(Рубрика «Точка зору»)
Майже щоденні консультації президента Південно-Африканської Республіки Сіріла Рамофоси із президентом Росії Володимиром Путіним – про них, зокрема, розповідав віцепрезидент ПАР Поль Машатіле – закінчилися перемогою Рамафоси. Протягом кількох місяців російський президент та інші представники його адміністрації відмовлялися від усіх компромісних варіантів, які пропонувало керівництво ПАР, щоб запобігти прибуттю Путіна до країни, на території якої його мають заарештувати за ордером, виданим Міжнародним кримінальним судом (МКС).
Президент ПАР Сіріл Рамафоса пропонував Володимиру Путіну взяти участь у саміті БРІКС віртуально, прислати замість себе до Йоганесбурга міністра закордонних справ Сергія Лаврова – й кожного разу отримував відмову. Але тепер Кремль змушений був дослухатися до побажань південно-африканського президента.
Заради цього Сіріл Рамафоса, можна сказати, пішов ва-банк. Суд, який заслуховував позов до нього із вимогою заарештувати Путіна в разі, якщо російський президент прилетить до ПАР, оприлюднив свідчення, які давав президент Рамафоса.
Твердження Рамафоси: Кремль фактично погрожував війною у разі затримання Путіна на території ПАР
Найбільш сенсаційною частиною цих свідчень стало твердження Рамафоси, що Кремль фактично погрожував йому війною у разі затримання Путіна на території Південно-Африканської Республіки.
Але свідчення президента ПАР також продемонстрували, що він перебуває у непростих відносинах із власною системою правосуддя. Що навіть якщо Рамафоса й гарантує Путіну недоторканість, «щоб не допустити війни», це ще не означає, що у момент перебування російського президента на саміті БРІКС до президента ПАР дослухаються всі південно-африканські прокурори і судді. І що ж тоді? Гаага?
У ПАР вже була схожа ситуація
В історії Південно-Африканської Республіки вже була схожа ситуація, коли до країни у 2015 році для участі у саміті Африканського союзу прибув тодішній президент Судану Омар аль-Башир – також звинувачений у воєнних злочинах, якого розшукував Міжнародний кримінальний суд. Тоді президент ПАР Джейкоб Зума, попередник Сіріла Рамафоси, фактично врятував колегу від арешту й допоміг йому повернутися на Батьківщину.
Однак ордер на його арешт південно-африканський суд видав! А таке розгортання подій явно не в інтересах Володимира Путіна! Отримати ордер на арешт і залежати виключно від готовності Рамафоси врятувати тебе від південно-африканської в’язниці та видачі в Гаагу? Такий ризик явно не для російського президента!
Нове амплуа Путіна
Отже, Путін залишиться вдома, хоча дуже хотів поїхати на саміт БРІКС і таким чином продемонструвати свою недоторканість та незалежність від міжнародного правосуддя. Однак виявилося, що навіть у дружніх до Кремля країнах правосуддя зовсім необовʼязково функціонує так, як у самій Росії, що в суддів та юристів у інших країнах є незнайоме путінській обслузі почуття самоповаги й поваги до міжнародних зобов’язань власної країни.
Російському президенту та його підлеглим варто звикнути до нового «політичного амплуа» Путіна – амплуа «ізольованого воєнного злочинця».
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
