Партія свободи Австрії здобула перемогу на парламентських виборах, здобувши понад 29% голосів. Це вперше від 1945 року у країні перемогла ультраправа партія – яку до того ж її противники відверто називають неонацистською. А ще політичній силі закидають прихильність до Росії.
Чи суттєво Партія свободи зможе впливати на політику Австрії, зокрема і зовнішню? В чому проявляється симпатія Партії свободи до Росії і в чому може полягати її причина? За які зміни у позиції країни щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну виступає партія? Проаналізував Голос Америки.
Перемога. Але не вирішальна
Партія свободи Австрії на парламентських виборах 29 вересня, згідно з попередніми офіційними підрахунками, здобула 29,2% голосів, що називають перемогою цієї крайньоправої сили.
Проте ці здобутки не дають Партії свободи (FPÖ – Freiheitliche Partei Österreich) автоматичного права на урядування, бо влада країни залежить від того, які партії захочуть сформувати коаліцію.
Оголошені результати показували, що на другому місці з показником понад 26% опинилася правоцентристська Народна партія Австрії, а за ними Соціал-демократична – 21%, ліберальна партія Neos – 9% і Зелені – 8%.
55-річний керівник Партії свободи Герберт Кікл сказав, що готовий до коаліційних переговорів, але інші провідні сили заявляли, що не погодяться, щоб він був канцлером.
Народна партія, очолювана чинним канцлером Карлом Негаммером, напевне спочатку спробує створити коаліцію без FPÖ.
«Фортеця» для Австрії
Партію свободи, яка обіцяє боротися з інфляцією та зосереджується на проблемах імміграції і особливо критично дивиться на іслам, називають націоналістичною й крайньою правою. Її противники відверто називають Партію свободи неонацистською.
Головне виборче гасло FPÖ лунало як обіцянка перетворити Австрію на «фортецю» – депортувати небажаних іммігрантів і припинити дорожнечу, особливо високі ціни на енергію.
Оскільки Австрія досі дуже залежить від постачань російського газу, то скарги Партії свободи на шкідливість санкцій ЄС проти Росії лунають як бажання послабити санкційний режим, запроваджений у відповідь на російську агресію проти України.
Австрія, країна з 9 млн населення, не входить до НАТО, хоча є членом ЄС з 1995 року.
Партія свободи і війна Росії проти України
Партія свободи у програмних документах підкреслює австрійську нейтральність, затверджену декларацією 1955 року, яка обумовлювала виведення окупаційних військ СРСР, а також США, Британії і Франції.
2022 року Австрія засудила вторгнення Росії в Україну, але на відміну від більшості країн Європи надає українцям лише гуманітарну допомогу, хоча в межах ЄС австрійські внески йдуть і на військову підтримку.
Із заяв представників Партії свободи випливає, що нейтральний статус Австрії вимагає не лише утримуватися від військової допомоги Україні, але й від участі в міжнародних санкціях.
Читайте також: Нова Єврокомісія: посилення ролі країн Балтії на тлі невизначеності щодо майбутнього розширення ЄС
Британський політолог Александер Кларксон, викладач в Королівському коледжі Лондона, вважає, що проросійськість австрійської Партії свободи полягає насамперед в її симпатіях до авторитаризму і в браку принципів, які б спонукали її допомагати Україні чи протистояти російській агресивності.
«Я б не сказав, що вони мають глибоку культурну прихильність до Росії. Їм просто дуже подобаються автократичні міцні лідери. І вони вважають це ідеалом для організації суспільства, чи захисту цінностей, які вони називають важливими. І я не думаю, що Росія може розраховувати на їхню вірність», – каже політолог, порівнюючи австрійських крайніх правих з урядовими партіями в Угорщині та Словаччині.
Александр Кларксон припускає, що невдоволення допомогою Україні і заяви діячів Партії свободи, що ресурси краще використовувати для австрійців, є також намаганням активізувати протестні настрої виборців.
Прихильні до Росії, скептичні до ЄС
Президент Австрії Александер ван дер Беллен підкреслював нещодавно, що не бажає мати справи з політиками чи партіями, які не засуджують російську агресію однозначно.
Ван дер Беллен також висловлював стурбованість тим, що «загарбницька війна Росії проти України та конфлікт на Близькому Сході піддають серйозному випробуванню єдність ЄС».
Критика Європейського Союзу одна з провідних рис австрійської Партії свободи.
На виборах до Європейського парламенту влітку 2024 року FPÖ йшла під гаслом «EU-Wahnsinn stoppen» – «зупиніть безумство ЄС».
FPÖ на тих виборах також здобула найбільшу частку голосів австрійських виборців – 25,4%
Ґерберт Кікл вважається близьким союзником прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Разом із ним та чеським опозиційним лідером Андрієм Бабішем цього ж літа вони створили коаліцію правих популістів та націоналістів «Патріоти за Європу», яка має найбільшу опозиційну фракцію в Європарламенті.
