Програма «єВідновлення». Хто і як отримує кошти на відновлення пошкодженого та зруйнованого житла?

Повертати кошти за пошкоджене війною житло держава почала більш як через рік після її початку, у травні 2023-го. Тоді запрацювала програма «єВідновлення» і «подібних проєктів у світі ще не було», заявляв один із її розробників, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За майже 3 місяці роботи державного сервісу, в уряді підбивають перші підсумки, виправляють помилки і розгортають наступні етапи «єВідновлення».

• Скільки українців подали заявки на компенсацію, і чому тих, хто її отримав, у кілька разів менше, ніж тих, хто про неї просив?
• З якими труднощами зіткнулися власники пошкодженого майна при оформленні компенсацій?
• Коли та як держава відшкодовуватиме громадянам за зруйноване житло?
• Чи заплатить уряд за капітальні ремонти вартістю понад 200 тисяч гривень?
• Та як нині працює система відшкодувань?

Про все це розповідає Радіо Свобода.

Програма відбудови житла «єВідновлення» стартувала 10 травня. За три місяці роботи українці подали «31 176 заяв для отримання грошової допомоги», – про найсвіжіші цифри що кілька днів звітують у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).

З них «виплати погодили 4806 заявникам», йдеться у заяві міністерства. І це лише 15,4% від загальної кількості.

«Органи місцевого самоврядування могли б це(погодження заяв – ред.) робити трохи швидше», – всередині липня в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв Олександр Кубраков, віцепрем’єр–міністр з відновлення України.

На місцях урядовця почули і роботу прискорили, бо якщо порівнювати цифри, які 19 липня озвучувала заступниця міністра Олександра Азархіна, то на той момент погоджених було лише 2 766 заявок.

Загалом, за майже 5 тисяч погоджених заявок держава виплатить 389 мільйонів гривень. Скільки із них уже на картках українців – міністерство у звітах не уточнює. Хоча переконує, кошти на програму є.

Раніше для відшкодувань уряд заклав 4,4 мільярда гривень. Їх спрямували з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. «Ресурсу у нас більше, ніж достатньо», – запевняє заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська.

За даними Мінвідновлення, загалом українці залишили 468 тисяч заяв про знищене майно у застосунку «Дія». «Це була, по суті, фіксація факту, що майно пошкоджене або зруйноване», – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Виплачувати компенсації через «єВідновлення» держава запланувала в кілька етапів:

• Перший, який запрацював 10 травня, має покрити дрібний ремонт пошкоджених осель.
• Другий – відшкодування повністю зруйнованого житла. Його запустили 1 серпня.
• Третій – компенсація капітальних ремонтів вартістю понад 200 тисяч гривень. Дата старту наразі невідома.

Думають в уряді і над тим, як покрити громадянам вартість уже самотужки зроблених ремонтів. А ще розглядають варіанти, як компенсувати знищене майно українців на тимчасово окупованих територіях.

«Вже розробляються та затверджуються механізми, в тому числі спільно з міжнародними фінансовими інституціями», – запевняє віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.

Радіо Свобода розібралося, що пропонує держава людям, які зазнали руйнування чи пошкодження майна і як державний сервіс працює на практиці. Для цього поспілкувалися із урядовцями, очільниками місцевих громад та українцями, чиє майно постраждало в ході бойових дій.

Перший етап «єВідновлення»: 200 тисяч на ремонти

Що пропонує держава?

Для отримання компенсації почати слід із заяви про пошкодження майна у застосунку «Дія». На перщому етапі отримати виплати можуть лише ті українці, кому потрібен невеликий за обсягом ремонт, зокрема, заміна вікон, дверей тощо. На це держава передбачила максимальну суму відшкодування 200 тисяч гривень.

Скільки з них отримає заявник? Рішення ухвалює створена місцевою громадою комісія. За даними Мінвідновлення, при органах місцевого самоврядування таких створили вже 520. Комісії безпосередньо за чек-листом оцінюють руйнування та ухвалюють рішення про суму компенсації.

Зрештою, кошти українці можуть отримати на карту «єВідновлення» в одному з українських банків, визначених державою. Зняти їх з рахунку неможливо, як і витратити на інші потреби, окрім ремонту.

Платежі можливо здійснити лише у будівельних магазинах або ж на оплату послуг ремонтних бригад чи компаній, які зареєстровані у системі.

Компенсацію від держави вже отримала Євгенія.

Власну квартиру у Бучі під Києвом вони з чоловіком придбали незадовго до початку масштабного вторгнення Росії до України, зробили ремонти, почали обживатися. «Ремонт робили з березня 2021–го, заїхали ми в серпні 2021 року», – розповідає жінка.

А вже на початку повномасштабної війни домівку вимушено довелося покинути. Сім'я подалася на захід України, додому вперше повернулися у квітні.

«Коли звільнили Бучу 31 березня, чоловік приїхав сюди 7 квітня перший раз... У квартирі був жах, якщо чесно. Ну, от тут на стінах досі написані нецензурні слова. Вони жили в нас в комплексі, всі 600 квартир були всі взламані», – розповідає Євгенія.

До того ж, квартира Євгенії постраждала від російського удару. «Приліт був сюди в стіну... в нас жодного вікна не було, всюди вітер гуляв», – каже вона.

Першу заявку про пошкоджене внаслідок російської агресії житло Євгенія залишила у застосунку «Дія» ще у травні минулого року. А у травні цьогоріч подалася безпосередньо на «єВідновлення».

«Зайшла в «Дію», натиснула «єВідновлення», там вже були підтягнуті мої дані про майно, і все, я подала буквально за 2 секунди. Фотографувати не треба було, тому що коли я подавала рік тому пошкодження, то там треба було подати фото і короткий опис зробити».

Через місяць після подачі заявки, перевіряти пошкодження квартири прийшла комісія.

«Команда чоловіків із планшетом, один перевіряв документи, другий фотографував, третій калькулював пошкоджені метри квадратні, питали, чи вікна ставили самі, чи двері самі», – своїм досвідом ділиться Євгенія.

Зрештою компенсації жінці нарахували на «129 тисяч 32 гривні 3 копійки. Так, все по копійках», – каже бучанка. Кошти на рахунок сім'я отримала на початку липня.

Київщина, яка на початку великої війни пережила російську окупацію та потужні ворожі обстріли, нині активно подає заявки на відшкодування і лідирує по кількості звернень разом із Харківською, Херсонською, Миколаївською та Донецькою областями. Такі дані Мінвідновлення.

Загалом, рішення про виплату компенсацій у Київській області «ухвалили за 1 311 заявками», повідомив заступник начальника Київської обласної військової адміністрації Микола Бойко на брифінгу 31 липня. «Ще 3800 заявок в обробці. Комісії працюють щодня, щоб якнайшвидше обробити заявки, і мешканці змогли отримати кошти та відновити свої приміщення до зими».

Втім, працює система не без проблем.

5 питань, які виникають при отриманні компенсації

Втрачені документи або відсутність права власності на житло

Відсутність правовстановчих документів чи права власності на зруйноване майно одне із найпоширеніших проблемних питань, – в один голос розповідають як уряд, так і місцева влада в регіонах.

«У нас люди не оформляли вчасно права власності. На жаль, точно 30–50% населення не мали правильно оформлених документів на право власності на будинки.

Оскільки або вони були дооформлені до 2013 року, не були внесені в реєстр (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запрацював у 2013 році – ред.), або взагалі не переоформлені спадщини», – розповідає Тетяна Герасименко, староста Забуянського старостинського округу.

«Це уповільнювало роботу і, відповідно, унеможливлювало її. Тому багато людей почали оформляти документи протягом останніх рік–півтора, коли вже виникла ця потреба», – зазначає вона.

«До того ж, навіть якщо правовстановлюючі документи були у паперовому вигляді, але під час удару по домівці «вони або втрачені, або десь згоріли, або люди їх просто загубили, коли тікали зі своїх домівок – то на сьогодні немає іншого способу, тільки потрібно йти в суд і встановлювати (факт наявності – ред.) ці правовстановлюючі документи», – пояснила Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування в ефірі національного марафону.

А в судах розгляд справ затягується. Тому нині народні депутати працюють над тим, щоб пришвидшити розгляд таких справ, а відповідно, виплати за пошкодження.

«Зараз з міністерством юстиції, з фаховим середовищем юридичним, ми напрацьовуємо зміни до законодавства, щоб зробити спрощений судовий порядок саме для таких випадків, коли в людини немає документів, щоб вона не чекала», – розповідає депутатка.

Нині можновладці закликають українців не зволікати і оформити документи на свою власність, навіть якщо житло не зазнало пошкоджень.

«Ми розуміємо, що в країні війна і може статися будь–що. Будь ласка, візьміть свої документи, які ви вважаєте правовстановчими, сходіть до реєстратора, і внесіть інформацію в реєстр нерухомого майна, який визначить, що це житло належить саме вам», – закликає українців заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська.

«Тоді ця інформація буде в цифровій формі, і в подальшому вам не потрібно буде доводити, якщо будуть документи знищені чи десь загублені, що саме ви були власником чи є власником цього помешкання», – зауважує вона.

Заявники не погоджуються із сумою компенсації

Перші оскарження рішень комісії є вже у Макарівській громаді, розповідає її голова Вадим Токар. «Вже маємо перші оскарження наших рішень там, де люди незадоволені», – каже він.

Справа в тому, що декотрі місцеві жителі, яким комісія нарахувала більше, аніж максимальні 200 тисяч гривень компенсації, відмовляються підписувати чек–лист, розповідає голова громади.

«Людям, звісно, це не подобається, вони хочуть відшкодування отримати на повну суму. Дехто з людей розуміє, що уряд готує нову постанову, де буде більша сума на капітальні ремонти... а дехто не розуміє і вимагає того, чого ми не можемо зробити», – зазначає Вадим Токар. Тому, за його словами, декотрі заявки так і зависають у повітрі.

Тим українцям, які оцінюють пошкодження свого майна на більше ніж 200 тисяч гривень, в уряді радять не квапитися – працюють над черговим етапом «єВідновлення», який дозволить покривати капітальні ремонти.

«Такий компонент буде запроваджений і він буде зреалізований. Тому тут ми радимо громадянам трохи почекати», – зазначила заступниця Кубракова Наталія Козловська. Водночас, людина, якій нарахують виплати в рамках 200 тисяч, «повинна бути свідома того, що більше компенсації вона не отримає».

Відсутність усіх матеріалів у чек-листі

Ще одним викликом для комісій місцевих громад став чек-лист, точніше, відсутність у ньому окремих матеріалів, з яких раніше будували будинки. Досвідом оцінки майна з Радіо Свобода ділиться голова Макарівської громади Вадим Токар.

«У нас є побудовані будинки, наприклад, початку 20-го століття, середини 20-го століття, де матеріалом використовувалось дерево. Дерева в чек–листі немає. І таких матеріалів є декілька позицій, розповсюджених, наприклад, в нашій громаді, однак які відсутні в чек–листі. Це є теж проблема», – зауважує він.

І таким людям, розповідає Вадим Токар, комісія не може нарахувати збитки. «Хоча ми бачимо, що там є пошкодження, що людині треба це відшкодовувати. Однак постанова Кабміну не передбачає відшкодування саме за ці матеріали, і ми, виходить так, що не маємо права людині нараховувати відшкодування».

Натомість, у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури пояснюють, що «в чек–листі зазначені дуже багато варіантів, підходів щодо того, як обрахувати ті чи інші конструктивні елементи пошкоджених будинків», каже заступниця профільного міністра Наталія Козловська. Водночас, з проблемою чекають зворотного зв'язку від місцевих громад.

Урядовиця додає, після руйнування Каховської ГЕС, міністерство змінювало чек–лист відповідно до пошкоджень, які з'явилися у Херсонській області.

«Доповнили нетрадиційний характер пошкоджень, який не застосовується, слава Богу, по всій території країни. Тобто дійсно чек–лист був доопрацьований, відповідні зміни до постанови було внесено. І він наразі дозволяє, херсонцям у тому числі, мати максимальний обсяг робіт, які потребуватимуть відновлення і можливий до обрахунку», – зауважує Вадим Токар.

Можна купити матеріали, але не всі

Із труднощами при придбанні матеріалів для ремонту зіткнулася сім'я Євгенії із Бучі. Каже, за відшкодовані кошти можливо купити не усі необхідні товари.

«Не на все можна витратити ці кошти. Дрібниці для робочого, по списку, який він пише, ми не можемо купити. Наприклад, у двері міжкімнатні, які вижили, там такі язички, дві ці детальки (коштують – ред.) 1300 гривень. Ми кинули їх у кошик в «Епіцентрі», а купити не можемо, бо це не підлягає до «єВідновлення». Наче вона і є, сума, яку ти можеш витратити, але не на все», – зазначає Євгенія.

Повільні теми розгортання програми на місцях

«В державі ми маємо таку не зовсім гарну практику, механізм вступає в силу, а роз'яснення потім лише нас доганяють. Так само вийшло і з «єВідновленням». Так про старт роботи державного сервісу розповідає міський голова Бучі Анатолій Федорук.

Каже, «програма стартанула, люди почали подавати, очікування, велика кількість заявок.., а комісії не знають, як діяти».

З труднощами із запуском комісій на місцях погоджуються і в Мінвідновленні. Заступниця профільного міністра Олександра Азархіна каже, «стартувати взагалі було важко, тобто їх (комісій – ред.) утворення і так далі – це був великий виклик для усіх громад».

Щоб якомога швидше освоїти роботу із державним сервісом, для комісій та тих, хто їх організовує, проводять навчання, – в етері національного марафону розповіла Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Ми максимально допомагаємо органам місцевого самоврядування, ми робимо спеціальні Zoom–зустрічі, роз'яснюємо, що потрібно робити», – зазначає вона.

«Впровадження першого етапу показало, що фактично 2–3 місяці потрібно було, аби комісії в кожному із населених пунктів...почали фактично розуміти, що від них потрібно, аби задовільнити запит, а саме головне – забезпечити відповідний контроль за використанням цих коштів і ефективний результат», – підсумовує голова Бучі Анатолій Федорук.

Нині ж, за його словами, робота комісії набирає обертів і громада «вийде на показник «із сьогодні на сьогодні» у задоволенні звернень громадян».

Водночас, проблеми зі швидкістю опрацювання заявок залишаються у прифронтових регіонах. Зокрема, на Харківщині. Там банально «не вистачає робочих рук, щоб обробляти заяви», констатує депутатка Олена Шуляк.

До того ж, «якщо ми говоримо про Харківську область, про такі міста, як Ізюм, Куп'янськ, не завжди можна знайти спеціаліста, який розбирається в будівельних питаннях і може чітко фіксувати ті пошкодження, які потрібно вносити до чек–листа», – додає політикиня.

Схожа ситуація на Херсонщині. Там, де не вистачає рук, «людей відправляють з інших регіонів», пояснював в інтерв'ю Радіо Свобода профільний міністр Олександр Кубраков.

«Я розумію, коли є труднощі. Наприклад, у Херсонській області, де не вистачає людей. У такому випадку ми допомагаємо, відряджаємо спеціалістів, щоб робота йшла активніше», – каже він.

Водночас, міністр вважає, що в регіонах, де вистачає людей, «просто треба взяти і поставити це як найвищий пріоритет, задіяти своїх людей і контролювати процес. Це просто питання організації роботи».

Другий етап «єВідновлення»: відшкодування зруйнованого житла

Дійти до Забуяння на Київщині на початку повномасштабної війни російській армії не вдалося. Хоч село і не потрапило під окупацію, військові РФ щедро накривали його вогнем. Як результат, після місяця на лінії фронту, в Забуянні третина будинків зазнала російських ударів.

«Під час бойових дій на території громади постраждало понад 240 будинків. Це враховуючи всі 4 села, які входять до Забуянського старостинського округу: Волосінь, Макарівська Буда, Соболівка і Забуяння. 44 об'єкти нерухомого майна в нас було знищено. З них 27 будинків», – розповіла Радіо Свобода староста округу Тетяна Герасименко.

Серед них і будинок сім'ї Дідуків. Володимир, Валентина та їхні двоє онуків Карина та Павлик під обстрілами із села виїхали на початку березня. За кілька днів родина дізналася, їхній дім зруйновано вщент.

«Нам зателефонували з села, сказали, що у нас згорів будинок, його розбомбили», – згадує онука Карина.

Руїни свого будинку, повернувшись у село, сім'я вперше побачила у квітні. Валентина пригадує, тоді дуже плакала.

«Ми коли приїхали до воріт, я зайшла, впала на коліна і дивилась на ці всі руїни, – згадує вона. Дуже плакала, тому що шкода було, скільки ми зробили всього тут. Ні тарілочки, ні вилочки... нічого немає. Дітям нічого не залишилось».

«Одна труба була і сходи на другий поверх. А то все, цегла лежала по кругу, все побите, завалено», – показуючи фото згарища, розповідає Володимир.

Прихисток родина знайшла у будинку сусідки по селу, яка працює за кордоном. Сусідка у своєму домі дозволила Дідукам пожити до кінця літа. Водночас, на подвір'ї для сім'ї волонтери встановили два модульних будиночки по 14м² кожен. Втім, родина каже, жити у них неможливо.

«Відчуваєте задуху? Тут неможливо. Витяжки немає. Враховуючи, що сьогодні ще не жарко», – показує модульні домівки Володимир.

«Так щоб зимувати, ми не витримаємо. Місця дуже мало. Дітям тільки ліжка поставити, а стола нема де! Немає де повернутися. А мені ще ж треба їсти варити десь», – пояснює Валентина.

Зрештою, родина наважилася почати будівництво нового будинку. Фундамент залили на місці зруйнованої хати. Але далі грошей на зведення дому немає.

«Я чекаю допомоги, поки нам привезуть блоки, щоб добудувати хату», – мріями про нову оселю ділиться 8-річний Павлик.

Щоб відбудувати дім, родина сподівається і на компенсацію від держави, каже Володимир. «В дію я подав. Подав те, що я зруйнований. Вислав туди фотографії, акти обстеження, все вислав туди», – каже він.

Що пропонує держава?

Подати заявку на відшкодування втраченого житла Дідуки можуть вже з 1 серпня. Після кількатижневого бета–тестування, держава запустила другий етап «єВідновлення» – компенсації для тих, чиє житло було повністю зруйноване війною. Про це повідомили Мінцифри і Мінвідновлення.

Там зазначають, отримати відшкодування зможуть лише одноосібні власники житла, зруйнованого бойовими діями після 24 лютого 2022 року. Будівля має не підлягати відновленню та бути розташованою на підконтрольній уряду України території і не в зоні активних бойових дій.

Алгоритм подачі документів ідентичний з першим етапом: спершу українцям треба подати заявку в «Дії», далі її розглядатиме комісія, створена місцевою громадою, вона ж проведе обстеження руйнувань та ухвалить рішення про відшкодування.

Отримання компенсації за зруйноване житло уряд розділив на два етапи. На першому, який запрацював 1 серпня, компенсацію надаватимуть у формі електронного житлового сертифікату. За нього можна буде придбати житло на первинному чи вторинному ринках, або ж інвестувати в майбутню нерухомість.

«Сертифікат можна буде обміняти на квадратні метри в будь–якому населеному пункті. Людина сама обирає, де вона хоче мати свою домівку. Це може бути квартира, чи приватний будинок», – повідомляла депутатка Олена Шуляк раніше в телеграмі.

Як розраховуватиметься сума сертифікату, пояснює заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська.

«Відповідно до формули, яка передбачена [урядовою] постановою, розраховується сума компенсації. Зазначена сума вноситься в реєстр пошкодженого і знищеного майна, яким генерується сертифікат. Людина автоматично через застосунок «Дія» отримає інформацію, що вам ваша заявка задоволена, вам нарахована така-то сума, сертифікат ваш ось такий на таку-то суму», - розповідає урядовиця.

Комісія братиме до уваги середню вартість 1м² на вторинному ринку станом на лютий 2022 року, загальну площу знищеного житла та для квартир – кількість кімнат та рік побудови.

«Це усереднене значення, але воно, все ж таки, враховує всі умови, які є стосовно регіону і типу будівлі. Це, по всіх наших розрахунках, дає максимально ринкову вартість метра квадратного», – додає ще одна заступниця міністра Олександра Азархіна.

Згодом держава запустить другий етап – виплату коштів для будівництва нового будинку на власній земельній ділянці. Втім, цей механізм все ще в розробці.

Цього етапу чекатиме і сім'я Дідуків із Забуяння. Володимир каже, сертифікат їм не потрібен, бо «краще грошима на будівництво».

«Нащо ж мені сертифікат, я почав будуватися, краще почекати і вже добудувати дім», – зауважує він.

Перше невдоволення: що не подобається місцевій владі?

Дозволом обмінювати сертифікати на нерухомість у будь–якому куточку України невдоволені на місцях.

Як пояснює міський голова Бучі Анатолій Федорук, громада зацікавлена, щоб люди навпаки відновлювали зруйновані на її території домівки.

«Я, як міський голова, зацікавлений, щоб на моїй вулиці не стояли руїни, бо громадяни вирішили по сертифікату купити (житло –​ ред.) в іншому населеному пункті. Я хочу, щоб моє місто теж впорядковувалося, а впорядкувати можна лише відбудувавши саме за цією юридичною адресою, яка зруйнована.

Ми зацікавлені, як представники місцевого самоврядування, щоб саме в нашій територіальної громаді будувалося і відновлювалося, а не люди починали робити певну міграцію. Але, звичайно, це право людини», – пояснює Федорук.

Рішення дозволити обирати житло за сертифікатом будь-де на вільній частині території України було політичним, розповідає заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна. Вона запевняє, таким чином стимулюють, зокрема, здорову конкуренцію очільників громад, що в основі децентралізації.

«Було ухвалене політичне рішення, що все ж таки люди можуть обирати, де вони працюють, але фактично це (купівля житла – ред.) буде продиктоване десь і ціною, тому що сильно дорожчу нерухомість ти не зможеш просто так купити.

Насправді тут теж момент конкуренції очільників громад. Конкуренція має бути за людей. З позиції держави надавали максимум можливостей, щоб люди могли обирати. Але розуміємо, що є і економічні важелі того, щоб люди залишалися в своїх громадах, і моменти, пов'язані з реалістичністю цих процесів, тому що ми розуміємо, є реалії війни», - підсумовує Олександра Азархіна.

Третій етап «єВідновлення»: капітальний ремонт на понад 200 тисяч

«Якщо чесно, з нинішніми цінами на ці гроші ремонт і не зробиш, тому що все дорого, і роботу платити, і взагалі всі матеріали», – про співмірність свої компенсації на 129 тисяч та реальні витрати на відновлення житла розповідає Євгенія з Бучі.

Для тих, кому на ремонти необхідно понад 200 тисяч гривень, держава готує третій етап «єВідновлення» – відшкодування за капітальні ремонти.

«Етап наразі вже розроблено і перебуває на погодженні в центральних органах виконавчої влади», – пояснює заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська. «Я сподіваюся, що найближчим часом буде затверджено урядом», – зазначає вона.

Чим відрізнятимуться перший і третій етапи, також пояснюють у профільному міністерстві.

«Підходи до нарахування компенсації різні. Тут (на першому етапі –​ ред.) ми говоримо про кошти на рахунок і відповідне витрачання на придбання будівельних матеріалів або оплату будівельно-монтажних робіт. І ця сума нараховується повністю», – зазначає Наталія Козловська.

Щодо компоненту 200+, то там передбачають механізми із більшим контролем за використанням коштів.

«Тому що ми розуміємо, що ресурс на зазначені цілі буде виділятися досить значний», – каже урядовиця.

Втім, конкретних термінів старту програми і якою буде максимальна сума компенсації, інформації поки що немає.

А що із житлом на окупованій території?

Держава продовжує працювати і над механізмом компенсації за житло, зруйноване чи пошкоджене на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомляють в уряді.

«До співпраці залучили міжнародних партнерів та органи місцевого самоврядування, міста яких, на великий жаль, наразі є окупованими», – розповіла Радіо Свобода Наталія Козловська.

За її словами, вже «розробили порядок, який дозволить їм визначитися або ухвалити рішення щодо того, що об'єкт є зруйнованим, і люди зможуть отримати компенсації і також на території України можна буде придбати житло».

Водночас, урядовиця наголосила, про безпосереднє відновлення будинків до звільнення територій від загарбників, звичайно, не йдеться.

Якщо ремонт вже зробили, чи чекати компенсації?

«Батареї купили, гіпсокартон купили, все ми робимо, що ж нам чекати, дадуть чи не дадуть», – про відновлення свого зруйнованого будинку на вулиці Вокзальній у Бучі розповідає Ганна Забарило.

Поряд з її домівкою точилися запеклі бої, а в самому пошкодженому обстрілами домі жили російські військові.

Нині оселю родина Ганни відбудовує своїми силами. «Дві кімнати ми зробили за власні кошти, далі у нас нема більше грошей», – каже вона.

Жінка отримає 176 тисяч гривень за умовами першого етапу «єВідновлення». Сподівається отримати компенсацію і за витрати на ремонти, які вже зробили самотужки, тому старанно «збирає усі чеки». І такий шанс у бучанки є.

В уряді звітують, програму «єВідновлення» розширили і на «тих, хто власним коштом відремонтував пошкоджене внаслідок бойових дій житло». Про це наприкінці липня під час засідання Кабміну повідомив прем'єр–міністр Денис Шмигаль.

Але, за його словами, «виплати розпочнуться не раніше осені».

Як виглядатиме механізм такої компенсації, хто зможе скористатися і чи покриватиме програма тих, кому вже виплатили компенсації за першими етапами «єВідновлення»? Денис Шмигаль каже, що про це згодом детально проінформують відповідальні за програму Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації.