Карантин, спричинений пандемією вірусу COVID-19, в Україні ще триває, але роботу відновили міжміський пасажирський транспорт, залізниця та українські аеропорти. Українці тепер знову можуть мандрувати своєю країною. До того також спонукає хоч і дощова, але вже літня погода. Втім, Міністерство охорони здоров’я закликає поки що не купатися у Чорному морі. Зазначає, що зараз морська вода не відповідає санітарно-мікробіологічним нормам і може становити загрозу для здоров’я. Але ж як за таких умов не втратити дарма днів купального сезону і таки опинитися на пляжі? Радіо Свобода пропонує варіанти відповіді на це запитання.
Південний Буг
Друга за довжиною річка після Дніпра, а також найдовша з тих, що течуть лише територією України – 806 кілометрів. Південний Буг тече з заходу України, через центр і до півдня, територією п’яти областей України (Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської). Південний Буг відомий своїми порогами, які виникли через вихід на поверхню Українського кристалічного щита. Окремі брили граніту підіймаються над водою на висоту до півтора метра. Відтак Південний Буг – це, насамперед, поєднання тихих, повільних плес і бурхливих, зі стрімкою течією порогів.
Найбільш розвинену туристичну інфраструктуру на Південному Бузі має місто Хмільник, розташоване на півночі Вінницької області. Тут на берегах річки є багато санаторіїв. На їхніх територіях є доглянуті алеї та парки. Через річку перекинуті місточки. В них, крім відпочинку, можна отримати лікувально-оздоровчі процедури. Хмільник називають курортом загальнодержавного значення. Для лікування та профілактики хвороб крові, гінекологічних, органів руху та нервової системи тут використовують радонові мінеральні води і лікувальні грязі.
Крім того, Хмільник має багату історію. В місті можна побачити залишки древньої фортеці 16-го століття та Палац графа Ксідо, збудований на початку 20-го століття. Також в місті є 4 храми початку 20-го століття.
Тим часом невідомою перлиною Південного Бугу називають селище Степашки, розташоване на південному сході Вінницької області. Південний Буг утворює тут Ладижинське водосховище, тому селище має безліч місць для купання та відпочинку. Від буденної метушні Степашки відгородилися густим змішаним лісом, де можна збирати суниці та гриби. Зупинитися можна на базах відпочинку, в кемпінгах та наметових містечках, розташованих на мальовничих берегах водосховища. Охочі можуть безкоштовно порибалити.
Дністер
Дністер є природнім кордоном між Україною і Молдовою. Ділянка річки протікає територією Польщі. Це друга за довжиною річка України та дев'ята у Європі – 1 362 кілометри. Від витоків Дністер тече серед Карпатських гір, далі – по рівнині. Басейн Дністра в межах України розташований у семи областях на південному заході України (Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій та Одеській). Відтак відпочинок на Дністрі надає можливість покупатися, порибалити, засмагнути, поплавати на човнах і загалом весело провести час в умовах кількох різних мікрокліматичних зон.
Серед зручних для відпочинку місць на берегах Дністра називають затишне селище Велика Слобідка. Воно розташоване у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, в межах Національного природного парку «Подільські Товтри». Тут є піщана набережна, з якої відкриваються чудові краєвиди на річку та пагорби протилежного берега. На пляжі є дитячі майданчики та спортивні площадки. Велика Слобідка також багата історією. Перша згадка про селище датується 1460 роком. З пам'яток минулого тут зберігся старий двір панів Лесьневичів, кам'яні будівлі, церква та стародавня дзвіниця.
Цікавим для мандрівників буде затоплене водосховищем селище в Кам'янець-Подільському районі. До затоплення місцевості тут було село Бакота. Тому тепер місцевість носить його назву. Крім фантастичної природи та великої кількості місць для купання, тут можна відвідати Бакотський скельно-печерний монастир, який вважають одним із найстаріших в Україні. На берегах водосховища вже «виросли» низка баз відпочинку та дитячих таборів. Охочі можуть розбити палатковий табір. Тут також здаються в оренду човни та катамарани.
Досвідчені туристи полюбляють також відвідувати село Нирків в Заліщицькому районі Тернопільської області. Село стоїть у кількох кілометрах Дністра. Але поряд із селом протікає мальовнича річка Джурин. Саме тут розташований Найбільший рівнинний водоспад України, біля якого зручно і приємно зануритися у річкову воду. Джурин тече через урочище «Пустеля», на підвищенні якого можна знайти кілька джерел. Їхню воду вважають цілющою. Якщо не зупинятися на ночівлю у самому Ниркові, то навколишня лісиста місцевість пропонує безліч мальовничих галявин для наметового табору.
Шацькі озера
30 озер, розташованих в Шацькому районі Волинської області, утворюють Шацький національний природний парк. Серед них і Світязь – найглибше в Україні, на ньому навіть є острів. Ширина пляжів Світязя – від 5 до 60 метрів. Майже удвічі менше – Пулемецьке озеро. Далі до п’ятірки найбільших можна додати Луки, Люцимир та Остров’янське озеро. Береги Шацьких озер низькі, пологі, складені переважно піщаним та піщано-гальковим матеріалами, але є і заболочені ділянки. Місцями ширина пляжів сягає 60 метрів. Вода в озерах влітку добре прогрівається.
Створення Національного парку сприяло збереженню чистоти озер та навколишньої природи. Місцевість тут має багату рослинність. Навколо озер – змішаний ліс (переважно сосни, берези та дуби).
У Шацьких озерах водяться: вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн. Але крім того, в озерах Світязь, Пулемецьке і Кримне живе акліматизований канадський сом, у Пісочному – форелеокунь, у Пулеміцькому озері – чудський сиг, а в озерах Чорне Велике і Люцимир – судак та амурський сазан.
На берегах більшості Шацьких озер є котеджі та пансіонати, туристичні бази, місця для наметових таборів.
Біле озеро
Ці води славляться цілющими властивостями. Сюди їдуть за зміцненням здоров'я та красою, зокрема, безкоштовним ліфтингом і спа-ефектом. «Озеро молодості» – розташоване у Володимирецькому районі Рівненської області – унікальне тим, що живиться джерелами глибоководних карстових порід. Через це вода має рекордний для українських озер вміст гліцерину (понад 6 міліграмів на літр), а відтак і надзвичайні цілющі властивості. Після купання не пересихають шкіра та волосся, загоюються проблемні ділянки і на сонці тіло вкривається рівною і міцною засмагою.
Озеро прозоре до двох з половиною метрів в глибину. Дно – пологе піщане біле. Середня глибина водойми – 10 метрів, а у найглибшому місці сягає 34 метрів. Навкруги – неповторні пейзажі і тиша. Крім як скупатися, тут цікаво кататися на човні, можна з приємністю прогулюватися, збирати гриби та ягоди.
Не нудьгуватимуть на Білому озері і рибалки. В озері живуть 22 види риб, що належать до 10 родин. Численними видами у озері є лин, йорж, карась, плітка, окунь, краснопірка, вівсянка, верховодка, щука, плоскирка. Особливою ж принадою для риболовів є річковий вугор європейський, який може вирости до півтора метра і 8 кілограмів вагою. Щоправда, виловити його вдається далеко не кожному охочому.
Поблизу Білого озера розташовані кілька туристичних баз, а також є можливість розкинути намети.
Голубі озера
4 озера в Ріпкинському районі Чернігівської області час від часу називають «чернігівськими Мальдівами». Але островів на озерах немає. Про Мальдіви туристам та місцевим жителям нагадує колір води – Голубі озера вирізняє напрочуд чиста блакитна вода. Водойми виникли внаслідок заповнення кар'єрів, з яких видобували кварцевий пісок. Тепер цим піском врите дно кожного озера. Він відрізняється від звичайного як властивостями, так і кольором, що і надає воді яскравого блакитного відтінку. Саме тому озера і називають «голубі». Вода тут ніколи не застоюється через те, що підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень. Навколо озер – чудові пісочні пляжі.
Розташовані водойми у сосновому лісі. Його аромати, жовтогарячі обриви та білі пісочні пляжі, молоді сосонки на берегах створили довкола озер особливу й затишну ауру. А наявність у тих лісах великої кількості грибів та ягід доповнили набір принад для туристів.
Тут можна зупинитися у селі Олешня або ж розкинути наметовий табір.
Печенізьке водосховище
Водойма розташована у Вовчанському районі Харківської області на на одній з найчистіших річок України – Сіверський Донець. Водосховище було створене 1962 року на місці старого Кочетоцького водосховища для забезпечення водою Харкова.
Водойма простягнулася майже на 75 кілометрів від селища Печеніги до річки Стариця в межах Вовчанського та Чугуївського районів Харківської області. Середня глибина водосховища – близько 5 метрів, максимальна – до 24 метрів. З берега водосховище виглядає безмежним і нагадує морську гладь, тому його ще називають Салтівським морем (через близькість до села Старий Салтів).
На піщаному березі водосховища – велика кількість природних пляжів, в тому числі добре обладнаних, також є кілька парків. Навколо водосховища висаджено соснові ліси. Серед місцевих видів відпочинку, крім купання та засмагання, – походи по гриби та ягоди, пікніки, екскурсії. Рибалки у Печенізькому водосховищі зможуть зловити здебільшого окуня, судака чи щуку.
На берегах Печенізького водосховища розташовано безліч туристичних баз, готелів, дитячих таборів, санаторіїв, яхт-клубів. Тут є багато місць, де можна встановити намет.
Хрінницьке водосховище
Розташоване в межах районів Демидівського Рівненської області та Горохівського Волинської області. Створене у 1957 році на річці Стир, щоб забезпечити роботу Хрінницької гідроелектростанції. Глибина водойми – переважно від двох до шести метрів.
Одним з найбільш популярних місць відпочинку біля водосховища є село Хрінники (Рівненська область). Тут узбережжя являє собою затишний куточок з чудовими краєвидами. Вздовж водойми розташовані дерев’яні будиночки та бази відпочинку, де створені різноманітні умови для відпочинку. Крім того, на березі розташувалося наметове містечко для мандрівників, які хочуть максимально близького єднання з природою.
У водосховищі водяться близько 28 видів риб, зокрема: щука, окунь, лящ, плітка, краснопірка, сом, сазан, плоскирка, карась сріблястий. Це водойма загального користування, тому аматорська риболовля тут безкоштовна. Ловити рибу не можна лише під час весняного нересту.
Крім того, по периметру Хрінницького водосховища розташовано безліч пам’яток археології – від епохи пізнього палеоліту аж до пізнього середньовіччя. Власне, вся історія людства і України представлена тут.
