Володимирові Зеленському варто усунути свого правника і політичного радника Андрія Богдана від будь-якого процесу ухвалення рішень стосовно «ПриватБанку», пише фахівець із фінансової справи з Канади Басиль Калимон у статті для Atlantic Council. Думку про те, чому не варто дестабілізовувати крихку українську демократію теоріями змов стосовно конфлікту інтересів колишнього віце-президента США Джо Байдена в Україні, подає стаття у щоденнику The Washington Post. А канадська газета Ottawa Citizen публікує статтю про п’ять речей, за якими треба стежити у президентстві Володимира Зеленського.
Володимирові Зеленському варто усунути свого правника і політичного радника Андрія Богдана від будь-якого процесу ухвалення рішень стосовно «ПриватБанку», пише фахівець із фінансової справи з Канади, почесний професор Університету Західного Онтаріо Басиль Калимон у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council.
У тривожному, на думку автора, інтерв’ю Андрій Богдан заявив, що продовжує виступати адвокатом для олігарха Ігоря Коломойського у справі щодо націоналізації «ПриватБанку». Це, в свою чергу, становитиме серйозну загрозу для програми реформ Зеленського, переконаний Калимон.
Він нагадує про ситуацію із націоналізацією «ПриватБанку» і зазначає, що вона була надзвичайно важливою для життєздатності банківської системи України. Проте нещодавно суд нижчого рівня ухвалив, що націоналізація була незаконною. Це рішення оскаржує як Міністерство фінансів, так і НБУ, і воно навіть стало приводом для президента Петра Порошенка зібрати нараду РНБО.
Проте варто врахувати, що рішення виносив суддя, якого в минулому підозрювали в хабарництві, тож і його чинність цілком можна поставити під сумнів, переконаний Калимон. Він зауважує, що, «коли врахувати відомий рівень корупції в судовій системі, потенційний вирок вищих судів також може бути затьмарений».
За цих обставин позиція Зеленського має бути однозначною – відсторонити Богдана від ухвалення рішень. «Будь-яка подальша роль Богдана в цьому питанні містила б ясний і очевидний конфлікт інтересів», – пояснює професор.
В такому випадку це буде сигналом про просування інтересів олігархів через політичний вплив, і всі обіцянки приборкати олігархів виявляться марними, а центральна обіцянка Зеленського, подолати корупцію, – лицемірною. Населення швидко втратить до новообраного президента довіру, переконаний автор.
Думку про те, чому не варто дестабілізовувати крихку українську демократією теоріями змов стосовно конфлікту інтересів колишнього віце-президента США Джо Байдена в Україні, подає стаття, опублікована в розділі «Точка зору» американського видання The Washington Post.
Україна провела демократичні вибори. Вона вперто протидіє підтримуваним Росією військам на сході й робить маленькі, але впевнені кроки для подолання корупції. І в часи, коли демократія занепадає в багатьох частинах світу, Україну можна вважати найбільш наближеною до того, щоб називати її «перемогою зовнішньої політики Заходу», переконаний оглядач.
Україні потрібні західні гроші й підтримка, щоб закріпити всі її успіхи. «А що їй точно не потрібно, так це недостатньо інформовані динозаври, які вторгаються в її чутливу політичну екосистему, щоб виграти пару балів для внутрішнього американського споживання. На жаль, це саме те, що зараз відбувається – завдяки особистому адвокатові президента Трампа Руді Джуліані», – мовиться у статті.
Мова йде про розповсюдження інформації про можливу зацікавленість Байдена у відстороненні генерального прокурора України Віктора Шокіна на користь компанії Burisma, де працював його син Гантер. Саме про це нещодавно випустило велику статтю інше американське видання The New York Times.
Гантер Байден почав працювати в компанії одного з українських олігархів у 2014 році, що було нерозумно, жадібно і справедливо критиковано. Джо Байден у 2016 році пригрозив Києву зупинити довготривалі кредитні гарантії США Україні на суму в один мільярд доларів, якщо не звільнять генерального прокурора України Віктора Шокіна, який розслідував справи компанії Burisma.
Байден тоді сам вихвалявся своїми діями, пише автор. А українці були раді – адже Шокін не розслідував належним чином правопорушення часів колишньої влади. Всі одразу почали шукати зв’язок між погрозами віце-президента і роботою його сина, пише автор. Але підстав для того, щоб підривати крихку демократію нового союзника США, України, тут немає, переконаний автор. Розслідування щодо Burisma було зупинене набагато раніше, ніж відсторонили прокурора. Нове ж розслідування щодо власника компанії відкрили «через прохання українських законодавців, а не через прокурорську ініціативу», мовиться у статті.
Це, схоже, вже зруйнувало кар’єру посла США в Києві, яка покидає свою посаду цього місяця. Це неминуче вплине і на продовження антикорупційних зусиль США в Україні, переконаний автор. А ще це додає сміливості олігархам, які виступають проти активістів, що вели перед у боротьбі з корупцією.
Зеленський збирає свою команду, і, на думку автора, Захід має вимагати від нього виконання умов, на яких надавалися позики, так само твердо, як і від його попередника. Зокрема, Зеленському варто відмовитися від генерального прокурора України Юрія Луценка, «який не тільки був таким само неефективним, як і Шокін, у переслідуванні злодіїв минулого, але також годував Джуліані неповною інформацією, що лежить в основі його змови», – мовиться у статті.
На думку автора, Джуліані слід припинити використовувати Україну як політичну хлопавку. «Це країна з 44 мільйонами людей, які захищають свою свободу ціною великої крові. Був час, коли всі американці аплодували б їм за це, незалежно від партії. Соромно, що дріб’язкові політичні міркування засліпили союзників Трампа так, що вони не бачать цієї правди», – каже автор.
Канадська газета Ottawa Citizen публікує статтю про п’ять речей, за якими треба стежити у президентстві Володимира Зеленського.
Дійсно, українські виборці показали світові, чого можуть досягти вільні і чесні вибори, але диявол криється в деталях, переконаний оглядач газети.
Ринки до президентства Зеленського ставляться добре. Як повідомив британський економіст і експерт із питань України Тімоті Еш, вибори були вільними і чесними, Порошенко пропонує допомогти у плавному переході влади, а західні уряди підтримують нового президента і нададуть допомогу в таких важливих сферах, як мінський мирний процес і відносини з МВФ, мовиться у статті. Але Еш все ж рекомендує пильно спостерігати за кількома важливими аспектами президентства Зеленського.
По-перше, чи наполягатиме новообраний президент на дострокових парламентських виборах. Друге – це як Зеленський збирається взаємодіяти з Верховною Радою й Кабінетом міністрів. До жовтня він повинен працювати з нинішніми урядом і парламентом, пише автор. Важливо також побачити, кого він висуне на ключові посади: голови його адміністрації, міністра закордонних справ, міністра оборони і голови РНБО. На ці призначення можуть вплинути західні союзники.
Важливо також дивитися і за тим, як Зеленський буде взаємодіяти з олігархами, зокрема колишнім власником «Приватбанку» Ігорем Коломойським, який, як пише автор, може мати вплив на Зеленського. Питання «Приватбанку» може призвести до розриву договору з МВФ, якщо його не вирішать належним чином, переконаний автор.
Іще один аспект – відносини з Росією. Зеленський хоче забезпечити мир, але ніколи не продаватиметься Росії. «Він матиме великий вибір досвідчених людей на посаду міністра закордонних справ, і отримає гарну підтримку від західних урядів. Путін, як і багато інших, без сумніву, також намагається проаналізувати, що саме означатиме президентство Зеленського», – мовиться у статті.
