Кіан Шаріфі
В Ірані тривають масштабні протести. Тисячі людей заполонили вулиці окремих районів Тегерана, інших великих міст та навіть невеликих містечок. У відповідь влада вдається до силового розгону акцій. З вечора 8 січня в Ірані запровадили інформаційну блокаду: вимкнувши інтернет та телефонний зв’язок.
Чому люди вийшли на вулиці? Чого вони хочуть? І до чого тут США та Росія?
«На протест вийшли і молоді, і старі. Ми втомилися від високих цін, хіджабу та всього іншого. Ми хочемо зміни устрою»
Уже 13 днів в Ірані тривають протести, попри жорстоке придушення акцій та погрози влади покарати «бунтівників».
ВсеХвиля протестів в Ірані розпочалася 28 грудня 2025 року з акцій на Великому базарі в Тегерані, спровокованих економічною кризою. Проте виступи швидко набули масовості і люди вийшли на вулиці десятків міст Ірану. Це найсильніший прояв громадянської непокори в Ірані з 2022 року. Станом на 9 січня правозахисна організація Iran Human Rights підтверджує загибель щонайменше 45 демонстрантів та затримання понад 2 000 осіб, водночас Amnesty International заявляє про незаконне використання силовиками вогнепальної зброї. Для придушення протестів влада запровадила майже повну інформаційну блокаду, вимкнувши інтернет та телефонний зв’язок пізно ввечері 8 січня, тоді як Верховний лідер Алі Хаменеї офіційно звинуватив у дестабілізації США. На тлі ескалації Вашингтон оголосив про готовність до втручання у разі продовження вбивств цивільних осіб, що вивело внутрішній конфлікт у площину гострого міжнародного протистояння.із мітингів на базарах та демонстрації на заході Ірану, викликаних важкою економічною ситуацією. А до вечора 8 січня переросло у масові протести. Відео, опубліковані в соціальних мережах вночі, показали, що антиурядові акції пройшли навіть у фешенебельному районі Тегерана Саадатабад. Ці протести стали найбільшим проявом громадянської непокори в Ірані з часів повстання 2022 року. Поштовхом став заклик до дій від лідера опозиції та колишнього спадкоємного принца Рези Пахлаві.
9 січня протести охопили південно-східне місто Ірану Захедан, де віряни-суніти (балучі) вийшли на вулиці після п’ятничної молитви.
Відео у соцмережах свідчить, що силовими Ісламської республіки вдаються до насилля щодо протестувальників, але учасники протестів перейшли до сміливішої тактики: прямих сутичок із силами безпеки та підпалів постів поліції та напіввійськового формування «Басідж».
«Натовп, який був там, не здасться», – сказав Радіо Фарда (іранська служба Радіо Свобода) один із протестувальників у Мешхеді, на північному сході Ірану:
«На протест вийшли і молоді, і старі. Деякі літні люди ледь могли ходити, але все одно протестували. Був там один старий, який постійно проклинав [Верховного лідера Ірану Алі] Хаменеї. Ми втомилися від високих цін, [примусового] хіджабу та всього іншого. Це не просто одна чи дві речі – ми хочемо зміни устрою (зміни режиму)».
На відео чути, як протестувальники закликають до повалення верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та повернення в країну Рези Пахлаві.
Жертви
Базована в Норвегії організація Iran Human Rights повідомила 9 січня, що за їхніми даними за 13 днів протестів в Ірані загинуло понад пів сотні мітингувальників (перед цим правозахисники називали цифру 45):
«Щонайменше 51 протестувальник, серед яких дев'ять дітей віком до 18 років, загинули, а сотні отримали поранення протягом перших тринадцяти днів нового раунду загальнонаціональних протестів в Ірані»
А іранська правозахисна організація HRANA стверджує, що 9 січня вони дізналися про 62 випадки загибелі людей під час протестів: 48 протестувальників і 14 силовиків.
Що каже влада Ірану?
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї виступив 9 січня із заявою до своїх прихильників.
Він назвав учасників протесту «саботажниками та агітаторами», які руйнують будівлі в країні, щоб «догодити» президенту США Дональду Трампу.
Хаменеї звинуватив Трампа, що він має «кров іранців на своїх руках» після ударів США по Ірану в червні 2025 року, і пригрозив, що «американського лідера скинуть».
Після цієї промови в кількох містах після п’ятничних молитов відбулися мітинги на підтримку Ісламської республіки, які активно висвітлювалися державними ЗМІ.
Прокурор Тегерана Алі Салехі назвав протестувальників, які палять державне майно та вступають у сутички з силовиками, «терористами», яким буде висунуто звинувачення в «могаребе» (moharebeh) – війні проти Бога, що може каратися смертною карою. Кілька силових структур в окремих заявах також застерегли протестувальників 9 січня.
Розвідувальна організація Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявила, що «продовження цієї ситуації є неприпустимим», і повторила твердження аятоли Алі Хаменеї про те, що протести, нібито, «спровоковані іноземними замовниками».
Очікується, що антиурядові протести відновляться з настанням сутінків.
Що сказав Дональд Трамп?
Якщо вони робитимуть це [вбиватимуть протестувальників], їм доведеться пізнати пеклоТрамп
2 січня президент США Трамп заявив, що Вашингтон втрутиться у події в Ірані, якщо там вбиватимуть протестувальників. У своєму дописі в Truth Social він зазначив: «Ми напоготові й зі зброєю в руках».
Дональд Трамп підтвердив цю позицію пізно ввечері 8 січня в інтерв’ю консервативному радіоведучому Г’ю Г’юїтту.
Трамп зазначив, що іранській владі було сказано «дуже рішуче – навіть рішучіше, ніж я кажу вам зараз – що якщо вони робитимуть це [вбиватимуть протестувальників], їм доведеться пізнати справжнє пекло».
9 січня Дональд Трамп знову повторив своє попередження:
«Краще не починайте стріляти, бо ми теж почнемо стріляти»
І додав: «Я просто сподіваюся, що протестувальники в Ірані будуть у безпеці, бо зараз це дуже небезпечне місце».
Президент США дав зрозуміти, що США не відправлятимуть свої війська до Ірану, але допустив удар «там, де це боляче»:
«Якщо вони почнуть вбивати людей, як це було в минулому, ми втрутимося. Це не означає boots on the ground («чоботи на землі», сталий вираз, який можна перекласти як «введення військ» – ред.), але це означає дуже, дуже сильний удар по них там, де боляче»
Новини зсередини країни просочуються повільно на тлі влаштованої владою Ісламської республіки інформаційної блокади, проте лідери США та Європи посилили свою увагу до подій в Ірані.Коментуючи відключення інтернету, перськомовний акаунт Держдепартаменту США написав у мережі X:
«Режим Ісламської Республіки повністю вимкнув інтернет, щоб змусити іранський народ замовкнути, але неможливо просто натиснути вимикач, щоб вбити їхню волю».
У червні 2025 року Сполучені Штати завдали ударів по об’єктах ядерної інфраструктури Ірану, після чого сприяли досягненню припинення вогню між Ізраїлем й Іраном, які майже два тижні обмінювалися ударами.
_________________________________
Ісламська республіка Іран є близьким військовим і політичним союзником Росії. Саме Іран надав дальнобійні дрони-камікадзе, якими Росія постійно атакує цивільне населення України.
Росія, скопіювавши технологію, відкрила у себе виробництво цих дронів, переназвавши їх «Герберами». З вересня 2022 року ці дрони щоночі тероризують цивільне населення України. Українці називають ці БПЛА «шахедами».
Також були повідомлення, що Іран надавав Росії балістичні ракети в обмін на російську військову техніку та підтримку. Офіційний Тегеран це заперечував. У січні 2025 року Росія і Іран підписали договір про « Всеосяжне стратегічне партнерство ». Ця співпраця охоплює оборонну, економічну та енергетичну сфери, посилюючи протистояння із Заходом.
Форум