Доступність посилання

ТОП новини

Путін погрожує Заходу і не помічає України. Що сказав президент Росії у щорічному посланні?


Президент Путін виступив перед обома палатами російського парламенту в московському виставковому залі «Манеж». Москва, 21 квітня 2021 року
Президент Путін виступив перед обома палатами російського парламенту в московському виставковому залі «Манеж». Москва, 21 квітня 2021 року

Президент Росії Володимир Путін попередив Захід не перетинати «червону лінією» з Росією і засудив те, що він назвав, спробою заколоту проти Білорусі з боку неназваних країн Заходу. Путін заявив, що в Білорусі готувався «реальний державний переворот» із вбивством Олександра Лукашенка і порівняв його з колишнім президентом України Віктором Януковичем, кого також, за словами Путіна, «мало не вбили й відсторонили від влади за допомогою збройного перевороту».

Попередження було висловлено в його щорічному посланні президента до країни на тлі посиленої напруженості із Заходом щодо України та ув'язнення путінського критика Олексія Навального.

«Відповідь Росії буде асиметричною, швидкою і жорсткою»

На початку свого звернення до Федеральних зборів Путін сказав, що в основному говоритиме про внутрішні справи, а зовнішній політиці та питанням безпеки приділить «буквально кілька слів» і справді присвятив цим питанням лише декілька хвилин наприкінці промови, але у дуже різкій формі.

В деяких країнах завели найнепристойніший звичай – з будь-якого приводу, а найчастіше, взагалі без жодного приводу, чіпляти Росію

Сенс послання президента Росії щодо зовнішньої політики коротко є такий: Росія, миролюбна держава, яка оточена недоброзичливцями, а то і ворогами, які тільки і чекають того, щоб принизити її та завдати шкоди, але Володимир Путін цього не дозволить.

«Недружні акції щодо Росії не припиняються. В деяких країнах завели найнепристойніший звичай – з будь-якого приводу, а найчастіше, взагалі без жодного приводу, чіпляти Росію. Новий вид спорту там – хто голосніше щось скаже», – сказав президент Путін.

Росія, за його словами, поводиться «стримано, можна сказати, скромно», часто навіть взагалі не відповідає «не тільки на недружні акції, а й на відверте хамство», бо хоче мати добрі відносини з усіма країнами та міжнародними організаціями. Але це не завжди виходить і не з вини Росії, сказав Путін.

«Ми дійсно не хочемо спалювати мости, але, якщо хтось сприймає наші добрі наміри як байдужість або слабкість і сам має намір остаточно спалити або навіть підірвати ці мости, повинен знати, що відповідь Росії буде асиметричною, швидкою і жорсткою. Організатори будь-яких провокацій, які загрожують корінним інтересам нашої безпеки, пошкодують про скоєне так, як давно вже ні про що не шкодували», – заявив Путін.

«Сподіваюся, что нікому не спаде на думку перейти стосовно Росії так звану «червону лінію». А де вона буде проходити – це ми будемо визначати самі в кожному конкретному випадку», – наголосив російський президент.

Минулого тижня уряд США звинуватив Кремль у «злочинній діяльності» і вислав 10 російських дипломатів. Росія відповіла тим самим. Взаємне видворення дипломатів відбулися між Росією та Чехією і Польщею.

У Білорусі хотіли здійснити державний переворот, «як в Україні» – Путін

Окремо у своєму виступі Володимир Путін відзначив Білорусь, де, за його словами, відбувається спроба державного заколоту. «Застосування несправедливих санкцій переростає у щось більш небезпечне: спробу державного перевороту в Білорусі», – сказав він.

У виступі Путін підтримав президента Білорусі Олександра Лукашенка, який стикається з величезним протистоянням. У зв’язку з цим він згадав і про колишнього президента України Віктора Януковича, який в результаті продемократичних виступів у 2014 році втік до Росії.

«Нещодавно стали відомими факти прямої спроби організації перевороту, – каже Путін. – Характерно, що навіть такі кричущі дії не знаходять осуду у так званого колективного заходу, всі роблять вигляд, що взагалі нічого не відбувається.

Можна ставитися як завгодно, наприклад, до президента України Януковича, або до Мадуро в Венесуелі, до того ж Януковича, якого теж мало не вбили й відсторонили від влади за допомогою збройного перевороту. Можна мати будь-яку точку зору з приводу президента Білорусі Лукашенка, але практика організації державних переворотів, планів політичних вбивств, в тому числі і вищих посадових осіб, – ну це вже занадто, усі межі перейшли вже».

Влада Білорусі 17 квітня заявила, що зірвала задуману американцями змову вбити президента Лукашенка. Вони заявили, що російська служба безпеки ФСБ допомогла їм попередити спробу державного перевороту.

«Як склалася б доля Білорусі – про це ніхто не думав. Так, як ніхто не думав про долю України, коли державний переворот здійснювався в цій країні», – сказав Путін.

Реакція українських та західних політиків та експертів

Ті, хто чекав конкретних заяв щодо України, цього не дочекалися, хоча останніми тижнями на кордонах України наростає напруженість через накопичення Росією за понад 100 000 військових. Значна частина цих сил є в Криму, а частина на сході поблизу окупованих ділянок Донбасу, де Росія діє за допомогою російських гібридних сил. Її маневри останніх кількох тижнів викликали страх перед новим російським військовим втручанням.

«Короткий розділ про безпеку, який тривав лише 10 хвилин, не згадував США, ЄС чи поточну ситуацію в Україні. Основний акцент робився на нібито спробі державного перевороту в Білорусі та спробі вбивства Лукашенка», – звернув увагу у твітері шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Ослунд.

«Путін скаржився на нібито збройний переворот проти Януковича. Як завжди, Путін представляв Росію доброзичливою та доброю, тоді як Захід підлий. Будучи стриманим, Путін пообіцяв, що «реакція Росії буде асиметричною, швидкою і жорсткою», – написав Ослунд.

Коментуючи виступ Володимира Путіна, українські політики та оглядачі погоджувалися, що не сталося «нічого нового» – президент Путін продовжує жити в минулому, а Україну як суб’єкта міжнародних стосунків Путін як не бачив, так і не бачить. Про це, зокрема, пише у фейсбуці Ірина Геращенко, співголова фракції «Європейська солідарність».

«Нічого нового. Путін відмовляє Україні в суб’єктності. Ми в нього – об’єкт для маневрів світової закуліси. Путін не визнає сучасну демократичну суверенну Україну і робитиме все для нашого упокорення. Йому все одно, яке прізвище у президента незалежної України, саме існування нашої держави він сприймає як історичну помилку. Це очевидно кожній розумній людині. Путіна не можна розсмішити, задобрити чи викликати співчуття чи кудись запросити . Це викликає в нього тільки зневагу. А нам це і не потрібно. Нам потрібно посилювати нашу армію і дипломатію, медицину і економіку, щоб бути сильними і твердими в захисті своєї країни», – зауважує депутатка від партії «Європейська солідарність».

«Володимир Путін перейшов усі «червоні лінії» уже давно. І прикро, що наші партнери не завжди усвідомлювали, що Володимир Путін сам їх визначає, де є ці «червоні лінії», і він їх перетнув, чи не перетнув», – сказав в інтерв'ю українському телеканалу колишній прем’єр-міністр України, а нині голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк. За його словами, ще з часів нападу Росії на Грузію Захід мав усвідомити, що «Путіну треба давати по зубах», бо «Путін розуміє тільки мову сили».

Український оглядач Віктор Шлінчак вважає, що Росія застрягла у минулому.

«Путін в імперському стилі пригрозив світові ядерними ракетами. Перерахував своє новітнє озброєння. Зрештою, це не вперше. Відчувається, що його найбільше дратує. Він хоче бути визнаним світовим лідером, вимагає зустрічей і поклоніння. Але світ вже не той. І Росія не та. Бо якщо бідність і соціальний захист виходять в соцдослідженнях на перше місце, то говорити про наявність надлишкових ресурсів не доводиться», – пише Ігор Шлінчак, керівник проєкту «Главком».

На його думку, висновок з виступу Путіна простий: «Поки у нього ще жевріє надія, що він може домовитись зі Штатами, і поки його все ще слухають у Парижі і Берліні, на повномасштабну війну в Україні він піти не ризикне. Але це не означає, що ми до неї не повинні бути готові. Щодня.

Колишній посол США у Москві за адміністрації Барака Обами Майкл Макфол, який надзвичайно тепло відгукується про країну і про росіян, пише, що не сподівається, що зусилля президента Джозефа Байдена налагодити діалог з Росією до чогось призведуть.

«Я ціную спробу президента Байдена стабілізувати та вести діалог з президентом Путіним, але для танго потрібні двоє. І я просто не впевнений, що Путін хоче брати участь у цьому прямо зараз», – написав він у твітері.

Московський кореспондент британського ділового видання Financial Times Макс Седон каже, що насправді послання президента Росії слід читати так: «він вважає, що всі акції протесту – рух Навального, революція 2014 року в Україні, опозиція в Білорусі – це проєкти ЦРУ зі зміни режиму. Ось чому він сказав, що Росія «має право вирішувати, де є червона лінія», і пообіцяв відповісти».

Навальний і «попередження» протестів

Виступ Путіна прозвучав, коли його головний опозиційний опонент, Олексій Навальний, перебуває на лікуванні у тюремній лікарні у Володимирі, приблизно за 180 кілометрів на схід від Москви. Він голодує, а його союзники кажуть, що його життя у небезпеці. Прихильники Навального побоюються, що Путін хоче, щоб він загинув.

Російська поліція розпочала рейди на прихильників Навального, щоб зірвати їхні плани щодо загальнонаціональних акцій протесту ввечері в середу. Двох ключових помічників Навального, які вже перебувають під домашнім арештом, – адвоката Любов Соболь та його речницю Кіру Ярмиш – затримала поліція в Москві. Десятки інших прихильників Навального були затримані по всій Росії.

Влада Росії заявляє, що будь-які масові акції протесту проти Навального будуть незаконними. Очікується, що поліція перекриє вулиці навколо Манежної площі в центрі Москви, де його прихильники планують провести увечері мітинг.

Президент Путін виступив перед обома палатами російського парламенту в московському виставковому залі «Манеж» о 12:00 за московським часом. Як повідомило інформаційне агентство RIA, тим, хто був присутній, довелося пройти тричі протягом восьми днів тести на Covid-19. Під час пандемії Володимир Путін здебільшого залишався в резиденції під Москвою, тому це рідкісна поява на публіці.

Путін не вдарить по Україні?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 1:00:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG