«Хто знає, що це за стовпи світла?», «Дивіться, все небо у колах, і вони світяться! Мабуть, НЛО прилетіли», «Це, що позаземні цивілізації висадилися у Києві?!», «Прибульці в Одесі!», – такими дописами разом із яскравими фотографіями вибухнули соціальні мережі увечері 12 травня. У двадцяти містах України від землі до неба виросли світлові промені, прикрасивши небо світловими колами. Як стало відомо пізніше, в такий спосіб підприємці із арт-індустрії вирішили звернути увагу на те, що «карантин і бездіяльність влади убиває креативну галузь».
Радіо Свобода звернулося за поясненнями до учасників та організаторів акції, а також попросило відреагувати на звинувачення у зневазі до пам’яті убитих на Майдані, оскільки багато учасників Революції гідності заявили, що «світлові промені – це символ Небесної сотні.
«Ці фотографії облетять всі сайти країни, і не тільки нашої країни. Ігнорувати тисячі людей, які створюють ідеї, пишуть сценарії, придумують і організовують фестивалі та перформанси, знімають і роблять шоу – більше не вийде.
Я переконана, що після такого потужного послання діалог з владою про те, як ми, креативщики і івентори будемо виходити з карантину, як мінімум почнеться. Виходити так, щоб не зникнути. Тому що ще кілька тижнів без зрозумілого плану, і для нас карантин може не закінчитися ніколи...» – так написала на своїй сторінці у фейсбуці засновниця проєкту «Made in Ukraine» Юлія Савостіна.
«750 тисяч людей залишилися без роботи. Це сфера, яка разом дає 4% усього ВВП України. Ми хочемо, щоб уряд визначив чіткий план дій, як це зробили в деяких країнах Європи», – пояснює Максим Головкін, засновник компанії «Maxart», один із організаторів світлового перформенсу в Одесі.
Радіо Свобода поставило Юлії Савостіній і Максиму Головкіну кілька запитань. Але найперше – реакція на закиди у зневазі до пам’яті убитих учасників Революції гідності, оскільки «світлові промені – вже стали символом Небесної сотні».
Ось як відповіла Юлія Савостіна:
Ті компанії і люди, які забезпечують технічно заходи вшанування пам'яті наших героїв, і взяли участь в акції, яка звертає увагу держави на відсутність плану виходу з кризи для креативного секторуЛілія Млинарич
– Щодо звинувачень у некоректності, тут процитую свою колегу, президента фестивалю «Джаз Коктебель» Лілію Млинарич: «Єдині зауваження дописувачів у Fb , які я побачила, стосувалися того факту , що такий формат (стовпи світла) в Україні застосовують, щоб згадати і вшанувати пам'ять тих, хто віддав свої життя на Майдані. Можливо в чомусь це слушне зауваження, але, по-перше, я бачила такі стовпи світла як яскравий елемент і шоу, і просто акценту, і у Єгипті біля комплексу пірамід Гізи (2003-2004 рік), у Лондоні (2008 рік), і на багатьох концертах. І по-друге, самі ті компанії і люди, які забезпечують технічно заходи вшанування пам'яті наших героїв, і взяли участь в акції, яка звертає увагу держави на відсутність стратегії і плану виходу з кризи для креативного сектору. Бо може так статися, що нічого іншого не залишиться, як просто продати все своє обладнання...»
– Хто зініціював цю акцію, скільки компаній її підтримали, у скількох містах вона пройшла?
Юлія Савостіна: Є ініціативна група, яка складається із організаторів, прокатників обладнання, власників концертних майданчиків, організаторів фестивалів та мерій. Загалом, напевно, більше від 200 учасників.
До акції долучилися сотні прокатних та продакшн-компаній із 20 міст України:
- компанії Zinteco, Alight, Феєрія, Rider Rent, Ritmo Rent, Ginza, Profi, Aspro, Rent Media, Fatsound, IQ Tech Event Service, ELECOR, Артмакс, Ideal Sercets, Pr Music, Nota Production, Stagemart, Starwagen, Gali-Leo Rental, Карточчі Україна та інші;
- відомі й знакові локації та концертні майданчики: Bel'Etage, «Львів Арена», НСК «Олімпійський», Atlas, Roof, Caribbean Club, IFest Republic, «Зелений Театр», «Арт-завод Механіка», ЮБК, ВДНГ, Stereoplaza;
- концертні, рекламні та івент-агенції: Virus Music, Pop Corn CA, Global Events, Plombir, ТАВР Медіа, Creative Beast, Don't Stop, РТМ, UMH.
- тікетінгові сервіси (займаються продажем квитків – ред.): Tiketsbox, Gastroli.Ua, Concert.ua, Internet-bilet;
- фестивалі: Atlas Weekend, «Файне Місто», Underhill Music Festival, Impulse Festival, Zaxidfest;
- профільні організації: Kyiv Music Days, Профспілка музичної індустрії, Всеукраїнська організація музичних подій
Максим Головкін: Акція пройшла по усій Україні, у Києві було 12 локацій, у нас в Одесі – дві. В нашому місті чотири головних організатори: Maxart, Staff Concert, «Лайтек» і клуб Ibiza. Також брала участь агенція Promonstri.
– Що хоче сказати бізнес арт-індустрії цією акцією?
Ми закликаємо державу дати нам конкретний план виходу з карантинуМаксим Головкін
Максим Головкін: Ми закликаємо державу дати нам конкретний план виходу з карантину. Ми хочемо розуміти, як довго карантин може тривати і коли та як нам виходити з нього. Послаблення, які почали діяти із 12 травня, вони ніяк не торкаються креативної індустрії. Масові заходи заборонені для більше, аніж 10 людей.
Ми просимо – збільшити для нас ліміт мінімум до 300-т, наприклад, до початку липня. Адже усі ці люди – 750 тисяч людей, які працюють в артбізнесі – вони залишилися без роботи. А організація, наприклад, концерту – це набагато більше, аніж артист і глядачі, це підрядники, агенства, рекламні площі… це цілий комплекс узгоджених дій багатьох компаній.
Юлія Савостіна: Завдання акції – звернути на себе увагу для того, щоб уряд розпочав діалог із представниками креативних індустрій. Саме – розпочати діалог для написання плану. Частина преси та Fb-користувачів зневажливо написали – «вони хочуть проводити концерти».
Але мова не про те, щоб у травні почалися концерти. Тут всі притомні люди, всі розуміють, що відбувається і що життя та безпека людей найцінніші. Але ми за те, щоб у влади для креативних індустрій був чіткий план, як і для всіх інших галузей економіки.
– Які втрати вже понесли компанії і якими можуть бути подальші наслідки, якщо не буде знайдено конструктивний вихід?
Юлія Савостіна: Загалом понад сотні тисяч професіоналів, закоханих у свою роботу, просто її втратили. І на відміну від бариста та перукарів, не бачать перспектив, коли і в якому форматі зможуть знову працювати. Тобто, це ще щонаймеше 250 тисяч безробітних професіоналів до того пів мільйона безробітних, про яких говорив сьогодні прем'р-міністр України.
От, наприклад, ми – команда проєкту Made in Ukraine – робимо 2 конференції, 5-7 фестивалів на рік і ще декілька невеличких заходів.
Якщо на початку червня мені, як лідеру проєкту, не буде зрозуміло, коли моя івент-команда почне працювати, то є величезний ризик, що саме цю частину нашого колективу доведеться розпустити.
Це тисячі людей, які створювали контент – експериментальний, професійний або не дуже, але той, що нагадував, що ми – окрема держава і у нас є своя культура. Буде страшно, якщо все це зникнеЮлія Савостіна
Якщо нас не почують, то наслідки будуть дуже сумними. Бо сьогодні найменш захищеними опинилися театри, бібліотеки, музеї, кінотеатри, фестивалі, консерваторії і дизайнерські шоуруми.
Повторюся, що це тисячі людей, які створювали контент – експериментальний, професійний або не дуже, попсовий, масовий, елітарний, модний, який завгодно, але той, що нагадував, що ми – окрема держава і у нас є своя культура.
Буде страшно, якщо все це зникне.
– У вас є пропозиції до уряду, як ви бачите можливість працювати в умовах епідемії?
Максим Головкін: Ми пропонуємо піти шляхом Європи. Природно, що ми не хочемо, щоб відкрили одразу все і відбувся спалах захворюваності на коронавірус (Максим Головкін перехворів на COVID-19 – ред.).
Ми хочемо, щоб держава визначила терміни і ліміти – що, наприклад, до 31 серпня, як зробили в багатьох країнах Європи, чи 31 грудня, як визначили інші країни – ми не можемо планувати заходи.
Це необхідно, щоб ми чітко знали і нічого не планували, і не несли додаткові втрати. Бо кожне перенесення чи скасування події – це в середньому 30% від усіх втрат, які несуть ті, хто організовує і має проводити подію.
Перша наша пропозиція: дозволити з початку липня працювати залам із наповненістю на 30%, тобто якщо зал на 1000 людей, то щоб у ньому було 300 людей. Звісно, із дотриманням усіх вимог дезінфекції, засобів індивідуального захисту...
Понизити відсоток ПДВ на квитки із 20% до 7%Максим Головкін
Друга пропозиція: понизити відсоток ПДВ на квитки із 20% до 7%. Ми наразі є єдиною країною із таким великим відстотком ПДВ у квитках.
Це дуже допоможе усім компаніям, оскільки усі наші підрядники – це ФОПники (фізична особа-підприємець – ред.), тобто ми отримуємо гроші із ПДВ і пересилаємо їх без ПДВ на ФОПи, ми втрачаємо тут.
Нам потрібна тут допомога від держави, щоб зменшити ці втрати. Це допоможе врятувати бізнес, який дає роботу, платить податки і створює національний культурний продукт.
Читайте ще:
Економіка COVID-19: як країни наближаються до зростання безробіття
«Те, що це вб'є економіку, – це точно». Як працює виробництво у Краматорську
