Сьогодні президент Росії Володимир Путін проголосить послання Федеральним зборам Російської Федерації (минулого року у ньому він, наприклад, запропонував змінити Конституцію РФ, що дозволило йому знову балотуватися у президенти). І зараз від послання чекають заяв, що окреслять геостратегічні цілі Росії та бачення картини світу у Кремлі. Мабуть, ніде усіх небезпек подібних термінів не розуміють так, як в Україні. Адже саме біля українських кордонів зараз спостерігається загрозлива концентрація російських військ. А особливо напружено за посланням будуть спостерігати на Донбасі, де вже 7 років триває війна, яка, як вважають українські та західні аналітики, у будь-який момент може перейти в активну фазу. Радіо Донбас.Реалії проаналізувало на основі останніх подій, які рішення щодо Донбасу може озвучити Путін та що з цього випливатиме.
Ще за кілька тижнів до послання у ЗМІ з'явилася інформація, що голова збройного угруповання «ДНР» Денис Пушилін може «звернутися» до Кремля з одним із трьох прохань: або допомогти бойовикам військовою силою, або приєднати окуповані території до Росії, або визнати їх як незалежну державу. Який варіант є найбільш ймовірним? Після цього версії про те, що Кремлем зараз можуть бути висловлені важливі рішення щодо ОРДЛО, жваво обговорюються у соцмережах окупованої та вільної територій сходу. Три основні виглядають ось так.
Ні війни, ні миру
Президент Росії Путін неодноразово висловлювався щодо підтримки так званого «народа Донбасса», яку і надалі буде надавати Росія. Так було і нещодавно, коли 11 квітня про таку підтримку заявив спікер російського президента Пєсков. Ця теза, можливо, буде озвучена і у посланні 21 квітня.
До чого це призведе
Ситуація на Донбасі залишиться незмінною. Росія фінансово та військово буде підтримувати так звані «республіки», які й надалі існуватимуть у невизначеному та невизнаному статусі. При цьому, в ОРДЛО Росія, як вона й заявляла, і надалі видаватиме російські паспорти та вестиме свою гуманітарну та інформаційну політику, спрямовану на відрив цих територій від України. Наприклад, як це відбувається на регулярній основі:
Бойові дії, якщо виходити з незмінності політики Кремля, триватимуть помірними темпами, то переходячи у фазу загострення, то затихаючи на деякий час. Переговорний процес продовжить спиратися на Мінські домовленості, Нормандський формат та роботу контактної групи. Значного ж прогресу у них не відбуватиметься, адже деякі принципові позиції сторін просто неможливо узгодити.
Визнання «республік»
Про необхідність визнати незалежність контрольованої угруповннями «ДНР» та «ЛНР» території з боку Росії зараз багато пишуть у телеграм-каналах, орієнтованих на Донецьк і Луганськ, російські пропагандисти. Натомість неодноразово офіційна позиція Кремля звучала так, що ОРДЛО є частиною України, а Москва лише посередник у «внутрішньому конфлікті». Донецьк та Луганськ при цьому мають повернутися у склад України після прямих перемовин з Києвом та з особливим статусом, прописаним у Конституції. Рішення про визнання у Кремлі могли б пояснити тим, що переговорний процес зайшов у глухий кут, офіційний Київ обрав шлях на приєднання до НАТО та ЄС, чого начебто не бажають на Донбасі (адже саме ці аргументи Москва зазвичай застосовує у розмові із Заходом про Донбас).
До чого це призведе
Визнання «республік» покладе край існуючому переговорному процесу щодо врегулювання на Донбасі. Адже весь він грунтується на визнанні сторонами того, що окремі райони є частиною української держави та мають туди реінтегруватися. Росія ж таким кроком офіційно означила би свій відхід від принципу Мінського процесу. Менш передбачувані воєнні наслідки цього варіанту. «ДНР» та «ЛНР», як визнані Росією «держави» передбачувано зможуть звернутися до неї за «офіційною» військовою допомогою. Якщо Кремль доправить в ОРДЛО свій військовий контингент вже не під виглядом «народної міліції», «ополчення» чи «добровольців-відпускників» а як Збройні сили Російської Федерації, їхнє зіткнення на лінії розмежування з українськими силами Операції Об’єднаних Сил означатиме початок вже відкритої війни між державами. Загалом складно собі уявити, що це «визнання» могло б змінити для окупованої частини Донбасу та її населення.
«Донбасс наш!»
«Россия, матушка, забери Донбасс домой», - так завершила свій відомий виступ у Донецьку російська журналістка Маргарита Симоньян у січні 2021 року. Розмови про те, що Донбас треба зробити частиною Росії, є не лише порядком денним ватажків угруповань на Донбасі, а й нерідко озвучуються російською пропагандою. Ці ідеї підтримують в російських проімперських колах, опозиційних офіційному Кремлю. Зокрема, про необхідність анексії Донбасу, як це було зроблено з Кримом, постійно говорить Ігор Гіркін (Стрєлков), один з перших ватажків бойовиків на Донбасі та офіцер армії Росії. Можливість такого рішення також обговорюється і в російських експертних колах. На цій темі живуть декілька популярних в ОРДЛО телеграм-каналів та пабліків Вконтакте: вони зображають винними у бідах людей місцевих ватажків угруповань та пропагують думку, що усе це лише тому, що Путін не завершив операцію із приєднання Донбасу до Росії.
До чого це призведе
Такий хід подій був би найбільш небезпечним та непередбачуваним, оскільки, окрім вже згаданого офіційного введення російських військ в ОРДЛО, може постати питання про територіальні претензії угруповань «ЛДНР». Ці претензії простягаються на Донецькі та Луганські області повністю. Так чи інакше, лінія розмежування на Донбасі за такого ходу подій перетвориться на лінію фронту вже між Україною та Росією офіційно, а мета стягування російських військ до кордонів України виглядає цілком зрозумілою. Це, звісно, стане випробуванням не тільки для Збройних сил та вищого керівництва України, а й для західного світу, який стикнеться з тим, що санкції та занепокоєння не діють.
Чого ж чекати?
Рівень інформаційної напруги та нагнітання останніми тижнями досяг максимуму. Стягування російських військ, заяви російських та західних політиків, військових, ескалація на лінії розмежування, дипломатичне протистояння Росії з США та європейськими країнами: усе це підкріплює точку зору про те, що на Україну, та й світ, можуть очікувати загрозливі перспективи. Виступ російського президента багато хто розглядає як певне роз’яснення того, що ж буде далі, хоча заяви Путіна не обов'язково будуть нести епохальний характер. Хоча, звісно, стежити за ходом думок у Кремлі – важливо.
Оцінку заяв Путіна та реакції на них обов’язково дивіться у випуску Радіо Донбас.Реалії о 17:00 на YouTube-каналі Радіо Свобода:
Росія у конфлікті на Донбасі
Протягом семи років Росія заперечує свою участь у війні на Донбасі, заявляючи, що у захопленні українських міст могли брати участь хіба що російські добровольці. Західні та українські спільноти розслідувачів і журналісти виявили численні факти підтримки конфлікту з боку Росії: були поіменно встановлені понад 2 тисячі російських військових, що воювали на Донбасі, 50 типів зброї російської армії, артилерійські обстріли з російської території та медалі за бойові операції на українській території, а українське слідство веде кримінальні справи проти офіцерів, які керували обстрілом Маріуполя, та російських громадян, які підозрюються у катуваннях людей.
Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите
