Чи важко іноземцю вивчити українську мову? Як свідчить досвід волонтерів Корпусу миру США, труднощі перебільшені. У Самбірській міській раді на Львівщині працює американець Девід Альфонсо Мірамонтес, який за рік досконало оволодів українською.
Вдалині від домівки і рідних він навчився куховарити і тепер частує гостей омлетом по-мексиканськи.
«Рецепт майже нічим не відрізняється від українського, окрім перцю, окрім цього смаку», – каже Девід Альфонсо Мірамонтес.
Колись його батьки емігрували з Мексики до США. Він народився і виріс у Каліфорнії, вивчився на фінансиста. Сюди у місто Самбір на Львівщині приїхав працювати як волонтер американського Корпусу миру.
В Україні вже більше ніж рок і каже – почувається українцем. Допомагає господині прийомної родини поратись на городі. Спілкується добірною українською, яку опанував з нуля.
«Мені дуже подобається оця частка: «еге ж». Я сам себе питаю: Девід, тобі подобається Україна? І відповідаю: «Еге ж!» Або «Авжеж!» – сміється волонтер.
«Самбір – одне з найстаріших міст Галичини», – починає він розповідь українською, а продовжує англійською. Девід часом проводить екскурсії містом для закордонних відвідувачів. Каже – Самбору потрібна туристична реклама. Містечко мало б стати Меккою для закоханих – адже в одному з тутешніх храмів зберігаються мощі святого Валентина.
Як розповідає Девід, раніше про Україну він геть нічого не знав. Але вдома в університеті проводили студентську модель ООН, і йому випало представляти Україну. Готуючись, захопився. А коли вступав до Корпусу миру і запитали, куди хоче їхати служити, не вагався з відповіддю.
«Така гарна країна, така велика архітектура, така цікава історія. На жаль, ми, американці, не дуже в курсі про європейські культури, не кажучи вже про колишні радянські. Я дуже задоволений тут. Зрозуміло, що є дуже багато проблем, щоб вирішити, але спільно з місцевими мешканцями ми можемо досягти якогось добра для суспільства», – впевнений Девід Альфонсо Мірамонтес.
На центральній площі міста – старовинна ратуша, одна з найгарніших в Україні. Сюди він ходить щодня на роботу, у міську раду Самбора. Допомагає чиновникам запроваджувати «відкритий бюджет».
«Оптимізм, наполегливість Девіда є запорукою того, що успіху буде досягнуто, і нам вдасться значно покращити якість управлінської діяльності в нашій міській раді», – каже заступник міського голови Святослав Ухач.
Як він жартома додає, «Девід любить усе в Україні, окрім холодцю».
Добре знають американця і у самбірському економічному технікумі.
«Сьогоднішнє заняття присвячене тому, що ми описуємо нашу унікальну товарну пропозицію», – розповідає заступник директора Самбірського економічного технікуму Ольга Вишатицька.
«Ми розробляємо бізнес-плани і пробуємо їх реалізувати», – пояснює один із студентів.
Заняття, які раніше проходили у форматі викладач говорить – студент записує, тепер у минулому. З допомогою Девіда, нудна лекція перетворилася на захоплюючу гру.
«Додалися креативні моменти, творчі моменти, ігрові моменти і налагодилася тісна дружня співпраця студент – викладач», – каже викладачка Леся Касій.
Девід вірить в успіх України.
«Є таке слово «байдужість», воно багато вживається. Я українця не можу назвати байдужим, ніяк, ніхто не може. Тому що історично доведено, що українці не байдужі. Якби вони були такими, то України б не було!» – каже волонтер.
Він хоче наблизити успіх українців. І продовжує вивчати мову, в яку закохався.
«Тому що українська мова – це одна з наймилозвучніших мов світу, дуже гарна, солодка мова», – пояснює волонтер Корпусу миру США.
Слідом за своєю вчителькою з української, він старанно повторює рядки з Франка: «Являйся, зіронько, мені хоч в сні».
ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський
Мова – чинник національної безпеки України
Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю
Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії
