Уряд збільшив максимальну висоту громадських будівель – зі 100 до 150 метрів. Однак найвищі будівлі України вже зараз вищі за 100 метрів. Більшість із них передбачувано сконцентрована в Києві, однак свої висотки є й у Дніпрі та окупованому нині Донецьку. Радіо Свобода наводить перелік з 13 найвищих добудованих висоток України.
До нього не увійшли, наприклад, комплекси Manhattan City, який зараз будується, та Sky Towers, будівництво якого призупинено. Очікується, що найвища вежа останнього сягатиме 210 метрів.
Житловий комплекс Carnegie Tower
- Висота – 168 метрів
47-поверховий житловий будинок став однією з найпомітніших деталей панорами правого берега столиці разом із Києво-Печерською лаврою та пам’ятником Батьківщині-Матері. Комплекс почали зводити у 2008 році, будівництво тривало до 2012-го. Поруч також розташований 18-поверховий бізнес-центр, із яким будівлю з’єднує перехід.
Бізнес-центр Gulliver
- Висота – 160 метрів
До комплексу «Гуллівер» входять 35 офісних поверхів і розважальний центр. Зведення почалося в 2001 році, центр відкрили у 2013-му. За інформацією ЗМІ, власник будівлі – бізнесмен Вагіф Алієв. У 2016 році журналісти проекту «Схеми» з’ясували, що Алієв також причетний до скандального будівництва на Микільській Слобідці.
Бізнес-центр на Бесарабській площі відомий зокрема через низку обшуків, які військова прокуратура провела на поверхах, що належать колишньому міністру доходів і зборів Олександру Клименку. Серед приміщень, де відбувалися обшуки, був і редакційний офіс медіахолдингу «Вести» в центрі «Гуллівер».
Житловий комплекс «Jack House»
- Висота – 141 метр
Одна з найновіших українських висоток має 39 поверхів, ресторан, лаунж-зону і фітнес-центр на останньому поверсі. Будівництво почалося в 2014 році, а в січні 2018 року комплекс ввели в експлуатацію. Забудовник – «Познякижилбуд».
Бізнес-комплекс «Парус»
- Висота – 133 метри
Будівництво бізнес-центру тривало з 2004 по 2007 рік. На церемонії був присутній тодішній посол Росії в Україні Віктор Чорномирдін. За даними ЗМІ, наразі власником «Парусу» також є Вагіф Алієв. Донедавна співвласником був також олігарх Дмитро Фірташ, який у 2016 році продав свою частку Алієву.
Два близнюки на Позняках
- Висота – 128 метрів
Обидві будівлі мають схожу форму: висоти 128 метрів сягає центральний корпус, до якого прилягають з обох боків нижчі. На верхівках будинків – подібні конструкції, схожі на корони. Житловий комплекс «Корона» добудували в 2007 році, будинок на Срібнокільській – 2008-го.
Апеляційний суд Києва
- Висота – 127 метрів
Найвищу адміністративну будівлю України почали будувати ще за часів СРСР, 1978 року, у 1980-х роботи були призупинені. У 2004 році почалася реконструкція, яка тривала до 2006-го. По завершенню робіт до будинку в’їхав Апеляційний суд Києва, який розташувався на 27 поверхах.
Житловий комплекс «Башти»
- Висота – 123 метри
Найвищі будівлі в Україні поза межами Києва – це житловий комплекс в Дніпрі. Комплекс складається з двох 30-поверхових будинків – західної і східної башт, розташованих на спільній трирівневій платформі. На перших поверхах розташовані бар, басейн і тренажерний зал. Проект був розроблений ще в 1995 році, остаточно втілений – до 2005-го.
Житловий комплекс на Оболоні
- Висота – 122 метри
Вища з двох веж житлового комплексу на Оболонській набережній має 30 поверхів. Будинки розташовані неподалік від Дніпра і мають форму вітрил. Роботи забудовника «МЖК «Оболонь» тривали з 2007 по 2011 рік.
Міністерство інфраструктури
- Висота – 120 метрів
Друга адміністративна будівля в списку найвищих була збудована ще в радянську епоху – з 1974 по 1986 рік. До 2005-го вона лишалася найвищою в Україні. Після реконструкції в 2003 році до 28-поверхового будинку в’їхало Міністерство транспорту, зараз – Міністерство інфраструктури.
У 2006 році в будинку сталася аварія: один з ліфтів обірвався, спускаючись з 24 поверху, і зупинився біля першого тільки завдяки системі аварійного гальмування. П’ятеро людей отримали ушкодження середньої тяжкості.
101 Tower
- Висота – 116 метрів
Ця будівля могла бути вище в цьому переліку, однак забудовник «KAN Development» вже після початку будівництва знизив проектовану висоту з 34 до 27 поверхів. Роботи тривали з 2009 по 2012 рік.
Житловий комплекс Mega City
- Висота – 115 метрів
Будинок на Харківському шосе столиці почали зводити в 2004 році. Очікувалося, що роботи будуть завершені в 2007 році, однак цього не сталося. Державна архітектурно-будівельна інспекція анулювала дозвіл на введення «Mega City» в експлуатацію.
Громадська організація «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» стверджує, що один з найвищих житлових комплексів столиці так і не був зданий в експлуатацію, як і інші проекти забудовника «Укоінвестбуд».
Попри це, квартири з будинку і досі є в продажу, а, за даними Київської міської державної адміністрації, за цією адресою вже створений ОСББ. Однак у 2018 році стало відомо, що мешканці змушені купувати комунальні послуги в ЖЕКів забудовника, аби уникнути вимкнення електроенергії.
Королівська вежа
- Висота – 112 метрів
Другий некиївський хмарочос був збудований до окупації Донецька компанією «Познякижилбуд». Будівництво почалося в 2005 році, завершилося – в 2008-му. Ця будівля досі лишається найвищою в Донецьку.
Експериментальне будівництво?
Те, що в Україні вже є будівлі, помітно вищі за 100 метрів, пояснюється експериментальним будівництвом, каже заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе.
«Зараз скасовуємо таке поняття, як експериментальне будівництво, і хочемо регламентувати і чітко прописати, що можливо робити. Зараз ми говоримо тільки про громадські будівлі. Можливо, згідно з генеральним планом, детальним планом території, там, де ми провели таку блакитну лінію, де дозволяється будувати високі будівлі, це можливо робити», – припускає він.
У контексті підвищення висотності громадських будівель Парцхаладзе згадує про плани винести офіси державних органів у столиці за межі історичного центру. Заступник міністра стверджує: практика зводити висотні будівлі поза межами історичних районів міста поширена в Європі, і в Києві теж розглядають подібну ініціативу.
«Я безпосередньо брав участь у цьому обговоренні, і є така ідея: зробити місто Kyiv City, де побудувати офісні центри, і майже всі офіси перенести туди, і адмінбудівлі також, всі міністерства. Це було б гарно, і тоді ми би повністю розвантажили місто, не було б проблем із заторами, навантаженням міста», – каже Парцхаладзе.
Зміна ДБН навряд чи радикально вплине на вигляд українських міст найближчим часом, вважає урбаніст, співкоординатор громадської організації «Рада з урбаністики Києва» Григорій Мельничук. Він вказує на те, що будівель, вищих за сто метрів, в Україні небагато.
Коментуючи пропозиції уряду щодо винесення адміністративних будівель за межі міста, Мельничук зауважує, що в Європі такий підхід застосовувався раніше.
«Наразі більш поширеною є так звана мікс-забудова, тобто змішані функції житлової і ділової частин. Можливо, в Києві з’явиться якийсь великий майданчик для нової забудови, наприклад, в районі Видубичів, промзона Теличка на березі Дніпра є досить привабливою для такої забудови, але навряд чи це буде суто бізнес-район. Скоріш за все, це поєднання житла і ділової частини», – припускає він.
Зростання висотності будівель, каже урбаніст, передусім означає збільшення щільності населення, а отже, вимагатиме якіснішого швидкісного громадського транспорту: метро, трамваїв, міської електрички. Тому, підсумовує він, появи висотних будівель більш доречна там, де наявні такі транспортні лінії.
