«Це стиль Коломойського» – політолог про інтерв’ю Андрія Богдана

Інтерв’ю ексголови Офісу президента Андрія Богдана журналістові Дмитру Гордонові викликало резонанс у суспільстві. Він розповів деякі залаштункові деталі роботи із президентом Володимиром Зеленським, надав оцінку теперішньому стану подій і навіть роздав рекомендації, застереження і звинувачення.

Офіційні особи поки що мовчать, але от аналітики і політологи не вагаються із оцінками. Відреагували вже і правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань викликало Андрія Богдана для надання пояснень.

У ДБР повідомили, що направили повістку за місцем реєстрації Андрія Богдана.

«9 вересня 2020 року в інтерв’ю одному з видань ексголова Офісу президента Андрій Богдан оприлюднив інформацію нібито про наявність домовленостей з російськими посадовими особами питань щодо статусу Криму, авіасполучення з Росією, обміну полоненими і низки інших домовленостей, що не передбачені законами і нормативно-правовими актами або іншими директивами верховного головнокомандувача ЗСУ. З огляду на суспільну значущість порушених питань слідчі Державного бюро розслідувань запрошують Андрія Богдана для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів як свідка», – мовиться в повідомленні ДБР.

Втім, сам герой інтерв’ю повідомив у соцмережах, що покинув країну через загрозу своєму життю.

Низка читачів, проте, припустила, що такий допис Богдана – лише жарт, коли згадати про відомий «перехід через румунський кордон» афериста Остапа Бендера, героя роману «Золоте теля» радянських сатириків Іллі Ільфа і Євгена Петрова. Це непрямо підтверджує й аналогічний допис Богдана в телеґрамі, де ті самі слова про вимушену необхідність «перейти українсько-румунський кордон» супроводжує хитрий смайлик.

Інтерв’ю тривало понад чотири години. І там екскерівник Офісу президента озвучив низку тверджень, зокрема і обвинувальних, у бік перших осіб держави.

Радіо Свобода звернулося до Офісу президента із проханням надати свою позицію щодо них, але на цей час відповіді ще немає.

Далі наведемо твердження, щодо яких ми очікуємо офіційної позиції.

Твердження Богдана

1. Андрій Богдан стверджує, що спецоперація українських спецслужб для затримання «вагнерівців» зірвалася після дзвінка з «найближчого оточення» президента Володимира Зеленського.

«Там дійсно була створена у Венесуелі фірма, набраний персонал, якісь люди вже туди поїхали працювати на якісь конкретні вежі (нафтові свердловини – ред.), їм там платили реальні гроші, вони реально охороняли ці вежі… Тож якщо хтось перевіряв: «Працюєте?» – «Там, зарплату отримуємо»… Цій операції понад рік. Вона була суперсекретна і суперсерйозна, її зруйнував один телефонний дзвінок… Я знаю, хто телефонував, і знаю, куди телефонував і кому», – розповів Андрій Богдан і на уточнювальне питання Дмитра Гордона сказав, що це людина з «найближчого» оточення Володимира Зеленського.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Звільнення «вагнерівців»: провал спецслужб України чи пропагандистська спецоперація Росії?

2. Андрій Богдан раніше заявляв, що розцінює підпал своїх автомобілів «як погрозу від влади» і «черговий момент» у низці кримінальних справ проти нього, і додавав, що співучасники цього нападу сидять «у найвищих владних кабінетах». Таку ж позицію він висловив і в інтерв’ю Гордонові.

«Я пов’язую це з чиновниками Офісу президента… Одне питання мене цікавить: Володимир Олександрович знав, що вони це роблять, чи не знав?» – сказав Богдан.

За його словами, йому спалили одночасно два автомобілі, у дату, яка припадає на півріччя його звільнення з Офісу президента, – його власну «Теслу і старе 19-річне авто його водія.

«Це синхронна смс-ка, що «ми відстежували не лише тебе, а все твоє оточення». «Тесла» була на парковці під охороною за два метри від будки охоронця. Підійшли так, щоб із-за машини не видно було, навприсядки, поклали сумку із займистим матеріалом просто під колесо і підпалили… І спалили стару машину. Збором інформації такого рівня можуть займатися виключно спецслужби… Це не могли зробити «забулдиги», які хотіли мене налякати… Тобто спецслужби зібрали інформацію і кудись передали», – сказав Богдан.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

У Києві невідомі спалили «Теслу» Богдана

3. Андрій Богдан повідомив, що інформацію про корупцію серед «своїх» Володимир Зеленський «переводить на жарти».

«Те, що я знаю точно: коли при ньому спливають якісь «схематози» в його оточенні, він усе переводить на жарт. Він не карає, він каже: «Ну це ж свої»… Те, що я бачу зараз, із різних точок зору, з різних джерел, – він переводить на жарт недобрі історії. Там, де треба карати, він відмовчується. Він навіть не відмовчується – він вдає, що він не зрозумів, що відбувається», – розповів Богдан.

4. Ексголова Офісу президента Андрій Богдан каже, що найбільший вплив на президента Володимира Зеленського має народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко.

«Іще в грудні 2019 року дуже активно обговорювалося в Офісі, і Володимир Олександрович у принципі із цим погоджувався: поміняти Давіда Арахамію, голову фракції «Слуги народу», якого привів я в команду, на Миколу Тищенка. Я не жартую. Грудень, січень і лютий це було наративом», – відповів на питання Богдан.

Радіо Свобода звернулося і до Миколи Тищенка з проханням прокоментувати таке твердження, але відповіді поки що не отримало.

Тим часом, журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач опублікував допис, в якому зазначає, що протягом дня спостерігає як машина Миколи Тищенка стоїть біля будівлі Офісу президента.

Взагалі з офіційними реакціями посадовці і депутати не поспішають, і не лише в «Слузі народу».

Публічно відреагував міський голова Дніпра Борис Філатов, якого Андрій Богдан згадав в інтерв’ю.

Ексголова Офісу президента розповів, що на відомій фотографії, де він щось нашіптує президентові на вухо, він радив йому укласти парі з Філатовим щодо добудови мосту в Дніпрі до конкретної дати.

«Як бачите, тепер уся країна дізналася, як у нас в Україні ухвалюють управлінські рішення», – написав Борис Філатов у соцмережі.

Навіщо це Богданові?

Надати політичну оцінку заявам Андрія Богдана Радіо Свобода попросило керівника політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігоря Рейтеровича

– Мотив інтерв’ю – це образа чи щось інше?

– Мені здалося, що він намагався вирішити одразу кілька завдань. Це однозначно не було інтерв’ю просто ображеної людини, хоча там достатньо багато часу було приділено тим образам, які йому заподіяли під час того, як він перебував на тій посаді.

З іншого боку, там було багато і політичних моментів, які були спрямовані на майбутнє і можуть свідчити про те, що в будь-який момент Богдан може досить активно повернутися в публічну політику.

І окремі моменти цього інтерв’ю були як попередження певним політикам і державним діячам, щоб вони, мабуть, не робили того, що вони роблять у ставленні до Богдана.

Комплексне завдання, яке він перед собою поставив, думаю, він, власне кажучи, виконав, і це при тому, що все це було загорнуто в обгортку тролінгу, відвертого знущання над певними політиками, над ситуацією, яка складається в політиці.

– Які політичні наслідки від цих чотирьох годин інтерв’ю?

– Маємо наразі вже один офіційний політичний наслідок – його запросили до ДБР, бо він озвучив там деякі питання, які пов’язані з якимись неформальними домовленостями, я так розумію, між очільником Офісу президента чи самим Офісом із Адміністрацією президента Росії.

Другий момент – справа «вагнерівців». Він про неї сказав і натякнув, що в найближчий час вона отримає своє продовження, тому я абсолютно не виключаю, що цю тему надалі будуть розкручувати.

Третій момент – не виключаю, що це буде використано для обговорення подальшої конфігурації складу Кабінету міністрів, місцевих органів влади, Верховної Ради, майбутньої гіпотетичної коаліції.

Він дуже багато маячків по тексту розставив: із ким можна об’єднатися, хто може допомогти, з ким варто об’єднуватися, хто може претендувати в майбутньому на посаду президента, яким буде результат на місцевих виборах. Політична складова була, і була достатньо висока.

Але це все проблема інтерпретацій. Хтось узагалі це сприйме як жарт і розмови ні про що.

– Його позиціонування себе як прозахідного політика і при цьому рекламування Андрія Портнова і вихваляння Миколи Азарова – це що?

– Він тут виконував трохи інше завдання, яке пов’язане із тим, що він, як я розумію, залишається адвокатом Коломойського, він просто не захотів про це відповідати. А одного боку, розповідає, що «ми можемо домовитися з Росією», потім вкидає зовсім інший наратив.

Тут була класична схема, що «я ніби прозахідний» і «вважаю, що ми повинні з Росією завершити війну, але на умовах України», «і в нас звільняють прозахідних політиків, тільки Арсена Авакова залишили» (цікавий такий момент був), але, з іншого боку, – «в нас були політики не дуже прозахідні, але непогані управлінці і професіонали».

Це просто намагання домовитися із усіма сторонами цього процесу.

У плані відвертої прозахідності кілька моментів у нього були, і думаю, що це пов’язано саме з його адвокатством у Коломойського. Він на майбутнє намагається собі «підстелити соломки», бо невідомо, як буде розвиватися справа. А я так розумію, що він у публічній політиці збирається залишатися і не хоче, щоб Коломойським жодним чином його в якихось питаннях потягнув за собою.

– Як ці сигнали Богдана можуть вплинути на поведінку «монобільшості» у Верховній Раді?

– Більше ніж переконаний, що це інтерв’ю дуже уважно дивилася величезна кількість депутатів, в Офісі президента взагалі не спали, мабуть, цілу ніч.

Він, з одного боку, розказав такі речі, які були і так відомі, просто їх деталізував. Але який головний сигнал він провів: президент – по суті, заручник, захоплений своїм найближчим оточенням. Це дуже добре прозвучало.

Він особисто не критикував прямо Зеленського, а, навпаки, щось там радив, казав, що можна ще змінити ситуацію. Але натяк був такий: президент капсульований, у капсулі, по суті, рішення ухвалюють люди з його найближчого оточення, і зрозуміло, що це може бути скандалом для багатьох представників «монобільшості»: що робити далі, куди рухатися, з ким об’єднуватися, будуть дострокові вибори чи не будуть. Він наразі сказав, що на місцевих виборах партія влади отримає катастрофу і програє.

У принципі, це може запустити алгоритм дострокових парламентських виборів. Думаю, що «разброд і шатаніє» він вніс у «монобільшість», яка вже давно насправді і не є «моно».

І, називаючи прізвища Портнова, Кличка, Гройсмана, – він, думаю, так закинув маркери майбутніх якихось коаліцій. Наскільки він це зробив свідомо? Не виключаю, що деякі речі в нього з’явилися просто в процесі розмови. Бо поки що якихось відвертих політичних амбіцій він не продемонстрував, це все більше в форматі «потролити» і поговорити.

– Андрій Богдан навів в інтерв’ю таку закономірність: «Перший президент передав владу шляхом демократичних виборів, другий – стався Майдан, третій – демократичні вибори, четвертий – Майдан, п’ятий – демократичні вибори, шостий - …?».

Чи має ця закономірність під собою підстави, що шостий президент може теж піти через Майдан?

– Скажу навіть більше: в Україні сформувався достатньо дивний і показовий політичний цикл – десятилітній.

1994 рік – дострокові вибори, перемагає Кучма, 2004 рік – Помаранчева революція, 2014 рік – Революція гідності. А наступний цикл припадає на 2024 рік, коли в нас і парламентські, і президентські вибори повинні бути.

Думаю, що певна залежність тут є, і це залежить від структури суспільства, від тих політичних процесів, які в нас відбуваються.

Тому так, наступні вибори можуть пройти за зовсім іншим сценарієм. Там можуть бути абсолютно поки що не відомі кандидати і, в принципі, це знову може спровокувати вихід громадян на вулиці, тому що вони або будуть незадоволені перемогою когось, або будуть впевнені, що це все відбулося із порушенням законодавства.