Найгучніший скандал тижня: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?
Рада Європи не схвалила ідею президента Володимира Зеленського розпустити Конституційний суд. Про це йдеться в листі на адресу спікера парламенту Дмитра Разумкова від голів органів Ради Європи – Венеційської комісії і Групи держав проти корупції. Припинення повноважень суддів КСУ було б «кричущим порушенням Конституції і засадничого принципу розподілу повноважень гілок влади», заявили вони.
Зеленський запропонував розпустити Конституційний суд України і визнати його рішення про декларування «нікчемним». Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про це.
Ключові пункти рішення Конституційного суду України, яке спричинило широкий резонанс, – скасування кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації, закриття декларацій чиновників від журналістів та громадськості і суттєве скорочення повноважень НАЗК. Подіями в Україні одразу занепокоїлися у Європейському союзі, з’явилися заяви послів країн G7, посольства США в Україні. Пролунали занепокоєння, що Україна може втратити безвізовий режим із Євросоюзом.
Які наслідки воно матиме для внутрішньої й зовнішньої політики України? І чи є шанс повернути скасовані КСУ антикорупційні норми? Відповіді на ці запитання читайте у матеріалі.
ДБР розслідує кримінальне провадження щодо голови КСУ через землю в Криму
Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує як державну зраду і незаконне відчуження земельної ділянки кримінальне провадження щодо голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, в якого програма «Схеми» виявила незадекларовану ділянку землі в окупованому Криму, оформлену за законами Росії.
Після оприлюднення цього розслідування Тупицький підтвердив цю інформацію і заявив, що не задекларував ділянку, бо не знав, як це зробити, бо не визнає Крим російським. За словами судді, його провина може полягати в тому, що він не звернувся до органів НАЗК, щоб вони роз’яснили, як це зробити. При цьому суддя не побачив проблеми в самому факті оформлення майна в окупованому Криму за насадженим там нині російським законодавством.
Про конституційну кризу і «креативну» реакцію Зеленського: інтерв’ю з міністром Малюською
Рішення Конституційного суду щодо скасування деяких положень антикорупційного законодавства міністр юстиції України Денис Малюська називає юридичною пасткою, яка спонукала до «креативної реакції». Він не впевнений, що пропозиція президента Зеленського про фактичний розпуск нинішнього складу КСУ буде підтримана Верховною Радою, бо розуміє, що рішення президента більше політичне, ніж юридичне. Про варіанти виходу з конституційної кризи, про долю Окружного адмінсуду Києва, про реформу виконавчої служби і про те, чи хворіють у тюрмах на COVID-19, Денис Малюська розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
Е-декларування: дратує чиновників лише чотири роки, а вже на межі існування
Чотири роки тому в Україні і за її межами жваво обговорювали статки депутатів, а ті, в свою чергу, пояснювали цінні речі і великі обсяги готівки «подарунками від святого Миколая» і «виграшами в лотерею». В суспільстві ж підбивали підсумки перших електронних декларацій: до 31 жовтня 2016 року всі посадовці мали оприлюднити свої доходи і цінне майно. Чому електронне декларування опинилося під загрозою знищення? Розбираємо в програмі «Коротка пам'ять».
Таємний кадр СБУ: Alter Ego головного контролера порядності спецслужби Андрія Наумова
Ця людина в СБУ контролює, зокрема, щоб тисячі співробітників спецслужби не піддавались корупційним спокусам. Його звати Андрій Наумов. Він – керівник Управління внутрішньої безпеки СБУ, одного з найзакритіших підрозділів відомства. Та, попри таку високу посаду і сконцентровані довкола неї корупційні ризики, про нього самого майже нічого не відомо. Тому «Схеми» вирішили уважніше придивитися до персони головного «контролера порядності» СБУшників. І викрили факти, які ставлять під сумнів його власну доброчесність – у розумінні Закону «Про запобігання корупції».
Далі – коротко про події у світі:
- У Франції був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі нападів у Ніцці й Авіньйоні, які сталися 29 жовтня. У суботу стався іще один напад у Ліоні: нападник поранив з вогнепальної зброї православного священника, коли той закривав церкву. Чому на тлі цих подій зростає напруга між Францією та Туреччиною, читайте в матеріалі.
- 30 жовтня у Варшаві пройшла наймасовіша акція проти заборони абортів. За оцінкою організаторів, на протест вийшло сто тисяч осіб. Демонстранти запалили фальшфеєри і принесли плакати, що висловлюють обурення рішенням влади майже повністю заборонити переривання вагітності. Що означає це рішення – читайте тут.
- 31 жовтня у Грузії пройшли парламентські вибори. За попередніми даними підрахунку голосів, перемагає владна партія, опозиція заявляє про фальсифікації і анонсує постійні протести до призначення позачергових виборів.
- 1 листопада у Молдові відбулися вибори президента. Основна боротьба точиться між чинним президентом Ігорем Додоном і колишньою прем’єркою Маєю Санду. Експерти називають першого проросійським політиком, а другу – проєвропейським. Чи почнуться у Молдові протести, схожі на білоруські? Аналізуємо.
- Звільнення і арешти за антиурядові акції білоруських працівників. Лідер страйкового комітету великого білоруського хімічного заводу каже, що працівники з обережністю публічно висловлюють свою підтримку і приєднуються до національного страйку опозиції, яка вимагає відставки Олександра Лукашенка. Про те, як протестують білоруські заводи, – за посиланням.
- Прем’єр-міністр Вірменії Пашинян надіслав листа президентові Росії Путіну і попросив його про підтримку в зв’язку з воєнним конфліктом у Нагірному Карабасі. У відповіді Росії сказано, що підтримка буде надана, якщо бойові дії почнуться безпосередньо на території Вірменії.
Велика криза на пострадянському просторі: що в Україні?
«На пострадянському просторі, схоже, справжнісінька велика криза. Це твердження стало вже загальним місцем на тлі того, що відбувається на різних кінцях колишнього Радянського Союзу», розмірковує політичний оглядач Віталій Портников. У своїй колонці журналіст дає відповідь на запитання – чому ж привид Радянського Союзу не відпускає людей, не дає їм можливості мирно жити, а не брати участь у протестах і війнах? І чи вигнала його Україна?
«Заколєбалі» своїми мовами»: у Слов’янську посварилися через коронавірус і українську
А ця історія – про наслідки російської пропаганди. Пасажирка маршрутки у Слов’янську агресивно відреагувала на зауваження щодо необхідності вдягнути захисну маску. Зауваження зробила жителька міста на ім’я Рита. Але додаткове роздратування викликало те, що зробила вона його українською мовою. Відео інциденту потрапило у соцмережі, а місцеві жителі впізнали галасливу пасажирку – це колишня вихователька дитсадка і кандидатка до міськради на місцевих виборах.
«Агов, тут є діти?»
І ще один важливий текст, який варто прочитати. Про те, хто рятує малечу на передовій і як у прифронтовій зоні влаштовані дитячі будинки сімейного типу.
За даними Міністерства соцполітики, на кінець 2019 року в Україні було майже 70 тисяч дітей-сиріт і дітей, чиї рідні позбавлені батьківських прав. Щоб усі вони мали шанс соціалізуватися і рости у родині, до 2026-го країна має завершити реформу інтернатних закладів, суттю якої є закриття старих установ і відкриття натомість нових дитячих будинків сімейного типу. Втім, є регіони, де сирітство і відсутність батьківської турботи – далеко не єдина проблема. На Донбасі сьомий рік тривають бойові дії, і діти тут на рівні з дорослими страждають від посттравматичного стресового розладу, замикаються у собі через відсутність вибору і гинуть під кулями та мінами. Втім, на тлі вибухів і болю у дітей Донбасу є й хороше. Колись захоплені збройними формуваннями школи відкривають інклюзивні класи і борються за кожного зі своїх учнів. У прифронтових містах неповнолітнім допомагають перемагати травму війни.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
