Якщо онлайн-стратег шостого президента Володимира Зеленського дав численні інтерв’ю про роботу у соцмережах під час виборчої кампанії 2019 року, то штаб п'ятого президента Петра Порошенка дотепер не пояснював, які завдання перед собою ставив і як їх досягав. Радіо Свобода надіслало запит до п’ятого президента України, а також поцікавилося думкою експертів, які стежили за кампанією в онлайні. «Першими використали передові технології, ботів не залучали, за позитивні коментарі не платили, закон не порушували», а що побачили інші? Чому першість у фейсбуці не гарантує перемоги на дільницях?
«Порошенко в онлайні не зміг вийти за межі своїх виборців, це були абсолютно старорежимні підходи, які не давали можливості розширяти аудиторію», – каже Радіо Свобода Вадим Денисенко. Колишній народний депутат від БПП (2014–2019 роки) і експредставник уряду у Верховній Раді аналізував вибори спільно з однією з українських діджитал-компаній.
Схожої думки експерти, які досліджували виборчу кампанію в Україні на замовлення і за методологією Ради Європи. «Повною мірою можливості соцмереж використав лише Володимир Зеленський, створивши ефект неформального спілкування на рівних, активно залучаючи аудиторію до спілкування», – вважають вони.
Натомість пресслужба Петра Порошенка наполягає: «Штаб Порошенка мав одну з найбільш ефективних кампаній у соцмережах – у межах, які дозволяв статус першої особи».
«Серед соціальних мереж найбільший пріоритет мав Facebook. Упродовж п’яти років президентства Петра Порошенка команда пресслужби була першою в Україні у застосуванні передових технологій, які дають нам «нові» медіа. Так, свого часу ми стали першими робити «живі» трансляції у фейсбуці, залучаючи більше 20 тисяч онлайн-глядачів, були максимально відкритими, показуючи публічну діяльність президента наживо», – стверджують у пресслужбі Порошенка.
Як приклади команда Порошенка наводить спілкування зі звільненими моряками у вересні, вже після програшу на виборах, та «опитування на суспільно-важливі теми», таке як обговорення закону про мову теж уже після президентських перегонів у квітні 2019 року (такий пост отримав 380 тисяч коментарів).
«Головним завданням було інформувати про діяльність Петра Порошенка як глави держави, адже вибори не зняли з нього обов’язок захищати країну від агресії», – наголошують у пресслужбі.
Як повідомили Радіо Свобода, у команді Петра Порошенка на виборах соцмережами займалися 8 осіб. Таку саму цифру своїх соратників раніше озвучив Михайло Федоров, який вів онлайн-кампанію у штабі Володимира Зеленського.
«Це нонсенс, тільки на перевірку того, що відбувається, і контроль за тим, як ведуться коментарі, потрібно було в рази більше людей», – каже Радіо Свобода експолітик Вадим Денисенко.
За даними пресслужби Петра Порошенка, як кандидат він витратив на соцмережі в обох турах 4 мільйони 142 тисячі гривень (це приблизно 160 тисяч доларів за минулорічним курсом). Натомість Михайло Федоров розповідав ЗМІ про понад 200 тисяч доларів витрат на онлайн ще до першого туру. На відміну від Порошенка, ці витрати в офіційному звіті Зеленського взагалі не відображені, констатує рух «Чесно».
Чи платили лідерам думок з-під поли?
У грудні 2019 року газета The Kyiv Post оприлюднила документи, за якими у Порошенка ще кілька років тому нібито оплачували коментарі у соцмережах. Блогерів, які підтримують армію, запитували, чи вони підтримають головнокомандувача.
«Найпопулярнішим блогерам платили по півтори тисячі доларів на місяць», – сказала виданню політконсультантка Катерина Коваль. Але у пресслужбі Порошенка наполягають, що подібним ніколи не займалися.
Там наголошують, що більшість ЗМІ використовує сторінку як основний спосіб отримання інформації про офіційну позицію п’ятого президента.
У русі «Чесно» на це звернули увагу ще до старту кампанії.
«Сторінку Петра Порошенка системно «розкачували» вже давно. Нас зацікавило, а хто оплачує цю рекламу, чи це державні кошти, чи інші джерела. Влітку 2018 року нам в Адміністрації президента відповіли, що не знають, хто це оплачує, а всі журналісти посилалися на цю сторінку», – розповів Радіо Свобода аналітик руху Ігор Фещенко.
Штаб Порошенка повідомляє, що уклав угоду про розповсюдження матеріалів на передвиборчій сторінці Петра Порошенка у фейсбуці та на сайті, а також про проведення рекламної кампанії на офіційних сторінках у соцмережах з київською агенцією Postmen.
За два тижні до виборів фейсбук відкрив рекламні кабінети, що відразу призвело до скандалу.
Тоді видання The Babel (співзасновником якого був Ігор Коломойський) виявило, що співробітники агентства Postmen займалися просуванням маніпулятивних постів проти Зеленського.
Йдеться не про офіційні сторінки Порошенка, а про пабліки, які критикували його головних опонентів. Так, зокрема, співробітниця агентства проплачувала ролики, в яких головного суперника Порошенка зображали «наркозалежним» чи «некомпетентним» («лікар, не маючи досвіду, хоче відрізати хворому ногу, хоча той поранив руку», тощо).
Згодом схожі проплати співробітниці Postmen зафіксував і рух «Чесно».
Чи штаб був в курсі таких дій?
«Postmen – незалежне агенство, яке працювало з різними клієнтами, у тому числі політичними. Виборчий штаб діяв виключно у рамках чинного законодавства», – повідомили у Петра Порошенка.
Агенція Postmen не відповіла на запит про свою діяльність на виборах 2019 року.
«До Порошенка найбільше питань про «чорні» видатки, вони були в кілька разів вищі, ніж офіційні витрати на рекламу», – говорить Ігор Фещенко. Він також зауважує, що українські політики і їхні політтехнологи швидко навчилися обходити нові вимоги фейсбуку до прозорості, наприклад, сторінку «міністерства бариг» просувало…«міністерство бариг», міфічна організація.
«Таким чином ми знаємо, скільки платять за піар чи антипіар, але ми далі не знаємо, хто», – зауважує аналітик.
Чи штаб Порошенка залучав ботів?
Чи залучали у штабі Петра Порошенка ботів у соцмережах під час виборчої кампанії? Якщо так, то з якою метою?
«Розмови про міфічні «ботоферми» – улюблений аргумент будь-якого політика під час виборів та здебільшого елемент чорного піару. Пресслужба не залучала ботів для просування кампанії у соцмережах і не залучає їх у повсякденній роботі. Навпаки, протягом всього президентського терміну сторінки Петра Порошенка зазнавали частих атак з боку російських «ботоферм», – заявляють соратники п’ятого президента. – Під час передвиборчої кампанії масштаб цих атак збільшився у десятки разів – не лише з російської, а й з української сторони. Ми також знаємо, що на користь Зеленського працювали «ботоферми», створені під вибори, часто поширюючи російські продукти».
Михайло Федоров, так само, як і соратники Петра Порошенка, заперечує використання ботів.
«Я можу чесно подивитися в очі і сказати, що команда наша, ні я, ніхто, жоден член команди не витрачав гроші, не використовував ботів ніколи», – сказав віцепрем’єр в інтерв’ю Радіо Свобода у грудні 2019 року.
Раніше Федоров також розповідав, що проти Зеленського працюють боти з Росії.
Залучення «ботоферм» для штучних коментарів і маніпуляцій у соцмережах – це факт, зафіксований і в розслідуваннях українських журналістів, і у звітах міжнародних організацій, таких як «Дім свободи».
Штаб Зеленського оприлюднив «Бібліотеку чорного піару імені Петра Олексійовича». Чи штаб Порошенка фіксував схожі дії своїх опонентів у соцмережах та чи знає, хто саме за цим стоїть (політичні суперники, зовнішні сили)?
«Основний акцент конкуренти зробили на телебачення, де кількість маніпуляцій зашкалювала. Уже зараз можна побачити, як наші конкуренти:
- наповнювали мережу численними фейковими статтями,
- нагнітали інформаційний простір напередодні виборів,
- за допомогою росіян створювали цілий арсенал брехливих інфоприводів».
Разом із тим Росія на виборах 2019 року у соцмережах не підтримувала жодного з провідних кандидатів, вважають українські і західні спостерігачі з Робочої групи з протидії зовнішньому втручанню у вибори в Україні – Ukraine Election Task Force.
Медійні атаки були спрямовані і проти Порошенка, і проти Зеленського.
Але, як наполягають у пресслужбі п’ятого президента, саме «Порошенко зазнавав масованих атак з боку усієї інформаційної машини Російської Федерації, зокрема з боку пропагандиста Шарія та Портнова». Обоє блогерів постійно критикують Порошенка, але заперечують контакти з Кремлем.
СБУ у звіті за 2019 рік повідомляє про 34-х адміністраторів соцмереж, яких притягнули до відповідальності «за антиукраїнську пропаганду», але не вказує, які дії стосувалися виборчої кампанії.
Офіційна сторінка Петра Порошенка у фейсбуці є першою за кількістю підписників серед українських політиків – так було під час виборів, так і залишилося дотепер.
Які висновки зробили у Порошенка після виборів?
Чому ж першість у фейсбуці не допомогла Порошенку завоювати прихильність виборців, попри те, що це найпопулярніша в Україні мережа із 13 мільйонами користувачів?
За даними дослідження «Інтерньюз», через алгоритми платформи співвідношення політичних сил та реакцій там «викривлене і далеке від відображення реальної електоральної картини».
Соціолог Ірина Бекешкіна пояснює Радіо Свобода, що на минулорічних виборах ще домінувало телебачення: «Коли ми запитували про основні джерела інформації відразу після виборів, то 74 відсотки назвали телебачення, соцмережі – 24».
Які соціальні мережі були для вас найбільш вагомими під час виборчої кампанії?
Зібрано 2040 анкет, за винятком Криму і непідконтрольних районів Донбасу, похибка не перевищує 2,3 відсотка.
Які ж висновки штаб Порошенка зробив після виборів 2019 року щодо ефективності своєї роботи у соцмережах?
«Зараз дещо змінився підхід до ведення офіційних сторінок партії «Європейська солідарність» та приватної сторінки Петра Порошенка. Стало менше «офіціозу» і більше «живих» подій», – пояснюють соратники лідера «Європейської солідарності».
А як приклад наводять високі показники залучення аудиторії, порівняно з іншими політичними партіями.
Змагання українських політиків у соцмережах продовжується.
Стаття написана під час стажування в Інституті із вивчення журналістики Ройтерз (RISJ).
Читайте незабаром:
- Чи Зеленський переплюнув Трампа у соцмережах
- Кого підтримували в Україні російські боти
