Шведська королівська академія наук присудила Премію пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук. Цього року її розділили на трьох науковців: Абіджита Банерджі, Естер Дюфло та Майкла Кремера. Науковці розробили новий підхід до вирішення проблеми глобальної бідності, базований на експериментальному принципі. Дюфло стала лише другою жінкою, відзначену цією нагородою з 1969 року, а також наймолодшою лауреаткою за історію премії.
14 жовтня в приміщенні Шведської королівської академії наук її генеральний секретар Ґоран Ханссон назвав імена лауреатів цьогорічної Премії пам’яті Нобеля з економічних наук. Її за «експериментальний підхід до зниження глобальної бідності» отримали:
- 58-річний Абіджит Банерджі з Індії, професор економіки в Масачусетському технологічному інституті
- 47-річна Естер Дюфло з Франції, професорка з питань боротьби з бідністю та розвитку економік в МТІ
- 55-річний Майкл Кремер зі США, професор з суспільств, що розвиваються, в Гарварді
Як зазначив Ханссон, доктор Банерджі та доктор Дюфло «є парою не лише в дослідженнях, а у приватному житті», що робить їх однією з тих пар науковців, які спільно отримували Нобелівську премію.
Крім того, Естер Дюфло стає лише другою жінкою-лауреаткою в історії нагороди та наймолодшою економісткою, яка її отримала.
Голова Комітету з нагородження премією з економіки Петер Фредріксон розповів, що лауреати отримали свою нагороду за те, що змогли запропонувати експериментальний підхід до вирішення проблеми бідності, який полягає передусім у тому, щоб розділити її на менші і більш конкретні питання.
«Вони дослідили вплив втручань у різних важливих сферах, таких як освіта, охорона здоров’я, сільське господарство та доступ до кредитів. Які втручання працюють? Чому вони працюють? Чи користь переважає вартість? Ефективна політика зниження бідності вимагає відповідей на ці питання. І найбільш надійний спосіб дізнатися відповідь: випробувати певне втручання у польових умовах. Цей експериментальний підхід повністю трансформував дослідження економік, що розвиваються. Результати мали очевидний вплив на політики і надалі покращують наші шанси проти глобальної бідності», – зазначив Фредріксон.
Читайте також: Нобелівська премія миру. Інформація про цьогорічного лауреата
Член комітету професор Якоб Свенссон додав, що станом на зараз у країнах із середнім та низьким доходом понад 700 мільйонів людей живуть за межею бідності. Економісти Батерджі, Дюфло та Кремер дослідили одну зі складових цієї проблеми: низьку ефективність навчання дітей у школах. Їхні польові дослідження дозволили виокремити причинно-наслідкові зв’язки і зробити висновки, які зміни впливають на якість освіти, а які – ні і чому.
«Ми знаємо, що більше точкових змін у школі на кшталт підручників чи шкільних зборів без цілісної реформи не призводять до кращих результатів. Цей результат був вперше задокументований Майклом Кремером у першому дослідженні з цим експериментальним підходом. З іншого боку, ми знаємо, що реформи, які прирівнюють рівень навчання до рівня розвитку дітей, мають високу цінність… Ця зміна була оцінена та наново розроблена завдяки серії польових експериментів Батерджі та Дюфло. І зараз це допомагає більш ніж 40 мільйонам школярів у Індії та Африці. Отже, новий експериментальний підхід не лише трансформував дослідження в освіті, але і дослідження в усіх ключових галузях економік, що розвиваються», – підсумував він.
Бідних людей вважають лінивими або недостатньо підприємливими, але ми не намагаємося зрозуміти витоки бідностіЕстер Дюфло
Доктор Естер Дюфло, з якою комітету вдалося зв’язатися телефоном, на питання журналіста пояснила, що метою її з колегами дослідження було надати боротьбі з бідністю наукове підґрунтя.
«Бідних часто зводять до рівня карикатури, часто навіть люди, які намагаються їм допомогти, не розуміють, в чому полягає глибоке коріння проблем, які вони намагаються вирішити. Бідних людей вважають такими, що повністю втратили надію, лінивими або недостатньо підприємливими, але насправді ми не намагаємося зрозуміти глибокі і пов’язані між собою витоки бідності. Що ми намагаємося зробити у своєму підході, то це сказати «дивіться, давайте спробуємо розв’язати проблему крок за кроком і ставитися до них настільки по-науковому гаряче, наскільки можливо», – розповіла вона.
Довідка:
Премія з економіки формально не є Нобелівською премією. Економіки не було серед п’яти галузей, серед представників яких винахідник, підприємець та меценат Альфред Нобель заповідав щороку визначати лауреата своєї премії. Її заснування в 1968 було ініціативою Шведського центрального банку, який зробив пожертву до Нобелівського фонду на честь свого 300-річчя. Премія присвячена пам’яті Альфреда Нобеля.
Попри те, що премія не є офіційно Нобелівською, Академія керується при її присудженні тими ж принципами, що й з п’ятьма преміями, передбаченими в заповіті Нобеля. Сума винагороди в 2019 році також стандартна – 9 мільйонів шведських крон, або понад 900 тисяч доларів США.
Читайте також: Всесвіт у чашці кави: хто і за що отримав Нобелівську премію з фізики 2019 року
З 1969 року, коли премію з економіки вручили вперше, її присудили 51 раз. 25 нагород отримав один лауреат, 19 – двоє. 7 премій розділили між собою троє економістів.
До Естер Дюфло наймолодшим лауреатом премії пам’яті Нобеля з економіки був Кеннет Ерроу, який отримав її 1972 року у віці 51 року. Найстаршому лауреату, Леоніду Гурвіцу (2007 рік), було 90.
Першою жінкою, яка отримала премію з економіки, є економістка та політологиня Елінор Остром (2009 рік).
Поки що ніхто не отримав премію з економіки більш як один раз. Також її не встигли нікому присудити посмертно до заборони на посмертне нагородження 1974 року.
Як і з рештою премій, робота над обранням лауреата триває понад рік: у вересня попереднього року Нобелівський комітет розсилає запрошення для подачі номінацій, а восени Шведська королівська академія наук заслуховує звіт комітету та ухвалює остаточне рішення.
Лауреатами премії пам’яті Нобеля з економіки 2018 року стали вчені Вільям Нордгаус і Пол Ромер за інтеграцію кліматичних змін і технологічних інновацій у макроекономічний аналіз.
