Президент Росії Путін готовий втратити за зиму на війні в Україні близько 100 тисяч мобілізованих убитими та пораненими: такі цифри оприлюднило російське видання «Важные истории» з посиланням на джерела. І більшість із цих «запланованих» 200-х та 300-х Росія, схоже, розраховує отримати на східному фронті. Чому Володимир Путін так вчепився у Донбас, що це означає для України?
Битва за Донбас: попереду «гаряча» зима?
Осіннє бездоріжжя зазвичай знижує інтенсивність бойових дій. Так було і на війні в Україні, проте російські війська все одно систематично намагались наступати та вести щільний вогонь.
Але, судячи з усього, зима ще більше порушить військові «традиції». Замість відносного чи навіть майже повного затишшя через важкі для людей і техніки морози експерти очікують загострення. «Мінус» скує розкислі від дощів поля та ґрунтові дороги, що підвищить мобільність військ.
«Темп операцій вздовж лінії фронту сповільнився останніми днями через погіршення погодних умов, але, ймовірно, зросте, починаючи з наступних кількох тижнів, оскільки температура впаде, а земля замерзне на всій території бойових дій», – йшлося у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW) від 27 листопада.
Британська розвідка повідомила, що Росія могла перекинути основні підрозділи повітряно-десантних військ (ВДВ) з Херсонщини на Донецький і Луганський фронти на Донбасі. Щодо оперативних завдань цих сил, у розвідників два варіанти:
- підтримати оборони на ділянці Кремінна-Сватове Луганської області;
- посилити наступальні дії на Бахмут Донецької області.
Військові здебільшого вважають, що Росії найбільш вигідним було би не наступати, а навпаки взяти паузу. Причини щонайменше такі:
- російські військові виснажені морально і фізично;
- є брак техніки та озброєння;
- мобілізовані погано навчені і не інтегровані у свої підрозділи;
- спорядження для зими або дуже поганої якості, або його взагалі немає.
«Будь-яка спроба припинення вогню чи припинення бойових дій у цей час була б переважно на користь Росії... Той факт, що Путін продовжує підштовхувати своїх генералів до наступу за цих обставин, є серйозною помилкою з військової точки зору», – вважають в Інституті вивчення війни.
Російське видання «Важные истории» повідомило, що Путін не полишив плани захопити Київ. За словами близьких до ФСБ і Генштабу ВС РФ джерел, заради цього він готовий воювати роками і не зважати на втрати. Взимку Росія хоче виграти час, «стабілізувавши» фронт за допомогою мобілізованих, а навесні «розпочати все заново».
«Навесні наступного року втрати вбитими і пораненими [за одним із прогнозів] можуть становити близько 100 тисяч. Але це нікого не лякає: їх замінять строковиками», – заявило виданню джерело, близьке до ФСБ.
Близьке до Генштабу ВС РФ джерело назвало лише одне завдання «стабілізації фронту» – ущільнити та закріпити лінію фронту. Але, судячи з маневрів російських підрозділів та географії найгарячіших, точок – йдеться про захоплення Донбасу.
Чому Путіну так потрібен Донбас?
Військовий аналітик, полковник ЗСУ Владислав Селезньов впевнений – Путін прагне повністю захопити Донецьку та Луганську області, і це є зараз ціллю номер один Росії в Україні. Проте зазначає, що в цій історії немає ані військового, ані військово-політичного аспекту, лише політичний.
«Згадаймо 24 лютого, ту саму промову Путіна, в якій він говорив, що Росія «йде на допомогу пригнобленим народам Донецької та Луганської областей». Цілком очевидно, що плани Путіна з того часу не змінилися, він все ще марить тим, щоб узяти повністю під контроль Донецьку та Луганську області. І щоб не видаватися для російського люду тим, хто програв, він і докладає всі можливі зусилля, щоб реалізувати цей план», – сказав експерт в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
З ним погоджується політолог та військовий ЗСУ Кирило Сазонов. Він зауважив, що втрата Херсона – єдиного захопленого обласного центру після повномасштабного вторгнення – була дуже болючим ударом по Путіну і тезам російської пропаганди. Тому президент Росії не може допустити ще й втрати територій, окупованих 2014 року, до того ж «прийнятих» до складу Російської Федерації.
«Над Путіним сміятимуться за спиною всі, включно з Кабаєвою та Пєсковим. Тому він триматиметься за Донбас зубами мертвою хваткою, аби не зганьбитися, аби над ним не сміялися», – припустив Сазонов в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
Росії потрібна пауза, і там це усвідомлюють – аналітики саме так розцінюють намагання агресора домогтися переговорів, зокрема і через масовані ракетні обстріли об'єктів критичної інфраструктури України. Але, зазначив Сазонов, проблема агресора в тому, що паузу йому мають дати.
«Якщо вони [російські війська – ред.] на секунду перестануть тиснути, тиснути ми почнемо. Це само собою. Ми і так почнемо тиснути – відіб'ємо атаки, і почнемо. Але вони чудово розуміють: найменша зупинка, найменша пауза, ЗСУ перегрупуються та перейдуть у наступ. Вони це бачили на Харківщині, вони це бачили на Херсонщині. Вони чудово розуміють, що так і буде», – сказав Сазонов.
Бахмут: Росія тисне, ЗСУ тримаються
Свої найбільші зусилля Росія зосередила на Бахмуті. Ситуація там є дійсно важкою – про це кажуть військові, аналітики і кореспонденти, що там працюють.
«Військових у місті багато, фактично, це зараз один великий укріпрайон. Усі дуже зайняті, всі дуже сфокусовані. Не можу сказати, що є якась супербадьорість, але всі знають, що робити... І всі впевнені, що Бахмут є і буде українським. Це, мабуть, головне, що вони нам говорили, і що я хочу вам передати від них», – поділився в ефірі Радіо Донбас.Реалії фотожурналіст Сергій Коровайний, який нещодавно побував у місті.
Військовий експерт Владислав Селезньов додає, що взяття під контроль Бахмута дозволить Росії створити такі собі кліщі – тому це місто під таким потужним тиском. Як пояснив експерт, за задумом Росії, ці кліщі мають розійтись із Бахмута в напрямку Лимана з однієї сторони, з іншої – в обхід міської агломерації Слов'янськ-Краматорськ та Костянтинівки.
За словами Селезньова, ускладнює захист Бахмуту те, що Росія перекинула з Херсонщини сюди елітарні сили та засоби, таку собі «сіль російської армії», до того ж там є ще мобілізовані та найманці з ПВК «Вагнер». Є у росіян на цій ділянці фронту і кратна перевага щодо артилерії. Але Селезньов впевнений, що єдине, чого вдасться на Донбасі домогтися Росії – це збільшити свої втрати.
«Втрати російської армії з урахуванням приходу зимового періоду та активних бойових дій зростатимуть кратно. А українські сили оборони в перспективі мають не лише тримати оборону, а й переходити в контрнаступ з метою звільнення всієї території України», – каже експерт.
Сумнівається в успіхах Росії на Донбасі найближчим часом також британська розвідка. Там звернули увагу на запеклі спроби російських військ атакувати Вугледар та Павлівку на підступах до нього – це на південний захід від Бахмуту.
«Ймовірно, частково тому, що Росія вважає, що ця територія може стати стартовою точкою для майбутнього великого наступу на північ, щоб захопити решту контрольованої владою України Донецької області. Проте Росії навряд чи вдасться сконцентрувати достатньо якісних сил для здійснення оперативного прориву», – зазначили у Міноборони з посиланням на дані своєї розвідки.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
