У Полтаві демонтували пам’ятник російському царю Петру Першому, що стояв перед Музеєм Полтавської битви (1709 рік). Як Полтава йшла до цього? Чому так довго і не без «підказок» з Києва? Чи будуть усунуті й інші пам’ятники, які прославляють Петра І і російську перемогу в тій битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації козацької Гетьманщини?

Демонтаж пам’ятника Петру Першому в Полтаві відбувся 24 лютого 2025 року – якраз в третю річницю початку повномасштабної війни Росії проти Україну.

Виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова написала в месенджері, що «цей крок є важливою частиною державної політики деколонізації».

Але місцева влада лише виконала розпорядження центральних органів влади України. Наприкінці січня Мінкультури виключило півтора десятки об'єктів культурної спадщини Полтави з Державного реєстру нерухомих пам'яток. Це пам'ятники, пов'язані з подіями Полтавської битви та імперською історією міста.

А зробило це міністерство за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради, який навіть у жовтні минулого року провів спеціальне виїзне засідання в Полтаві і тоді депутатів обурило «прославляння в пам’ятниках російського царя». Тоді до депутатів приєднався і міністр культури та інформаційної політики.

Перед самим демонтажем Полтавська міська влада погодила демонтаж та перенесення двох пам’ятників Петру І – на території музею Полтавської битви та на місці його відпочинку біля Спаської церкви.

Також знімуть пам'ятну табличку коменданту Келіну та захисникам Полтави, які в 1709 році перед самою Полтавською битвою не впустили шведів до міста, що мало важливе значення для перебігу баталії.

«Це свідома й відповідальна дія громади, яка позбавляється російських імперських маркерів», – зауважили Ямщикова.

«Я підтримую. Це давно назріле рішення. Я шкодую, що це сталося лише зараз. Ми не можемо маркувати пам’ять в поразках і в трагічних подіях. Це класичний імперський маркер. Вважаю, що Полтава аж ніяк не збідніє, враховуючи її багату історичну спадщину, від того, що демонтовано пам’ятник Петру», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода відомий історик козацької добри Олексій Сокирко з Київського національного університету імені Шевченка.

Пам’ятник Петру І не знищили – його просто демонтували і перенесуть в музейний простір.

Пам’ятник Петру I був створений у 1915 році архітектором Амандусом Генріхом Адамсоном на кошти, зібрані випускниками Петровського Полтавського кадетського корпусу. До розформування кадетського корпусу у 1919 році пам’ятник Петру I стояв у його головному вестибюлі. У 1950 році, коли за пізнього Сталіна знову почали роздмухувати наративи імперською величі, пам’ятник Петру I був перенесений до нового Музею історії Полтавської битви.

Як кажуть полтавські історики, зображення Петра I було виконане у відповідності до реального зросту російського автократа, який, за твердженням багатьох джерел, становив щонайменше два метри.

«Звісно, все це робилось для увіковічнення російської імперської слави. А зараз цей пам’ятник перенесуть, бо відбувається переосмислення Полтавської битви з вихвалянь російської зброї на значення цієї битви для долі України. Треба зберегти пам’ять про ту подію, але прибрати вихваляння і глорифікацію російської зброї, російської імперськості та російського правителя», – каже в інтерв’ю журналіст-історик Дмитро Шурхало, ведучий подкасту «Історична Свобода».

Полтавська битва

Полтавська битва була ключовою битвою Північної війни (1700–1721) і відбулася 27 червня (8 липня за новим стилем) 1709 року.

Тоді шведське військо Карла ХІІ зазнало поразки від російських військ Петра І. Союзником шведського монарха був український гетьман Іван Мазепа, хоча деякі козаки (проросійського) гетьмана Івана Скоропадського були і з російського боку.

Після поразки Карл ХІІ і Мазепа пішли в Османські володіння, переправившись через Дніпро. Мазепа за кілька місяців помер в Бендерах.

Полтаву і поразку пізніше українські історики назвуть «Полтавською катастрофою», адже вона призвела до закручення гайок і фактичної поступової ліквідації української державності.

«Поразка під Полтавою поклала початок демонтажу козацької державності, Гетьманщини, яка виникла в ранній новий час в Європі. І це сильно важливий історичний момент. Чому? Бо держави цього типу, які існували тоді, еволюціонували і стали витоком сучасних національних держав, європейських народів – от саме джерела там, в 17–18 століттях», – каже історик Сокирко.

«А нас позбавили власної держави, позбавили дуже важливого цивілізаційного досвіду. Ми жили в чужих імперіях, і це, де речі, нам дуже шкодить і зараз. Але ми дивом збереглися як нація і зараз фактично повертаємось до нормального життя», – додає в інтерв’ю Сокирко, якого вважають один з найбільших авторитетів історії козацького періоду.

Полтавська битва фактично створила Російську імперію, а Швеція перестала бути суперпотугою Північної Європи і Балтики.

Петро І після Полтави створив Малоросійську колегію, яка дублювала козацьке самоуправління, понижувала роль гетьманів, а в підсумку призвела до проковтування і розчинення залишків Гетьманщини в Російській імперії.

«Для України Петро І – постать негативна, бо він урізав права Гетьманщини, її автономії, збільшив визиск українських земель, втягнув Україну в Північну війну, яка їй була непотрібна, – каже Дмитро Шурхало. – Та й для самої Росії Петро неоднозначний, бо він надто підняв Росію на диби, як казав Пушкін, а у «вздыбленном положении» не дуже зручно. Кажуть, що він провів модернізацію, але це суперечливо! Сталін теж був модернізатором, а скільки людей померло і загинуло. Надто дорого все те коштувало і самим росіянам».

Історик Сокирко погоджується: «Полтавська битва народила цього монстра, страшного монстра – Російську імперію – який в черговий раз є проблемою в реінкарнованому вигляді вже не лише для України та Європи, а й для цілого світу. Ми це чітко розуміємо, бо ми на своїй шкурі відчули це і ми маємо такий сумний історичний досвід».

Полтава

Також місто Полтава має демонтувати і пам’ятник на місці, де нібито відпочивав Петро І після битви. Він розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Як пишуть полтавські ЗМІ, група полтавських істориків і краєзнавців ініціювала зустріч з керівництвом міста. Фахівці закликали до «зваженого підходу у питанні перенесення пам’ятника на місці відпочинку Петра I».

На думку архітекторів, для виконання деколонізаційного закону з монумента було б достатньо зняти імперський герб та табличку. Якщо ж пам’ятник і переносити – то варто робити це виключно під наглядом спеціалістів. Інакше монумент вже просто не вийде зібрати на території музею.

«Я вважаю, що його так само демонтувати, як демонтовано пам’ятник перед Музеєм Полтавської битви. Це логічно і тут в мене немає жодних сумнівів», – каже історик Олексій Сокирко.

«Полтавська битва вже в Україні переосмислена, про неї зберігається пам’ять як про значну подію європейської історії, але прибирається російський імперський антураж. Щоб не було вихваляння Петра – тут йому пам’ятник, тут він відпочивав, тут він коня напував тощо... В цьому плані вже робиться багато», – пояснює Шурхало.

Лише не так давно (в 2016 році) в Полтаві відкрили пам’ятник гетьману Івану Мазепі, також планують встановити пам’ятник полтавчанину Симону Петлюрі, отаману Директорії Української Народної Республіки.

Як каже в інтерв’ю історик Олексій Сокирко: «Пам’ятник Мазепі встановлювали з великими боями і дуже довго встановлювали. Те ж саме ще триває з монументом Петлюрі. Є ще чимало прізвищ, які потребують увічнення і які пов’язані з українською історією. Все це люди, які входять в наш історичний пантеон».