«Сходив у світову політику» – такий єхидний заголовок написала газета Welt, повідомляючи про відставку віцеадмірала Кая-Ахіма Шенбаха. «Пропутінські», за словами німецьких ЗМІ, висловлювання командувача ВМС Німеччини, зроблені ним під час візиту фрегата «Баварія» до Індії, спричинили гучний скандал, інформує Російська служба Радіо Свобода.
Шенбах сказав, що Крим втрачений для України назавжди і ніколи не повернеться до її складу, що Путіна потрібно «поважати», а хвилювання з приводу вторгнення російських військ в Україну, що готується, назвав «абсурдними». І взагалі з Росією треба, на думку адмірала, «кооперуватись».
У Києві були вражені та обурені цією заявою.
Посол України у ФРН Андрій Мельник навіть підкреслив, що подібний «цинізм» і «німецька зарозумілість» змушують згадувати про часи нацизму, коли до українців ставилися як до «недолюдей».
Миттєвою була і офіційна реакція Берліну на виступ Шенбаха. Спочатку представник Міністерства оборони Німеччини, а потім і сама міністр Крістіна Ламбрехт заявили, що висловлювання віцеадмірала «ні по суті, ні за формулюваннями» не відповідають офіційній позиції країни. Коментатори у ЗМІ одностайно вимагали відставки Шенбаха. Йому потрібно було тримати відповідь перед генеральним інспектором Бундесверу, але він вважав за краще залишити свою посаду ще до цього добровільно. І написав у твітері, що сказане ним було його особистою думкою та по суті «безумовною помилкою».
Відставку очільника ВМС, що «сходив у світову політику», вітали практично всі. У Німеччині дуже критично ставляться до політичних висловлювань військових. На чолі Міністерства оборони завжди стоїть цивільна особа, рішення про участь, наприклад, у міжнародних миротворчих операціях ООН ухвалюють Бундестаг та уряд. І, звичайно, вважається абсолютно неприпустимим, коли робляться публічні заяви, які так радикально розходяться з офіційною позицією.
Але чи не сказав віцеадмірал вголос те, що насправді думають у Німеччині багато політиків та військових? Принаймні, що потрібно «кооперуватися» з Росією? Деякі німецькі коментатори, наприклад, автор статті в газеті Tageszeitung, саме це питання і ставлять – щоправда, риторично, не відповідаючи на нього.
Як би там не було, але позиція Німеччини, яка відрізняється від позиції її партнерів по НАТО, викликає, м'яко кажучи, подив не лише в Україні. Практично одночасно зі скандалом із Шенбахом розпочалося обговорення заборони, накладеної урядом ФРН на реекспорт озброєння в Україну з Естонії. Йдеться про протитанкові ракетні комплекси та 122-міліметрові гаубиці – ще з арсеналів Національної народної армії НДР. Після об'єднання Німеччини їх продали Фінляндії, потім Фінляндія відправила в Естонію. Реекспорт в Україну має схвалювати німецька влада, але вона Естонії в цьому відмовляє. Чому?
Німеччина вже протягом багатьох років проводить жорстку рестриктивну політику в галузі експорту озброєнь. Не лише летальна, а й оборонна німецька зброя, якщо її можна використовувати як летальну, не експортується безпосередньо і не реекспортується з третіх країн до країн, які беруть участь у збройних конфліктах. Україна – не перша країна, якій Німеччина тут відмовляє. Ще один приклад – Саудівська Аравія, яка постачала німецьку зброю воюючим сторонам у Ємені.
Відповідне рішення було ухвалене колишнім урядом Ангели Меркель. Новий коаліційний договір підтвердив прихильність до цієї рестриктивної політики. На цьому всіляко наголошують і міністр закордонних справ Анналена Бербок від партії «зелених», і міністр оборони, соціал-демократ Крістіна Ламбрехт. Остання вважає, що треба наголосити на «деескалації» конфлікту, а отже, військова допомога Україні зараз «недоцільна».
Однак не всі у Німеччині з цим згодні. Так, відома політикиня Вільної демократичної партії Марі-Агнес Штрак-Циммерман, яка очолює парламентський комітет із оборони, переконана, що у випадку України необхідно зробити виняток. В інтерв’ю одному з найбільших каналів новин вона сказала: «Йдеться про агресію Росії проти України. Є багато можливостей їй протистояти. Постачання оборонної зброї – одна з них».
Такої точки зору дотримуються і багато оглядачів. Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung вважає відмову від військової допомоги Україні такою, «що не відповідає духу часу», і наголошує, що ця допомога відповідала б інтересам Німеччини та всієї Європи.
Популярний німецький таблоїд Bild відкрив свій випуск у понеділок інтерв'ю мера Києва та в недавньому минулому – дуже популярного у Німеччині боксера Віталія Кличка, у якому той звинуватив Німеччину у «зраді друзівi. Говорячи про відмову від постачання зброї Україні, Кличко вжив формулювання Кримінального кодексу: «ненадання необхідної допомоги», «залишення в небезпеці».
А авторитетний Фонд науки та політики опублікував багатосторінковий детальний аналіз ситуації на кордоні Росії та України, назвавши його: «Логіка оборонної допомоги Україні».
Зміни, як він її називає, «негативної установки» уряду Німеччини щодо постачання зброї Україні вимагає і провідний зовнішньополітичний експерт головної опозиційної партії – християнських демократів – Юрген Хардт. Він навіть називає конкретні види оборонної зброї, які, на його думку, навіть Росія не може серйозно оцінити як частину агресивних дій – протитанкові ракети та ракети «земля-повітря».
Але поки що Міністерство оборони ФРН оголосило лише про те, що відправить в Україну повністю оснащений польовий госпіталь і навчить медичний персонал. Все це коштуватиме 5,3 мільйона євро. Крім того, обговорюються поставки «небойового» спорядження, про що ще в травні говорив Роберт Хабек, який побував тоді на демаркаційній лінії на Донбасі, один з лідерів партії «Зелених», що входить до урядової коаліції.
Можливо, Україна отримає також бронежилети, захисні шоломи та інше обладнання, про брак якого сказав у суботу в інтерв'ю газеті Handelsblatt посол України у Німеччині Андрій Мельник.
