Вибухи на російській авіабазі в Новофедорівці біля міста Саки в окупованому Криму 9 серпня. Влучні удари Збройних сил України по мосту поблизу Каховської ГЕС наступного дня. Після провальних для РФ подій, що сталися протягом фактично однієї доби, українцям не слід нехтувати сигналами «повітряної тривоги» – противник може активізуватися з ракетними ударами. Так вважає експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко. «Російська армія продовжуватиме застосовувати тактику ракетного терору, який болюче впливає на мирне населення та економіку України в цілому», – сказав Радіо Свобода капітан 1-го рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Риженко.
За даними, які навів Андрій Риженко, загалом в Чорному морі РФ має 9 надводних кораблів (фрегати, корвети, патрульні кораблі) та чотири підводні човни – всі вони несуть крилаті ракети «Калібр». «Важко стверджувати, що РФ різко посилить використання саме підводних човнів. В них є чимало ракет на літаках стратегічної авіації. Інша річ, що небагато залишилося високоточних – таких, як «Калібр» та Х-101», – зазначив експерт.
Кількість російських носіїв крилатих ракет в акваторії Чорного моря в повній боєготовності динамічно змінюється. Щоденні зведення Генерального штабу ЗСУ свідчать, що 8 серпня таких було чотири, 9 та 10 серпня – два носії.
Вранці 8 серпня усі чотири випущені з російського підводного човна ракети «Калібр» збили Збройні сили України – одну над Одещиною, решту ліквідували в центральній частині країни зенітні ракетні підрозділи повітряного командування «Центр».
Військовий експерт Андрій Риженко розповів, що кожен підводний човен проєкту «Варшав’янка» (за класифікацією НАТО «Kilo») та його осучасненої версії тощо здатний вистрілювати чотирма ракетами «Калібр». Пуск відбувається з підводного положення – з глибини в 50 метрів. Формально, каже він, підводні човни приписані до Новоросійська, але фактично перебувають в Севастополі.
Щодо військових аеродромів – місць базування літаків стратегічної авіації на території окупованого Криму, крім постраждалої днями Новофедорівки, він назвав Бельбек та Гвардійське.
Як зазначає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив-Південь» Олександр Коваленко, за понад 5 місяців масштабної війни ЗСУ добре відпрацювали алгоритми протидії всім типам російських ракет, вивчили їхні уразливості та ефективно (близько 70% уражених цілей) застосовують для протидії на кожен тип пуску.
Водночас Російська Федерація залучає проти України й найновіший тип ракет зі свого озброєння. 7 серпня по військових об’єктах у Вінницькій області російські війська вдарили гіперзвуковими ракетами повітряного базування Х-47М «Кинджал».
Їхні особливості описує Командування Повітряних сил ЗСУ:
«Після пуску з літака ракета піднімається на велику висоту у верхні шари атмосфери. При заході на ціль по балістичній траєкторії може розвивати швидкість близько 12 тис. км/год.
Тактико-технічні характеристики цієї ракети не дозволяють існуючим в Збройних силах України засобам протиповітряної оборони ефективно виявляти та знищувати її.
Із 24 лютого 2022 року зафіксовано лише декілька бойових застосувань ракет цього типу, які противник намагається використовувати по надзвичайно важливих цілях».
За кілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну Росія проводила навчання своїх Стратегічних сил стримування, котрі охоплюють так зване «стратегічне наступальне та стратегічне оборонне озброєння». Тоді, нагадує міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, зокрема, здійснювалися пуски гіперзвукових ракет «Кинджал», ракет оперативно-тактичного комплексу «Іскандер», міжконтинентальних балістичних ракет «Ярс», балістичної ракети «Сінєва» з підводного човна.
Аналітики InformNapalm звертають увагу, що не варто вимірювати російські грошові витрати на пуск ракет. Подібні підрахунки не є коректними, замість цього «слід тиснути на РФ економічно, щоб ракетні запуски ставали витратними та недоцільними»:
«Дуже красиво писати про 6,5 млн доларів за ракету, множити на кількість ракет – і пішла сенсація. «Калібр» – російсько-радянська відповідь на американський «Томагавк». Ціна одного «Томагавка» варіюється, залежно від модифікації, від одного до двох мільйонів доларів за ракету.
Росіяни збирають все самі, відповідно, там російські зарплати та внутрішні «рубльові» ціни на виробництво, дещо гірше компонування ракети. Тому можна загалом повірити у 0,5-1 млн доларів за ракету.
Знову ж таки – все залежить від модифікації. Плюс, яка частина ціни в рублях (зарплати, витрати на виробництво, логістика по Росії і т.п.), а яка у валюті – на закупівлю комплектуючих та станків».
Ввечері 10 серпня Генеральний штаб ЗСУ попередив також про загрозу, що зберігається, стосовно як ракетних, так і авіаударів з території Білорусі.
Зі свого боку військовий експерт Олександр Коваленко звертає увагу на наявну інформацію про те, що на кримський аеродром «Бельбек» з аеродрому в Краснодарському краї РФ перекинуті чотири надзвукові винищувачі-перехоплювачі дальньої дії МіГ-31. «Тільки вони є носіями гіперзвукових ракет Х-47М «Кинджал». Не можна виключати, що застосування саме цих ракет по Україні може стати відповіддю за Саки», – припускає він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
