісь» Росія-Іран-Північна Корея- Китай?
Треба готуватися до «роззброюючого удару» з боку УкраїниЖивов Z
«З нами поки серйозно ніхто не воював», – пише російський військовий блогер Живов Z. Він підсумовує кілька днів ізраїльських атак по Ірану. Олексій Живов воює проти України в націоналістичній бригаді «Еспаньола» і на прикладі війни на Близькому Сході протягом останніх кількох днів розповідає російським військовим, до чого армія не готова.
За словами блогера, російським військовим треба готуватися до «роззброюючого удару» з боку України.
Угода про всеохопне стратегічне партнерство між Росією й Іраном, підписана в січні 2025 року, охоплює співпрацю в низці сфер, включаючи оборону і безпеку, але не містить пункту про взаємну оборону – на відміну від угод Росії з Північною Кореєю і Білоруссю, заявили у розвідці.
Ізраїль розпочав бомбардування Ірану 13 червня. Заявленими цілями повітряних ударів є об’єкти, пов’язані з іранською ядерною програмою, будівлі силових відомств, а також науковці-ядерники та високопоставлені військові. За останніми офіційними даними влади Ірану, жертвами атак стали 224 особи, більшість із яких Тегеран називає мирними жителями.
Реакції Z-блогерів: може бути «обезголовлення»
Іран до цієї тактики не підготувався, зазначає російський військовий публіцист Владислав Шуригін. Системи ППО не захищали стратегічні об'єкти, а керівництво країни не евакуювало військових керівників, «знаючи про тактику обезголовлення».
«Одній «невоюючій країні» це наочний приклад, що кабінети та штаб-квартири небезпечні», – пише анонімний провоєнний канал «Осведомитель». Він же зазначає, що Іран неефективно боровся із ізраїльськими агентами.
Заступник гендиректора ВДТРК Андрій Медведєв, який є такожучасником путінської робочої групи з питань мобілізації – вважає, що Іран не спіймав шпигунів через корупцію. «Навіть ідеологія не перемогла гроші», пише він, посилаючись на колег.
Ніяка мобілізація не врятує від подібного роду розправиЖивов
Щоб Росія не повторила долю Ірану, необхідно підготувати до війни пів мільйона чоловіків. Таке ще 15 червня у відеозверненні говорив командир батальйону «Ахмат» Апті Алаудінов.
Проросійський військовий блогер Юрій Подоляка стверджує, що Іран програє війну не через брак людей, а через те, що країна не впроваджує нові технології та підходи.
«Це повинно стати хорошим уроком для тих, хто не любить швидких нововведень (особливо у своїй армії) і закостенів у своєму розвитку. А тому реформ боїться більше, ніж загрози власної поразки», – підсумовує Подоляка.
Його підтримує Олексій Живов: «Ніяка мобілізація не врятує від подібного роду розправи. Топтати території своєю піхотою вже немає потреби».
Цей же блогер критикує керівництво країни за відсутність «діяльної допомоги Ірану». Точно так з Росією вчинять і її союзники, переживає Живов.
Чи справді «вісь тріснула»?
Російські провоєнні блогери порівнюють дії Ізраїлю проти Ірану та російсько-український військовий конфлікт.
Точкове знищення Ізраїлем військової верхівки Ірану нагадує їм гучну операцію «Павутина», під час якої Україна атакувала дронами кілька російських авіабаз та знищила стратегічні та дальні бомбардувальники.
Блогери закликають владу готуватися до нових ударів з боку України, а також просять провести мобілізацію.
А міжнародні аналітики звертають увагу на слабку реакцію Кремля на удар Ізраїлю по Ірану.
«Військова вісь» Росії з іншими авторитарними державами – Китаєм, Північною Кореєю та Іраном – тріснула, не сформувавшись, вважають співробітники Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Вони кажуть про існуючу небезпеку гонки ядерних озброєнь, але не вірять, що «вісь» авторитарних режимів здатна на військову координацію та взаємодію. Побоювання про створення військового об'єднання Китаю, Росії, Північної Кореї та Ірану експерти вважають перебільшеними.
- Які уроки війни на Близькому Сході може винести Кремль?
- Які помилки Ірану Росія повторює?
- Чого боїться військове керівництво Росії?
- І чому союзники Кремля не поспішають допомагати один одному?
Радіо Свобода запитало про це військового аналітика Юрія Федорова та головним редактора видання «Новая Газета Европа» Кирила Мартинова.
Про те, чи можна порівнювати атаки Ізраїлю на Іран і війну Росії проти України, і чи допоможе Росії нова хвиля мобілізації, розмірковує військовий експерт Юрій Федоров:
– Важлива відмінність Росії від Ірану в тому, що в Ірані є фактично дві армії. Це Корпус вартових ісламської революції, свого роду аналог військ СС у нацистській Німеччині, і власне збройні сили. Питання у тому, чи почнуть проти Росії діяти такими ж методами, як проти Ірану.
Це дуже турбує російську верхівку та російських провоєнних блогерівФедоров
По Ірану були завдані роззброюючі осліплюючі удари – як по іранській системі ППО, так і по вищому керівництву, яке зараз частково обезголовлене. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї поки живий, хоча його доля невідома. Можливо, він теж буде убитий. Але значна кількість вищого командного складу і Корпусу вартових ісламської революції були ліквідовані.
Це, звичайно, дуже турбує російську верхівку та російських провоєнних блогерів, тому що стало для них несподіванкою. Хоча, взагалі кажучи, удар був очікуваним. Про нього багато говорили й писали.
Було відомо, що Ізраїль до цього готується. І можна було припустити, до якого саме удару він готується – до такого, який у підсумку завдав. Але іранське керівництво виявилося до цього абсолютно не готовим.
Жодних реальних заходів для того, щоб його запобігти або якимось чином підготуватися, сховати керівництво в бункерах, вивести ракети чи комплекси ППО, змінити їх дислокацію тощо, вжито не було.
Росія у 2022 році хотіла зробити те, що зараз Ізраїль робить в Ірані, але Україна змогл підготуватисяФедоров
Я хочу в цьому зв'язку згадати, що в лютому 2022 року Україна якраз змогла підготуватися і уникнути такого сценарію, який зараз розігрується в Ірані.
Україна змогла передислокуватися і провести цілу низку заходів, які врятували значну частину системи ППО та авіації від такого масованого удару російських ракет. І це різко змінило характер війни порівняно з тим, що планувалося Росією. Тому що Росія хотіла зробити те, що зараз Ізраїль робить в Ірані. Це стандартна практика завдання осліплюючого та обезголовлюючого удару.
Але схоже, що правляча угруповання Росії та люди, які транслюють її думку та настрій, просто бояться, що щось подібне може статися і в Росії.
Що стосується нових закликів до мобілізації – ніяка насильницька мобілізація пів мільйона чи мільйона чоловік Росію не врятує. Особливо якщо почнеться те, що зараз відбувається в Ірані.
Ніяка мобілізація мільйона чоловіків Росію не врятуєФедоров
Тому що мобілізують 500 тисяч чоловік, а для них потрібно буде 50 тисяч офіцерів. А так це буде натовп, зосереджений на полігонах, десь у військових таборах, у яких немає достатньої кількості командирів, може бути взагалі один командир на цілий табір, а там зібрано кілька тисяч чоловік.
Це абсолютно безглузда ідея, яка не підкріплена якимись реальними розрахунками. Це просто панічні заяви
Про те, чи варто побоюватися нових військових союзів авторитарних режимів, і які країни можуть у них об'єднатися, розмірковує головний редактор видання «Новая газета Европа» Кирило Мартинов:
– Я думаю, що Кремль – в першу чергу молодший партнер Китаю, і про військовий союз мова поки не йде. Але очевидно, що у них є деякі спільні інтереси щодо глобальної перебудови світу.
Існує така група ізольованих країн, не Китай, звичайно, а Північна Корея, Іран та Росія після 2022 року, яка поставила своєю офіційною метою зміну світопорядкуМартинов
У Китаю є зрозумілий військовий інтерес у регіоні, пов'язаний зі статусом Тайваню.
Я думаю, що частка правди в цій історії про військовий союз є. Вона полягає в тому, що існує така група ізольованих країн, не Китай, звичайно, а Північна Корея, Іран та Росія після 2022 року, яка поставила своєю офіційною метою зміну світопорядку.
Їхнє спільне завдання полягає в тому, щоб покласти край глобальному впливу Заходу, щоб настала якась нова епоха.
У Північній Кореї та Ірані такі тези просто записані в статутних документах, у Росії це використовують на рівні риторики, зокрема на найвищому рівні.
І далі, крім цієї спільної задачі обмеження військово-економічного та політичного впливу Заходу, жодних спільних цілей, за рідкісним винятком, у цих країн немає.
Є ще країни на кшталт Венесуели, які теж сюди можна приписати, там приблизно схожа ситуація.
Але якщо поставити поруч Росію та Іран, то це дві диктатури, де немає прав людини, які живуть за рахунок нафтових доходів і перебувають під величезним санкційним тиском.
Всі один одному не довіряють, довгострокових інтересів немає
Економіка Ірану в набагато важчому стані, ніж російська, але й санкції там діють довше, і загалом немає жодного потенціалу для зростання.
У цих умовах Іран і Росія, по суті, швидше природні конкуренти за ринок експорту енергоресурсів. У них є якісь спільні інтереси, на кшталт участі в так званому мирному проєкті, пов'язаному з атомною енергетикою.
Російські спеціалісти допомагають Ірану, Іран постачає Росії сумнозвісні «шахеди», а більше жодних довгострокових інтересів немає.
Із Північною Кореєю – те саме. Вона зацікавлена в російських технологіях та економічній допомозі, вона готова навіть постачати солдатів, але на цьому все закінчується.
Всі один одному не довіряють, довгострокових інтересів немає.
Із цих дивних союзів тих, хто не люблять Захід, складається досить очевидний пролог до ще більшої війни
Але якщо згадати історію – країни, які в ХХ столітті починали великі війни, теж, за великим рахунком, мали між собою мало спільного. Так що ці яскраво виражені лінії напруженості в Європі та на Близькому Сході можуть призвести до того, що така напруженість може з'явитися й в інших регіонах світу.
Загалом, мені здається, що з цих дивних союзів, зумовлених тим, що їхні учасники не люблять Захід, складається досить очевидний пролог до ще більшої війни.
Адже, загалом, ні Першу, ні Другу світову війну ніхто починати не збирався. Просто так вийшло, що країни об'єдналися ситуативно, а далі з'ясувалося, що війна набуває світового характеру.
Форум