(Рубрика «Точка зору»)
На засіданні Ради безпеки Росії, яке відбулося минулої п’ятниці, Володимир Путін знову говорив про важливість боротьби із тероризмом. Цікаво, що спочатку на це засідання очікували як на екстрене – після повідомлень про загадковий інцидент у Брянській області. Проте прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що засідання Ради безпеки пройде у запланований термін. Що ж, виходить, що Путін збирався боротися з тероризмом ще до Брянщини?
Нічого несподіваного в такому збігу, звичайно ж, немає. Російські чекісти – справжнісінькі майстри хаосу. Саме цьому вмінню створювати суперечливі та малозрозумілі ситуації їх навчають, саме такий «керований хаос» і називається простим словом «дестабілізація». Але, дозвольте! Ми добре розуміємо, навіщо Володимиру Путіну та його оточенню потрібна дестабілізація в Україні чи Молдові. Але ж не в Росії!
У Кремлі можуть бути впевнені, що «керований хаос» у Росії якраз може служити зміцненню влади
А чому не в Росії? У Кремлі можуть бути впевнені, що «керований хаос» у Росії якраз може служити зміцненню влади та посиленню готовності населення підтримувати політичні цілі керівництва країни. Саме так ФСБ Росії діяло під час чеченських війн. Адже сама ідея силового зіткнення була вкрай непопулярна у російському суспільстві.
Щойно зник Радянський Союз із його багаторічною практикою силового придушення незгодних. Ще залишалися у пам’яті дії радянських силовиків у Тбілісі, Баку, Вільнюсі. «Саперні лопатки» радянських військових – ними вони били демонстрантів у столиці Грузії – обговорювалися з трибуни депутатських з’їздів у Москві та викликали загальне обурення. Повернення до цієї практики сприймалося як повернення до минулого.
«ФСБ підриває Росію»
Терористичні акти змінили російську суспільну думку. Тепер уже маргіналами стали ті, хто закликав до діалогу, мирного вирішення проблем, пошуку юридичних шляхів, які могли б врегулювати відносини Грозного і Москви. Відомий правозахисник, уповноважений з прав людини Сергій Ковальов був змушений подати у відставку після спроб заступитися за мирне населення Чечні – між іншим, російського регіону.
Вибухи у Москві змінили настрої міста
Вплив російських силових структур у суспільстві зростав з кожним днем. А 31 грудня 1999 року, напередодні нового тисячоліття, президент Борис Єльцин вже офіційно передав владу колишньому керівнику ФСБ Росії, прем’єру Володимиру Путіну. За кілька місяців до цього рішення у Москві, Буйнакську та Волгодонську сталися вибухи житлових будинків.
Потім про цю епоху вбитий згодом чекістами колишній офіцер спецслужб Олександр Литвиненко та історик Юрій Фельштинський напишуть книгу «ФСБ підриває Росію».
Якщо декількома словами пояснити політичні наслідки цих вибухів – росіяни просто захотіли «твердої руки», порядку, знищення тероризму. А вибухи у Москві змінили настрої міста, яке з часів перебудови вважалося головним оплотом демократії та змін. Путін на президентських виборах 2000 року переміг майже всюди, він уже не мав альтернатив.
Зараз у Путіна інша мета
Навряд чи російський президент забув про час, коли «керований хаос» та війна зробили його главою держави.
Зараз у Путіна інша мета – змусити росіян не просто змиритися з війною, а й підтримувати її. Повірити, що альтернатива війні з Україною – розгул терору. Тому розмова з членами Радбезу Росії – це зовсім не розмова про те, як із терором упоратися. Про це свідчить історія путінської Росії.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
