Після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним часткової мобілізації в Росії та озвучених погроз застосування ядерної зброї, Європейський Союз зробив заяву від імені свого найвищого органу – Ради Європейського Союзу. Про що йдеться у відповіді ЄС Кремлю?
Більше підтримки – Україні і більше санкцій – Росії, так ЄС відреагував на ядерні погрози Володимира Путіна, оголошену ним часткову мобілізацію в Росії для продовження війни проти України, а також на заяви про наміри організувати і провести на окупованих українських територіях так звані референдуми за приєднання до Росії.
ЄС та країни-члени ніколи не визнають ті регіони чимось іншим окрім як частиною України
«ЄС та країни-члени ніколи не визнають ті регіони чимось іншим окрім як частиною України, і надалі підтримуватимуть так довго, як це буде потрібно, зусилля України у відновленні її територіальної цілісності», – проголошено у заяві 22 вересня від імені Ради Європейського Союзу.
ЄС вимагає, щоб Росія беззастережно, негайно і повністю вивела всі війська і військову техніку з усієї української території в межах міжнародно визнаних українських кордонів.
Про погрози ядерного удару
У заяві ЄС окремо згадано нові натяки президента Путіна про можливість застосування російської зброї масового знищення.
Згадки про ядерну зброю не похитнуть нашої рішучості стояти на боці України
«Згадування про ядерну зброю не похитнуть нашої налаштованості, рішучості і згуртованості у тому, щоб стояти на боці України, і підтримувати її здатність захищати свою територіальну цілісність і суверенітет», – відповіли у Путіну у ЄС.
Заяви Путіна міністри закордонних справ країн ЄС обговорили 21 вересня на надзвичайній нараді у Нью-Йорку, де делегації країн-членів ООН зібралися на Генеральну асамблею, і де виступив президент України Володимир Зеленський.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель заявив після наради, що ЄС розробить і схвалить «нові обмежувальні заходи - і персональні, і галузеві» проти Росії.
Що може бути у новому пакеті санкцій?
Із Брюсселя повідомляють, що посли 27 країн ЄС обговорять пропозиції щодо санкцій, ймовірно, у п’ятницю 23 вересня.
Серед ймовірних нових санкцій називають, зокрема, такі:
- можливе приєднання Європи до оголошених країнами Групи 7 обмежень на ціну російської нафти ще до того, як у грудні набере чинність схвалене ЄС ембарго на нафту й нафтопродукти з Росії;
- розширення кола осіб, яким заборонено в’їзд в країни ЄС, і статки яких можуть бути заморожені.
- ембарго на імпорт з Росії діамантів та інших товарів.
За словами Борреля наступний восьмий набір європейських санкцій буде спрямований проти «конкретних галузей російської економіки і далі людей, відповідальних за агресивну війну проти України».
Посадовець також запевнив, що ЄС забезпечить «одноголосну» підтримку нових санкцій щодо Москви та додаткової допомоги Україні.
А Угорщина?
Раніше керівники Угорщини давали зрозуміти, що виступатимуть проти нових санкцій щодо Росії, а угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан доводив, що санкції створюють проблеми європейцям зокрема, підштовхуючи вгору ціни на енергію.
Однак, уряд Угорщини подав до парламенту законопроєкт, спрямований на запобігання втраті мільярдів євро з Європейського союзу
Також деякі європейські діячі вважають, що нові погрози з Москви, зокрема ядерні, а також кроки Путіна спрямовані на активізацію війни змінюють тон дискусій всередині ЄС.
«Кожен набір (санкцій) написаний кров’ю і звірствами, які вчинила Росія», - сказав агенству Reuters естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу, наполягаючи, що нові заяви Путіна є «переломним моментом».
