«Приземлився у Києві. Я тут, щоб підтвердити нашу непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень України», - пише Ллойд Остін у своєму твітері. Він уперше в Україні, й візит починає символічно: вшановує пам'ять українських воїнів, загиблих на Донбасі. Вину за це покладає на Росію й закликає її припинити війну.
Росія – винуватиця конфлікту
«Давайте будемо чіткими: Росія почала цю війну і Росія є тим наріжним каменем, який стоїть на перепоні мирного врегулювання. Вони почали порушувати територіальну цілісність і суверенітет України. Ми зі свого боку робитимемо все можливе, щоб підтримати Україну й розвинути її здатність захищати свою територіальну цілісність», – заявляє Ллойд Остін журналістам.
Поруч киває його український колега Андрій Таран. Каже, «Сполучені Штати розуміють важливість боротьби України за свою незалежність, за стримування російської агресії. США чудово розуміють, що Україна стоїть на передньому краї боротьби з російською експансією, з прагненнями Росії відродити свої імперські амбіції й таким чином – створити загрозу для всього європейського континету».
Відчинені двері НАТО для Києва
Ллойд Остін обіцяє: Вашингтон робитиме все, що в його силах, щоб допомогти Україні захистити свою безпеку. З Андрієм Тараном, а пізніше – і з Володимиром Зеленським – він говорить про поглиблення взаємодії між Україною та США в галузях безпеки й оборони у відповідності з домовленостями за підсумками візиту українського президента до США.
Йшлося і про безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні й про енергетичну безпеку України і Європи. Зеленський розповів Остіну про реформування українського безпекового сектору для досягнення критеріїв членства в НАТО.
Глава Пентагону своєю чергою сказав, що двері Альянсу лишаються відкритими для України, й це – основний меседж, який він планував доставити до Києва і який пресслужба американського Міністерства оборони анонсувала ще від минулого тижня.
Чим, схоже, неабияк роздратувала Росію: напередодні у Володимира Путіна заявили, що вступ України до НАТО – найгірший із усіх можливих сценаріїв, який змусить Росію чинити «активні дії».
На цю заяву глава Пентагону відповів у Києві.
«Жодна третя країна не має права вето на вступ до НАТО. Україна вправі самостійно ухвалювати рішення щодо своєї зовнішньої політики без зовнішнього втручання. Ми продовжуватимемо працювати разом, аби завірити, що ми в правильному місці, й що Україна може себе захистити. Й цю підтримку ми продовжимо», – заявив Остін.
Візит Остіна до Києва є символічним – експерти
Звучить обнадійливо, кажуть опитані Радіо Свобода експерти.
Водночас відзначають, що візит Остіна до Києва так і лишився символічним.
«Немає жодної інформації про додаткові домовленості, які би стосувалися посилення оборонних потужностей України, про збільшення військової допомоги. За сім років, які Україна фактично в стані війни, риторика Сполучених Штатів не змінюється», – каже політолог Максим Ялі.
Й додає, що американська сторона може публічно підтримувати вступ України до НАТО, знаючи, що Альянс – орган колегіальний, і предметне рішення зможуть заблокувати європейські країни, лояльні до Росії.
До таких експерти, за політичною іронією, відносять країни-учасниці «нормандського формату» – Францію і Німеччину. Адже саме вони 2008-го на саміті в Бухаресті заблокували заявку України на отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
Шанси України стати частиною НАТО
Нічого нового в заявах Ллойда Остіна не почув і ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Це повторення фундаментальної політичної позиції, що Україна буде в НАТО. Точно сформульоване. Але саме повторення, а не її зміна. Ключові країни Альянсу, зокрема й Сполучені Штати, не готові до надання Україні Плану дій щодо членства», – вважає Клімкін.
«Уявіть, – каже, – завтра його надають, а післязавтра майбутні союзники цікавляться: а буде наша спільна безпека більш міцною? А правда в тому, що російський режим і далі наполегливо працюватиме над руйнуванням нашої держави».
Водночас Клімкін радить не сподіватися, що кожен візит американського чи європейського високопосадовця буде проривним. І сам факт того, що спершу Україну відвідав Блінкен, потім Зеленського прийняв президент США, а тепер у Києві – глава Пентагону – вже сам по собі є позитивним сигналом, який свідчить про зміцнення контактів на найвищих рівнях.
До того ж підтримка американського оборонного відомства є критично важливою для Києва: це дає можливість почати серйозну розмову про розміщення в Україні інфраструктури НАТО, обговорити надання чи купівлю зброї, розширення тренувальних місій. А за десять років, каже Клімкін, геополітичний ландшафт суттєво зміниться. Але має бути послідовний рух євроатлантичним шляхом і з боку Києва. А саме – більш ефективні реформи в безпеково-оборонному секторі.
