ВАШИНГТОН – Протягом десятиліть більшість великих американських технологічних компаній та інвесторів трималися осторонь Пентагону.
Деяких відлякував лабіринт контрактних правил, який залишав більшу частину бізнесу в руках гігантів на кшталт Lockheed Martin та RTX. Інших зупиняли етичні питання щодо створення зброї та систем стеження.
Але повномасштабна війна Росії проти України, збройний конфлікт між Ізраїлем і «Хамас» – палестинське угруповання, визнане терористичним в ЄС і США. 7 жовтня 2023 року бойовики «Хамасу» атакували цивільне населення прикордонних селищ Ізраїлю, убивали і ґвалтували людей, транслюючи це все в прямому ефірі. Також бойовики захопили заручників. Після цього Ізраїль оголосив війну «Хамасу» і піддає обстрілам Сектор Гази.
У містах Європи і США проходять масові пропалестинські акції.
16 вересня 2025 року армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала наземну операцію із захоплення міста Газа з метою визволити заручників і остаточно знищити «Хамас», передає Axios. Спочатку ввечері 15 вересня ізраїльські військові завдали авіаударів по Газі, після чого до міста увійшли танки. Високопосадовець ЦАХАЛ заявив виданню, що ізраїльські військові увійшли до Гази, і найближчими днями до них приєднаються додаткові сили. Перед початком операції ЦАХАЛ закликав палестинців залишити місто й переміститися на південь у «гуманітарні зони». За останніми даними, з Гази пішли близько 300 тисяч людей. При цьому, зазначає The Jerusalem Post, близько 700 тисяч людей залишилися , стрімке військово-технологічне посилення Китаю, Росії і КНДР змінили ці розрахунки.
Опір, з яким зіткнувся Google у 2018 році, коли компанія дозволила Пентагону використовувати свій новітній штучний інтелект для аналізу дронових зйомок з метою ідентифікації цілей, зник.
Тоді це рішення викликало бурю всередині гіганта Кремнієвої долини. Протести співробітників змусили керівництво відмовитися від угоди.
Негативна реакція, зумовлена гучною меншістю всередині Google, відображала ширше занепокоєння серед деяких працівників технологічної галузі стосовно того, що їхні інновації можуть бути використані для летальних або етично сумнівних військових цілей.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей опір здебільшого зійшов нанівець, поступившись місцем венчурним інвесторам, які вливають мільярди у стартапи оборонних технологій. А інженери залишають найбільші американські компанії, щоб створювати наступне покоління зброї для поля бою.
«Кожна компанія, із якою я спілкуюся, хоче переконатися, що якщо є щось, що вони можуть зробити, вони це роблять», – сказав Еміль Майкл, заступник міністра оборони США з питань досліджень і розробок, на конференції з оборонних технологій у Вашингтоні минулого місяця.
Дні, коли Кремнієва долина обходила військові проєкти стороною, «пішли в минуле», наголосив він.
Переваги очевидні. Адміністрація Трампа розглядає оборонний бюджет у розмірі 1 трильйона доларів.
- OpenAI, компанія зі штучного інтелекту, що базується в Сан-Франциско, у червні підписала оборонний контракт на 200 мільйонів доларів – свій перший офіційний контракт із Пентагоном.
- Місяцем раніше Meta оголосила про співпрацю з Anduril з метою створення пристроїв розширеної реальності (XR) для армії США.
Ці події спонукали інженерів та інвесторів спрямовувати свій талант і гроші у технології подвійного призначення, які можуть використовуватися як у комерційних, так і у військових цілях.
Деякі аналітики зазначають, що в певному сенсі Кремнієва долина повертається до своїх витоків.
Задовго до того, як стати хабом споживчих застосунків і смартфонів, регіон виріс завдяки федеральним інвестиціям часів Холодної війни в електроніку, напівпровідники та обчислювальну техніку.
«Ми спостерігаємо справжній зсув», – сказав Радж Шах, колишній пілот ВПС США, який очолював перший підрозділ інновацій Пентагону, а зараз співкерує венчурним фондом Shield Capital, орієнтованим на оборонні стартапи.
«Розумні інженери кажуть: «Я бачу, що відбувається в Ізраїлі, я бачу, що відбувається в Україні, і я не можу сприймати наш спосіб життя як належне. Замість того, щоб створювати додаток для обміну фото, я зроблю щось, що допоможе зберегти цей мир».
Грошові потоки
Венчурні фонди, приватні інвестиційні компанії та інші технологічні гравці вклали понад 28 мільярдів доларів у цей сектор у першій половині 2025 року – що вже перевищило загальні показники за весь минулий рік. Для порівняння: у 2019 році в оборонні технології було вкладено лише 18 мільярдів доларів, за даними PitchBook.
Сплеск інвестицій охоплює автономні системи, робототехніку, програмне забезпечення, кібербезпеку, нові матеріали, космічні технології, біотехнології, квантові обчислення та системи зберігання енергії.
Зростання оборонних бюджетів за кордоном сприяють цьому.
Союзники НАТО у червні домовилися збільшити військові витрати до 5% ВВП, з яких 3,5% підуть на основну оборону, а 1,5% – на суміжні сфери, такі як кібербезпека та оборонно-промислова база.
Стартапам також стало легше конкурувати завдяки спрощеним процедурам закупівель.
Втім, вихід на Пентагон залишається однією з найскладніших викликів у бізнесі.
Навіть SpaceX та Palantir – два з найуспішніших оборонних новачків за останні десятиліття – мусили судитися з Міністерством оборони, щоб отримати контракти.
Щоб просто отримати доступ, потрібні спеціальні дозволи, а кожен із восьми центрів закупівель Пентагону має власні правила, бюджети та терміни. Подальші кроки, зрозумілі цивільним, трапляються зрідка, а назви посад зазвичай важко розшифрувати.
«Оборонна галузь не схожа на інші ринки. Наявність найкращих технологій не гарантує успіху. Успіх також залежить від розуміння того, як уряд здійснює закупівлі, хто ухвалює рішення та як узгоджувати свої дії з довгостроковими програмами», – заявила нещодавно Point72 Ventures, компанія мільярдера Стіва Коена, що спеціалізується на стартапах в оборонній галузі.
Меттью Стекман, президент і комерційний директор Anduril, одного з найбільших стартапів у галузі оборонних технологій за ринковою капіталізацією, сказав, що Пентагон спрощує процедури закупівлі зброї, але стартапам усе ще важко отримати великі замовлення, які дозволяють масштабуватися.
«Якщо я хочу стати стійкою спроможністю або навіть стійкою публічною компанією – що є амбіцією багатьох компаній з венчурним фінансуванням – я маю знайти спосіб перейти від невеликих джерел фінансування до основних бюджетів», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Минулого року Пентагон витратив близько 2 мільярдів доларів на продукцію оборонних стартапів – мізерну частку свого бюджету в 850 мільярдів, за даними Silicon Valley Defense Group, некомерційної організації, створеної для налагодження зв’язків між технологічною спільнотою та Пентагоном.
Зміна ставлення інвесторів до оборонної промисловості відбувається в той час, коли аналітики попереджають: промислова база США не готова до тривалого конфлікту на кшталт війни в Україні, де, приміром, щомісяця запускаються десятки тисяч дронів.
Протягом десятиліть, кажуть вони, США надавали перевагу високовартісним надскладним системам, таким як винищувачі F-35 і ЗРК Patriot, – платформам, які важко виробляти швидко чи у великих кількостях.
«У новій фізиці поля бою, якщо ти не можеш виробляти – ти програєш. І кожні військові навчання фактично це підтверджують», – сказав Стекман.
Відмова від крайніх вимог до продуктивності, додав він, може дати «величезні здобутки у виробництві».
Зниження надмірних вимог до продуктивності, додав він, може забезпечити «колосальний приріст виробництва».
Крилаті ракети Anduril Barracuda-M, наприклад, вимагають лише 10 інструментів для збирання, що дозволяє швидко масштабувати виробництво.
Багато стартапів також застосовують модульні конструкції, що полегшує заміну деталей або програмного забезпечення, коли умови бою змінюються. Це модель, запозичена у комерційних гігантів на кшталт Apple і Tesla.
Завдяки венчурному фінансуванню стартапи також пришвидшують розробку та створення прототипів, оминаючи традиційні урядові десятирічні цикли закупівель.
Маючи в своєму розпорядженні великі обсяги венчурного капіталу, стартапи також прискорюють розробку та створення прототипів, обходячи традиційні десятирічні цикли придбання, що існують у державному секторі.
Anduril використала приватне фінансування для створення та запуску Roadrunner – багаторазовий зенітний дрон– лише за два роки.
Пентагон винагородив ці зусилля контрактом на 250 мільйонів доларів за 500 Roadrunner, здатних перехоплювати повітряні загрози.
Майкл, керівник досліджень Пентагону, сказав, що він хоче, аби більше компаній використовували власний капітал для розробки інноваційних систем.
«Уряд не може взяти на себе весь ризик ризикованих проєктів. Коли ризики розділені, це веде до швидкості, це веде до інновацій», – сказав він.
Форум