Режисер Сергій Проскурня помер 1 лютого 2021 року у віці 63 років. Відомий український театральний режисер, продюсер, лауреат премій Національної спілки театральних діячів України «Експеримент» й імені Сергія Данченка. Його проєкти були не лише новаторськими – вони потрапляли в нерв, який найбільше болів тоді українському суспільству. Свій проєкт «Наш Шевченко» до 200-ліття поета Сергій Проскурня знімав на Майдані.
Героєм одного з сюжетів став Сергій Нігоян, молодий українець вірменського походження, який вразив режисера незвичною зовнішністю, акторськими даними та добрим знанням української мови. Уривок з поеми «Кавказ», який Сергій Нігоян читає в сюжеті, знятому на Майдані, зробив його обличчя впізнаваним.
Про Сергія Нігояна, який став однією з перших жертв Євромайдану, і про те, яким сучасним для українців залишається Шевченко, режисер говорив з Радіо Свобода кілька разів. Ми вирішили пригадати три розмови.
Загиблий майданівець Нігоян буде обличчям проекту «Наш Шевченко» – Проскурня
Розмова перша. 22 січня 2014 року.
– Коли почався Майдан, я зрозумів, що відтепер усі сюжети мусять з’являтися звідти. Тому що Шевченко, його творчість, його образ, його символ, він сам став символом Майдану. Скрізь на Майдані, куди не кинеш оком, скрізь ти бачиш Шевченка, чи його портрет, чи якусь цитату, чи навіть переспіви з його поезії, такі рімейки, які на сьогоднішній актуальний лад переосмислені.
То власне, Сергія я помітив, тому що він яскрава така фігура був, він відрізнявся від багатьох із самооборони. Він мав постійний пост, один із пропускних пунктів, і там було два прапори, український і вірменський. Я спочатку думав, що це вірменин, який приїхав у Київ підтримувати Майдан. Але з’ясувалося, що він народився в Україні, і що він із Дніпропетровщини, з Дніпропетровська, тепер він там живе, жив, тепер так можна говорити. І що він мріє стати актором, і тому з великою радістю він погодився записатися в цьому проєкті.
Для мене це було цікаво, тому що він вірменин, говорить прекрасною українською мовою, він виконав, можна сказати, всі мої режисерські настанови і цей «рот фронт» – рука піднята вгору, два прапори – український і вірменський, і цей сюжет, його відразу помітили і почали дивитися. А тепер… на жаль… це – головний сюжет нашого проєкту.
– А чий був вибір тексту, поеми Шевченка «Кавказ», який він читав?
– Сергій пам’ятав тексти Шевченка зі шкільної програми. Мені це видалось не дуже цікавим, тому що як такий леґінь буде читати «Мені тринадцятий минало». То власне, там навіть видно, в цьому відео, як він підглядає суфлер.
Він з великою радістю погодився на мою пропозицію почитати саме з «Кавказу». Сергій мріяв про акторство. Я навіть при ньому почав дзвонити в Дніпропетровськ викладачам Театрального коледжу і попросив їх, щоб, коли Сергій повернеться з Києва в Дніпропетровськ, щоб вони його прослухали і підготували до вступу. Тому що він мав абсолютно всі шанси вступити на акторський факультет. І мені видається, що це – втрата дуже велика, ще і мистецька.
«Тарас Шевченко – не фетиш і не жупан» – режисер Сергій Проскурня
Розмова друга. 9 березня 2016 року
У ній Сергій Проскурня розповідає про свої вже реалізовані проєкти – документальний фільм «Тарас Шевченко. Ідентифікація» та проєкт «Наш Шевченко», створені до 200 річчя поета. У ньому 365 людей різних професій, віку та поглядів перед камерою читають свої улюблені вірші Шевченка.
За словами режисера, образ Шевченка потребує «осучаснення». Він також додає – показувати контроверсійні моменти з життя історичної постаті важливо, аби мати ширшу перспективу.
«Шевченко – це не фетиш, не жупан і не жупел. Це – не інструмент для ідеологічних баталій. Він себе позиціонував як артист, як людина широких поглядів, фантастичний знавець історії, енциклопедист. Він подорожував, мав туристичну подорож по країнах Скандинавії на пароплаві, мало хто знає ці сторінки історії його біографії. Ви ж знаєте, що таке технології 3D та 4D? Це ж не площина. Якщо не буде затінених моментів, то зображення буде дуже пласким. А чим яскравіше й активніше працює світлотінь, тим виразнішою є сама постать», – каже Сергій Проскурня.
Режисер також зауважив, що колективне сприйняття образу Шевченка впливає на те, яким його бачать діти.
«Влада інтерпретує творчість Шевченка, включаючи формат цензури. Мені цікаво, які тексти Шевченка діти вибирають для участі у конкурсах читців. І як цей вибір відображає, по суті, не тільки свідомість дітей, а ту колективну свідомість людей, про яку говорив Грабович», – додає він.
Образ Нігояна працює на Україну, на нас усіх – Проскурня
Розмова третя. 12 липня 2015 року
У ній Сергій Проскурня розповідає про відеоінсталяцію з зображенням Сергія Нігояна у Сквері Небесної Сотні у центрі Києва, яку він представляв разом зі сценарисос Олексіє Хорошком. «Цей крок, який він зробив у вічність – це, по суті, крок на публічну сцену – не театральну, а ту велику публічну сцену, де людина стає символом, провідником виразником національної ідеї», – сказав Радіо Свобода Сергія Проскурня.
