Відмова президента США Дональда Трампа чітко взяти на себе зобов’язання прийняти результати президентських виборів, які мають відбутися 3 листопада, викликало подив, занепокоєння і потенційну перспективу безпрецедентної конституційної кризи. Цей матеріал пропонує погляд на міркування, риторику, правила й історичні події, які допоможуть краще зрозуміти чинну ситуацію в США.
Відтоді, як Джордж Вашингтон залишив президентську посаду у 1797 році і повернувся до свого маєтку в Вірджинії, передача влади у Сполучених Штатах була мирною і впорядкованою кожного разу, коли обирали нового президента.
У часи війни і миру, достатку і нестатків президенти США залишали Білий дім без проблем. Це зробило США зразком для інших держав світу. За винятком Франкліна Рузвельта, президенти дотримувались обмеження у два терміни, яке залишалося неофіційним протягом багатьох десятиліть і було зафіксовано у Конституції тільки у 1951 році.
«Ідея про те, що в Білий дім приходять на певний термін і покидають його добровільно або тому, що закінчили восьмирічне правління, або тому, що програли президентські вибори, надзвичайно важлива для американської демократії», – сказав Кевін МакМейгон, професор політичних наук у Коледжі Трініті в штаті Коннектикут.
Саме через це неодноразова відмова президента Дональда Трампа чітко взяти на себе зобов’язання прийняти результати виборів 3 листопада приголомшила багатьох людей як усередині країни, так і за кордоном. Це також порушило питання потенційної перспективи безпрецедентної конституційної кризи.
29 вересня під час телевізійних дебатів із конкурентом від Демократичної партії Джо Байденом Трамп заявив, що не буде «погоджуватися» з результатом, якщо вважатиме, що він «шахрайський». Шістьма днями раніше на питання про те, чи зобов’язуватиметься він мирно передати владу, він сказав: «Ну, подивимося, що станеться».
Ось погляд на міркування, риторику, правила й історичні події, які допоможуть краще зрозуміти цю незвичну для США ситуацію.
Голосування поштою
Занепокоєння Трампа щодо правдивості офіційних результатів виборів зосереджувалось переважно на поштовому голосуванні.
У Сполучених Штатах поштове голосування практикується протягом десятиліть, головним чином воно призначається для людей, які не можуть голосувати особисто на дільницях. Але з урахуванням коронавірусної пандемії, яка викликає занепокоєння щодо ризиків особистого голосування на виборчих дільницях, мільйони американців уперше для себе вже віддали свої голоси або зроблять це поштою.
Трамп стверджував, що Поштова служба США не може впоратися з такою великою кількістю бюлетенів і що голосування поштою сприяє фальсифікаціям виборів. Він критикував владу міст і штатів, які розіслали бюлетені поштою всім громадянам, які мають право голосувати, незалежно від того, чи ті про них просили.
«Це жахлива річ для нашої країни. Це не закінчиться добре», – коментував Трамп ситуацію з цими бюлетенями під час дебатів. Говорячи про перспективу масових фальсифікацій у процесі голосування поштою, він сказав: «Це сфальсифіковані вибори».
Експерти у питаннях проведення виборів заявляють, що важко здійснити значні фальсифікації виборців поштою через запобіжні заходи, вжиті посадовцями для перевірки бюлетенів, такі, як перевірка підписів. П’ять штатів США, які покладались переважно чи й виключно на голосування поштою ще до пандемії COVID-19, заявляють, що ознак широкомасштабного шахрайства не було.
Байден заявив, що твердження Трампа щодо можливого шахрайства при голосуванні поштою необґрунтовані. Інші демократи заявляють, що чинний президент намагається придушити участь виборців у голосуванні, бо опитування громадської думки і результати виборів 2016 року свідчать, що це могло б піти йому на користь.
Історія
Раніше цього року Трамп заявив, що вважає, що боротьба за результати виборів може закінчитися у Верховному суді США. Це ставалося лише один раз, у 2000 році.
На тих виборах кандидат від демократів Альберт Ґор домагався перерахунку виборчих бюлетенів, поданих у Флориді, після того, як програв у цьому штаті з відривом менш ніж у 600 голосів, які коштували йому президентського крісла.
Його суперник від республіканців Джордж Буш тоді подав позов до Верховного суду, який зупинив перерахунок голосів, передавши Бушу Білий дім і закінчивши цей суперечливий конфлікт.
Ґор, який до виборів не ставив під сумнів законність процесу голосування, після рішення суду визнав поразку.
І, як тодішній віцепрезидент в адміністрації Білла Клінтона і за цією посадою також голова Сенату, саме Ґор через кілька тижнів після рішення Верховного суду офіційно затвердив результат тих виборів, які передали владу Бушеві.
«Такий символізм особливо підкреслив демократизм передачі влади», – зазначив МакМейгон.
Влада була передана мирним шляхом і у 1968 році. Це було, можливо, востаннє, коли країна була поділена політично настільки, як сьогодні, зазначив Дейвід Шульц, професор права і експерт із питань виборів в Університеті Міннесоти. На тлі протестів по всій країні через війну у В’єтнамі і громадянські права в США демократ Ліндон Джонсон покинув Білій дім, а республіканець Річард Ніксон став президентом.
Підрахунок
Формально Палата представників Конгресу США – приблизний еквівалент нижньої палати парламенту в багатьох інших країнах – має остаточне слово в тому, хто сяде у президентське крісло. Зрештою, Палата представників вирішувала питання виборів у США тричі, але востаннє це було в 1876 році, майже 150 років тому.
І це може статися знову, якщо якийсь із кандидатів вирішить кинути виклик результатам виборів за певних умов.
Кандидати на посаду президента змагаються за 538 голосів членів Колегії виборників, які визначаються за результатами всенародного голосування в кожному штаті США, і перемагає той, хто отримає принаймні 270 – тобто просту більшість цих голосів.
У 2016 році Трамп отримав менше голосів виборців, ніж його суперниця від демократів Гіларі Клінтон. Та саме він отримав місце в Білому домі, значною мірою завдяки тому, що переміг Клінтон із вузьким відривом у трьох штатах із гарячим змаганням – Пенсильванії, Мічигані й Вісконсині, – які підштовхнувши його до позначки 270 у Колегії виборників.
Схожим чином такі «тісні» перегони можуть відбутися в низці вирішальних штатів і цього року. І якби будь-який кандидат кинув виклик результатам виборів по штатах, процес підрахунку голосів міг би затягнутися на кілька тижнів через поштове голосування, і, можливо, результат мусила б вирішувати Палата представників, стверджують деякі експерти.
Відповідно до закону 1877 року, члени Колегії виборників у кожному штаті повинні зібратися протягом 41 дня після виборів – цього року це має статися не пізніше як 14 грудня.
Через те, що обробка бюлетенів, які надійшли поштою, займає більше часу, ніж відданих під час особистого голосування, результати виборів можуть бути невідомі протягом кількох днів або навіть тижнів після 3 листопада.
Наприклад, Пенсильванія закінчила підрахунок голосів, поданих поштою 2 червня під час попередніх партійних виборів кандидатів, тільки 29 червня, майже через чотири тижні.
Позови, подані будь-яким кандидатом для оскарження результату в будь-якому штаті або штатах, можуть потенційно затримати процес і довше, ніж до визначеного законом останнього терміну 14 грудня, заявив 29 вересня на онлайн-семінарі з питань виборчого законодавства Пенсильванії Ед Фоулі, експерт із питань виборів Університету Огайо.
Схожий процес у Пенсильванії на президентських виборах наблизив би штат до граничного терміну 14 грудня, сказав Фоулі, додавши: «Мене, як людину, яка за цим всім стежить, це дещо лякає».
Потенційні виклики
Якщо штат пропустить цей термін – а такого раніше не ставалося, – Конгрес потенційно може визнати недійсними голоси виборників від такого штату. Якщо в результаті жоден із кандидатів не набере 270 голосів виборників, Палата представників може сама обрати наступного президента. Але відсутність прецеденту підкреслює недостатню чіткість у цьому питанні і потенційну суперечку щодо розбіжних трактувань.
«Я б припустив, що це дійсно піднімається до рівня чогось на кшталт конституційної кризи, тому що ми за всю історію держави не знаємо відповіді на те, чи можна врахувати голоси виборників, якщо вони будуть подані після цієї дати», – сказав Майкл Морлі, доцент кафедри права та експерт із питань виборів в Університеті Флориди під час семінару.
Той факт, що встановлення результату може бути повільнішим, ніж під час попередніх виборів, також підвищує можливість партійних протистоянь. Наприклад, один кандидат може вийти вперед у саму ніч після виборів, але результат зміниться після підрахунку результатів поштового голосування.
Байден висловив упевненість, що, якщо він переможе на виборах, будь-які спроби Трампа кинути виклик результатам будуть невдалими, і передача влади буде легкою.
Під час дебатів 29 вересня Байден заявив, що «немає значення», чи Трамп захоче оскаржувати свій програш, тому що «якщо ми отримаємо голоси, це все закінчиться: йому доведеться піти, він не може залишатися при владі».
Проте експерти заявили, що обидві сторони готуються до потенційних юридичних битв.
Кайл Копко, професор політології з Коледжу Елізабеттаун у Пенсильванії, який вивчає питання виборів, заявив, що кампанії як Байдена, так і Трампа вже зібрали групи адвокатів для підготовки до можливої юридичної боротьби після виборів.
«Схоже на те, що вони готові до цього. Це, мабуть, просто розумне планування, – сказав Копко в коментарі Радіо Свобода. – У світлі всього, що відбувається зараз, і нинішньої риторики мати їх – дуже важливо».
