Доступність посилання

ТОП новини

Північнокорейські ракети: Росія отримала переваги? 


Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін. Владивосток, Росія, 25 квітня 2019 року
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін. Владивосток, Росія, 25 квітня 2019 року

Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що Росія шукає балістичні ракети за кордоном, бо вони ефективніше обходять ППО. Про ознаки використання Росією північнокорейських балістичних ракет 4 січня заявили у Білому домі. Раніше видання The Wall Street Journal з посиланням на неназваних американських чиновників повідомило про домовленості РФ з Іраном щодо постачання балістичних ракет. Радіо Свобода поспілкувалось із західними аналітиками щодо можливих ефектів від іноземних ракет.

Незнані, тому ефективні?

Нідерландський дослідник і експерт з військових питань Північної Кореї Йост Оліманс головною перевагою для Росії у використанні північнокорейських балістичних ракет називає невідомість їхніх параметрів для існуючих систем протиповітряної оборони, які необхідні для того, щоб перехоплювати ракети.

«Досі характеристики цих ракет ми могли спостерігати хіба під час випробування зброї в Північній Кореї, яке демонструвалось у їхніх державних медіа, і, очевидно, там було чимало пропаганди. А тут сталося перше реальне використання цих ракет. І це також перші реальні дані, які ми отримуємо», – зауважив аналітик.

Візуально північнокорейські ракети схожі на російські, проте мають дещо інші характеристики польоту і вагу бойової головки, каже Йост Оліманс. І навіть незначні відмінності мають значення.

Їх, можливо, буде важче збити, принаймні на початкових етапах
Йост Оліманс

«Для кожної ракетної системи, що більше даних зібрано про її характеристики польоту, то легше визначити її характеристики, що допомагає її перехопити. І просто той факт, що ці системи озброєнь функціонують інакше, ніж існуючі російські системи озброєнь, означає, що вони мають інші льотні характеристики, і їх, можливо, буде важче збити, принаймні на початкових етапах», – пояснює Йост Оліманс.

За його словами, самі по собі північнокорейські ракети не можна назвати високотехнологічними і точними, про що, наприклад, свідчить влучання в центрі Харкова у суцільно цивільну інфраструктуру.

«Вони промахнулись приблизно на 150 м, що доволі неточно насправді для таких типів систем озброєння. Тож, можливо, це свідчить або про неточність, або вразливість до електронних засобів протидії, подібних факторів», – каже Йост Оліманс.

Не якість, а кількість?

Віцепрезидент аналітичного центру GLOBSEC Роланд Фроденштайн вказує на той факт, що під час обстрілів України Росія використовує величезну кількість різного типу озброєння і саме це, на його думку, допомагає Кремлю досягти певних влучань, а не переваги конкретних ракет.

«Чи є неросійські ракети – з Північної Кореї, дрони з Ірану, а невдовзі, можливо, і балістичні ракети з Ірану, ефективніші за російські ракети? Думаю, що зараз це спекуляції», – наполіг Роланд Фроденштайн.

«Вирішальне значення має не якість ракет, а той факт, що Росія використовує безпілотники, крилаті та балістичні ракети одночасно у великих кількостях, безпрецедентних кількостях, мушу сказати. Тож, на жаль, це основна причина збільшення кількості успішних влучань в українські цілі», – додав аналітик.

Балістика проти «Іскандерів»

Віцепрезидент Німецького фонду Маршалла Ян Лессер теж не надає особливого значення конкретно північнокорейським ракетам, проте підкреслює насамперед переваги балістичних ракет над, наприклад, системами «Іскандер».

Це не надто складна зброя, але її просто немає у наявності у великій кількості
Ян Лессер

«Балістичні ракети за своєю природою дуже швидкі та мають траєкторію, яку дуже важко перехопити, за винятком дуже складних систем. А таких в Україні не так багато. Тож можна зрозуміти, чому Росія шукає додаткові джерела балістичних ракет малої дальності», – зауважує Ян Лессер.

«Я вважаю, що це більше оборонно-промисловий вибір, ніж, чесно кажучи, вибір військової ефективності. Думаю, якби росіяни мали більший арсенал цих відносно нескладних балістичних ракет малої дальності, вони б, ймовірно, їх використали. Але просто економічно вигідніше купувати їх у Північної Кореї, тому що для нарощування виробництва цих ракет потрібно багато часу», – пояснює експерт.

Той факт, що Росія шукає балістичні ракети в Північній Кореї та Ірані, за словами аналітика, свідчить про нестачу їх у самій Росії. «Це не надто складна зброя, але її просто немає у наявності у великій кількості», – пояснює Ян Лессер.

Наразі у Повітряних сил ЗСУ немає даних про те, що Росія вже застосовує проти України балістичні ракети, отримані від Північної Кореї. Про це заявив речник Юрій Ігнат у ефірі національного телемарафону 5 січня: «Заява була відповідна від США. Тому фахівці будуть вивчати певні уламки й тоді вже можна буде казати, чи є такий факт, чи немає. Поки що не можу цього підтвердити».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде українській протиповітряній обороні складніше збивати балістичні ракети з Ірану та КНДР, Ігнат припустив, що їхнє озброєння має багато спільного з російським.

Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.

Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.

Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Розповідаю про шлях України до Євросоюзу та НАТО, політику в Брюсселі, життя українців у Бельгії, культуру та кіно.

    Народилася на Волині, журналістиці навчалась у Києво-Могилянській академії. За подіями в Брюсселі активно стежу з 2014 року, відколи почала працювати брюссельським кореспондентом для українського телебачення. Із липня 2023 року – кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») в Брюсселі.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG