Доступність посилання

ТОП новини

Монгольська «спецоперація» Путіна. Чи заарештують монголи очільника РФ?


Колаж на тему ордеру Міжнародного кримінального суду на арешт президента РФ Володимира Путіна і уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової (Shutterstock)
Колаж на тему ордеру Міжнародного кримінального суду на арешт президента РФ Володимира Путіна і уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової (Shutterstock)
(Рубрика «Точка зору»)

Коли Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт очільника Росії Володимира Путіна, багато хто говорив про переляк господаря Кремля, якого тепер зможуть заарештувати у багатьох країнах світу якщо він, звісно, відправиться до держав, які ратифікували Римський статут. Однак Путін людина, яка зруйнувала міжнародне право окупацією Криму та інших українських регіонів. Для нього ордер став викликом: як довести, що він може ігнорувати не тільки норми міжнародного права, але й норми міжнародного правосуддя.

Боротьба за створення прецеденту, який мав би довести цю руйнацію, почалася буквально з перших днів після видачі ордера. У липні 2023 році ці спроби досягли кульмінації. Володимир Путін буквально примушував південноафриканського президента Сіріла Рамафосу погодитись із його приїздом на саміт БРІКС.

Твердження Рамафоси: Кремль фактично погрожував йому війною у разі затримання Путіна на території ПАР

Однак майже щоденні консультації президента Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сіріла Рамофоси із президентом Росії Володимиром Путіним – про них, зокрема, розповідав віцепрезидент ПАР Поль Машатіле – закінчилися перемогою Рамафоси. Для цього президенту ПАР довелося піти на нестандартний крок.

Суд, який заслуховував позов до нього із вимогою заарештувати Путіна в разі, якщо російський президент прилетить до ПАР, оприлюднив свідчення, які давав президент Рамафоса. Найбільш сенсаційною частиною цих свідчень стало твердження Рамафоси, що Кремль фактично погрожував йому війною у разі затримання Путіна на території Південно-Африканської Республіки. Після цього Путін від поїздки відмовився.

Ілюстраційне зображення
Ілюстраційне зображення

У Кремлі почали шукати іншу країну

Подорож до ПАР цікавила Путіна ще й тому, що ця країна вже створювала прецедент для Міжнародного кримінального суду, коли її тодішній президент Джейкоб Зума погодився, щоб для участі у саміті Африканського союзу у ПАР прибув тодішній президент Судану Омар аль-Башир – також звинувачений у воєнних злочинах, якого розшукував Міжнародний кримінальний суд. Однак Рамафоса шляхом Зуми не пішов, ба більше – він міг нагадати Путіну, що ордер на арешт аль-Башира південно-африканський суд видав й йому довелося буквально тікати з ПАР! А таке розгортання подій явно не в інтересах Володимира Путіна.

І у Кремлі почали шукати іншу країну – й, здається, знайшли. У Монголії зараз при владі представники Монгольської народної партії – саме ця партія керувала країною практично весь час її повної залежності від Радянського Союзу. Та й зараз Улан-Батор намагається балансувати між Москвою і Пекіном й не загострювати стосунків зі своїми колегами. Тому прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, очевидно, має рацію, коли говорить, що у Кремлі не побоюються арешту Путіна під час його перебування у Монголії.

Чоловіки на тлі прапора України тримають перевернуте зображення глави МЗС Росії Сергія Лаврова, протестуючи проти російського вторгнення до України під час візиту Лаврова до Монголії. Улан-Батор, 5 липня 2022 року
Чоловіки на тлі прапора України тримають перевернуте зображення глави МЗС Росії Сергія Лаврова, протестуючи проти російського вторгнення до України під час візиту Лаврова до Монголії. Улан-Батор, 5 липня 2022 року

«Путін є воєнним злочинцем» – МЗС України

У МЗС України вже закликали владу Монголії виконати ордер на арешт Путіна.

«Українська сторона сподівається, що уряд Монголії усвідомлює той факт, що Володимир Путін є воєнним злочинцем. На його арешт за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей до Російської Федерації видано ордер Міжнародним кримінальним судом, юрисдикція якого визнається Монголією» – наголосили українські дипломати.

Однак очевидно, що президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух цю заяву проігнорує. Якщо МЗС Монголії повідомило про майбутній візит Путіна, значить, із Кремлем все узгоджено.

Президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух і очільник Росії Володимир Путін (праворуч) під час зустрічі на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані, Казахстан, 3 липня 2024 року
Президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух і очільник Росії Володимир Путін (праворуч) під час зустрічі на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані, Казахстан, 3 липня 2024 року

«Краще з чесним загубити, ніж із пройдисвітом знайти»

Що ж відбудеться якщо Путін відвідає країну, яка підписала Римський статут й безпечно повернеться додому? Буде створений небезпечний прецедент, насамперед для країн Глобального Півдня: ось, Путін поїхав до Монголії, ніхто його там не заарештував й все обійшлося. То, може і нам запросити Путіна? А в результаті авторитет Міжнародного кримінального суду буде значно послаблений, саме цього Путін і намагається досягти, саме для цього і летить до Монголії.

Але ми й без Путіна та його спецоперацій маємо зрозуміти просту річ: в умовах фактичної руйнації міжнародного права відбувається швидке розходження країн, які продовжують поважати свої зобовʼязання, і країн, яким на ці зобовʼязання начхати. І для того, щоб в такому новому світі вижити, треба це насамперед усвідомити й не намагатися знайти порозуміння з тими, хто не збирається толерувати міжнародне право і міжнародне правосуддя. Якщо перефразувати відоме народне прислівʼя: краще з чесним загубити, ніж із пройдисвітом знайти.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG