Доступність посилання

ТОП новини
Триває підрахунок голосів на парламентських виборах в Україні
Триває підрахунок голосів на парламентських виборах в Україні

Україна обрала Раду-9. Живий блог

Триває підрахунок голосів. ЦВК на 19:00 за Києвом підрахувала понад 79 відсотків протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України. За даними Національного екзит-полу, до парламенту 9-го скликання потрапляють п'ять партій

21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори, які призначив президент Володимир Зеленський у свої перші дні на посаді.

Явка склала 49,84%. І це найнижчий показник за всю історію парламентських виборів в Україні.​

Наразі триває підрахунок голосів.

Звіт місії міжнародних спостерігачів: вибори – ефективні, з повагою до свобод, але зі зловживаннями.

Про це йдеться у спільному звіті місії міжнародних спостерігачів від Бюро ОБСЄ з Демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, а також Європейського парламенту.

Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні заявляє, що виборчий процес в Україні пройшов з повагою до основних свобод.

Аналітичний центр зі США «Міжнародний республіканський інститут» (IRI) визнав позачергові парламентські вибори в Україні 21 липня добре проведеними, попри незначні порушення, які спостерігалися в день голосування. Проблемою для українських виборів в IRI назвали вплив Кремля. Через продовження окупації Росії на частині української території – в Криму і на Донбасі, виборчі органи не змогли провести вибори у всіх регіонах країни, і 16 відсотків українців не змогли проголосувати.

П’ять головних висновків із парламентських виборів в Україні наводить кореспондент Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа Крістофер:

  • Історичний мандат для реформ.
  • Коаліції не потрібно.
  • Найбільша зміна складу парламенту в історії.
  • Звичні партії ослабли, та не зникли.
  • Попередження про зростання проросійських партій були перебільшені.

Центральна виборча комісія підрахувала на 19:00 за київським часом майже 80 відсотків протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Перше місце, за цими даними, посідає партія «Слуга народу» (42,81%), яка зможе сформувати однопартійну більшість – попередні дані ЦВК.

Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (12,98%), «Європейська солідарність» (8,34%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,09%), партія «Голос» (6,09%).

Наразі першою серед політичних сил, які до парламенту не потрапляють, є «Радикальна партія Олега Ляшка» (3,89%), далі йдуть «Сила і честь» (3,78%) та «Опозиційний блок» (3,18%).

Ці дані в цілому збігаються з результатами, які оприлюднили соціологи Національного екзит-полу увечері 21 липня, за якими до Верховної Ради України 9-го скликання потрапляють:

  • «Слуга народу» – 44,2%;
  • «Опозиційна платформа – За життя» – 11,4;
  • «Європейська солідарність» – 8,8%;
  • «Батьківщина» – 7,4%;
  • «Голос» – 6,5%

За оновленими даними ЦВК далі стежте на сайті Центральної виборчої комісії.

Мажоритарники від «Слуги народу» перемагають на 124 округах – попередні дані ЦВК

Центральна виборча комісія опрацювала 50,24% протоколів. За попередніми даними, більшість голосів у одномандатних округах отримали кандидати від партії Володимира Зеленського «Слуга народу».

ЦВК залишилося опрацювати менш як 43% протоколів на виборах до Ради

Центральна виборча комісія підрахувала 57,01 відсотка протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Перше місце, за цими даними, посідає партія «Слуга народу» (42,47%).

Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (12,91%), «Європейська солідарність» (8,6%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,02%), партія «Голос» (6,38%).

Наразі першою серед політичних сил, які до парламенту не потрапляють, є «Радикальна партія Олега Ляшка» (3,79%), далі йдуть «Сила і честь» (3,74) та «Опозиційний блок» (3,22%).

Найбільше незаконної агітації в день виборів було від імені «Слуги народу» і «Опозиційної платформи» – КВУ

Найбільше матеріалів незаконної агітації у переддень та день голосування було поширено від імені політичних партій «Слуга Народу», «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок», повідомили у Комітеті виборців України з посиланням на своїх спостерігачів.

«Також наявні матеріали ще від імені 5 політичних сил (Аграрна партія України, ВО «Свобода», «Голос», «ЄС», ВО «Батьківщина»), а також низки кандидатів у одномандатних округах. Значна кількість порушень були спричиненими неправильним трактуванням або незнанням чинного законодавства з боку членів виборчих комісій», – повідомили у КВУ.

«Найбільша політична розправа зі старими елітами» – західні оглядачі про вибори

Підрахунок голосів після парламентських виборів ще триває, але західні оглядачі вже повним ходом коментують результати попередніх даних.

«[Ці вибори] увійдуть в історію в Україні. І де-факто [Україна стане] президентською республікою, адже вся влада зосереджена в руках Зеленського», – пише у своєму Twitter Балаж Ярабік, дослідник Фонду міжнародного миру Карнеґі.

«На цьому етапі вже можна впевнено назвати вибори в Україні справді історичними і найбільшою політичною розправою зі старими елітами (в одномандатних округах)», – окремо додав Ярабік.

Колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт зазначив у своєму Twitter-повідомленні: «Україна стане президентською республікою після того, як партія Зеленського отримає більшість сама по собі у Раді після вчорашніх виборів. У цьому є очевидні плюси і мінуси».

«Приблизно дві третини, можливо, навіть більше, нових українських депутатів ніколи раніше не були в парламенті. Традиційно дві третини були бізнесменами. Соціальний склад українського парламенту повністю змінився», – наголошує шведсько-американський економіст, політичний експерт, дипломат Андерс Ослунд.

«Склад нового українського парламенту дає унікальну можливість швидко зробити дві речі: 1) скасувати депутатську недоторканість; 2) навести лад у фінансуванні політичних партій. Гарний закон про повністю пропорційні вибори за відкритими списками та 5% бар’єром вже ухвалений», – додає Ослунд в окремому дописі.

«Перенесення парламентських виборів з жовтня на липень призвело до найнижчої явки в історії сучасної України. Це може бути фактором, який допоміг підсилити результат партії президента Зеленського «Слуга народу», особливо у голосуванні в окремих округах», – зауважує Алекс Кокчаров, головний аналітик із питань України в лондонській компанії оцінки ризиків IHS Markit.

«Оскільки деякі кандидати від «Свободи» не мають успіху на округах, а партія Ляшка (яка містила кількох ультранаціоналістів) не пройшла, українські ультраправі очевидно будуть ще слабшими у цій Раді, ніж у попередній», – пише німецький політолог Андреас Умланд.

«Свобода», «Азов» та «Правий Сектор» – усі ультраправі сили в Україні об’єдналися, щоб нарешті здійснити кремлівський наратив про «фашистську хунту в Києві»…і з 2,1% зазнали невдачі, не отримавши необхідних 5%», – написав журналіст німецького видання Bild Юліан Рьопке.

У «Слузі народу» не виключають співпраці з «ЄС», «Голосом» і «Батьківщиною»

«Слуга народу» в новообраному парламенті готова співпрацювати з тими партіями, які «розділяють її бачення» – про це в студії Радіо Свобода сказав член партії, який попередньо був обраний народним депутатом, Денис Монастирський.

Денис Монастирський
Денис Монастирський

За словами Монастирського, основним опонентом президентської партії він вважає «Опозиційну платформу – За життя» Віктора Медведчука та Юрія Бойка.

«Опонентами в нашій боротьбі будуть такі потужні сили, як «Опозиційна платформа – За життя», де політичний досвід вимірюються часом довше, ніж роки народження деяких наших народних депутатів», – зазначив він, додавши, що ОПЗЖ «апріорі» не буде союзником «Слуги народу».

ЦВК залишилося опрацювати понад третину протоколів на виборах до Ради

Центральна виборча комісія підрахувала 62,48 відсотка протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Перше місце, за цими даними, посідає партія «Слуга народу» (42,52%).

«Слуга народу» зможе сформувати однопартійну більшість – попередні дані ЦВК
Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (13,01%), «Європейська солідарність» (8,52%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,02%), партія «Голос» (6,3%).

Наразі першою серед політичних сил, які до парламенту не потрапляють, є «Радикальна партія Олега Ляшка» (3,81%), далі йдуть «Сила і честь» (3,74%) та «Опозиційний блок» (3,22%).

Ці дані в цілому збігаються з результатами, які оприлюднили соціологи Національного екзит-полу.

Зеленський готовий до коаліційних переговорів із Вакарчуком – світова преса

Британське періодичне видання The Times розглядає успіх партії «Слуга Народу» на позачергових парламентських виборах в Україні.

Переклад твіту: «Перемога на українських виборах надає президентові-коміку нову більшість»:

​Часопис Великої Британії The Guardian заторкує питання перспективи того, що рок-зірка може стати прем’єр-міністром України, після того, як президентом став комедійний актор. Американський щоденник The Washington Post пише про те, що президeнт України Володимир Зеленський запропонував Росії обмін полоненими.

Більше про те, що пишуть західні ЗМІ про парламентські вибори в Україні, читайте в огляді західної преси.

Гривня посилилася щодо долара на перших торгах після виборів до Ради

На українському міжбанківському валютному ринку 22 липня гривня посилюється щодо долара США. Станом на 13:00 торги відбуваються на рівні 25 гривень 63-66 копійок за одиницю американської валюти, свідчать дані сайту «Мінфін».

Будівля Національного банку України
Будівля Національного банку України

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу 25 гривень 64 копійки за долар. Це на 18 копійок менше за офіційний курс на 22 липня і на 15 копійок більше за дворічний максимум, встановлений 10 липня.

Андерс Ослунд звертає увагу на соціальний склад українського парламенту:

«Приблизно дві третини, можливо, навіть більше, нових українських депутатів ніколи раніше не були в парламенті. Традиційно дві третини були бізнесменами. Соціальний склад українського парламенту повністю змінився», – твітує шведсько-американський економіст, політичний експерт, дипломат Андерс Ослунд.

«Склад нового українського парламенту дає унікальну можливість швидко зробити дві речі: 1. Скасувати депутатську недоторканість; 2. Навести лад у фінансуванні політичних партій. Гарний закон про повністю пропорційні вибори за відкритими списками та 5%-бар’єром вже ухвалений!», – додає Ослунд в окремому дописі в твітері:

У соцмережах жартують на тему результатів виборів:

Як проходили вибори на дільниці у Празі:

П’ять головних висновків із парламентських виборів в Україні

Кореспондент Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа Крістофер Міллер наводить такі:

  • Історичний мандат для реформ.
  • Коаліції не потрібно.
  • Найбільша зміна складу парламенту в історії.
  • Звичні партії ослабли, та не зникли.
  • Попередження про зростання проросійських партій були перебільшені.

Автор статті робить висновок: сигнал українських виборців гучний і чіткий: вони хочуть змін.

Вибори до Ради були конкурентні, але зі спробами вплинути на українців – керівник місії спостерігачів ОБСЄ

Дострокові парламентські вибори в Україні відбулися в конкурентоспроможних умовах, заявив спеціальний координатор і керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ Ілкка Канерва на пресконференції у Києві.

«Кампанію було проведено конкурентно і зловживань загалом не було… Але фінансування кампанії було не таким прозорим, як мало бути, були моменти, коли за допомогою фінансування були спроби вплинути на українців», – заявив Канерва.

Поки ЦВК підраховує голоси, згадаймо, як відбувалися вибори у Раду напередодні, 21 липня:

До реакцій міжнародних спостерігачів за виборами в Раду:

​На дочасних виборах до парламенту в Україні працювала міжнародна місія зі спостереження за виборами – спільна місія Бюро ОБСЄ з Демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, а також Європейського парламенту (ЄП). Місія складається з 811 спостерігачів з 45 країн – серед них 719 експертів та довгострокових, короткострокових спостерігачів БДІПЛ, 60 парламентарів та співробітників Парламентської асамблеї ОБСЄ, 17 представників Парламентської асамблеї НАТО, а також 15 представників Європейського парламенту.

Звіт місії міжнародних спостерігачів: вибори – ефективні, з повагою до свобод, але зі зловживаннями

Дострокові парламентські вибори в Україні пройшли ефективно і з повагою до основних свобод, втім позначились, головним чином зловживаннями за рахунок впливу власників ЗМІ на висвітлення виборчого процесу та зловживаннями фінансового характеру через недосконалу правову базу щодо виділення коштів на виборчі кампанії.

Про це йдеться у спільному звіті місії міжнародних спостерігачів від Бюро ОБСЄ з Демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, а також Європейського парламенту.

У звіті звертають увагу на професійність з боку виборчих органів, які «подолали проблеми, що виникли в результаті дотримання законних правил і термінів закупівель».

«Однак, політичні партії замінили значну кількість членів виборчих комісій на місцевому рівні вже в день виборів, що підірвало стабільність і ефективність їхньої роботи», – йдеться в звіті.

У документі вказано, що парламентські вибори проходили на тлі збройного конфлікту і незаконної анексії Криму, що позбавило можливості волевиявлення жителів цих територій.

Водночас спостерігачі привітали спрощену процедура для внутрішньо переміщених осіб щодо голосування на дочасних виборах.

В документі зазначається, що жінки на цих виборах були недостатньо представлені – всього 23% від всіх зареєстрованих кандидатів.

Нинішня правова база щодо фінансування виборчих кампаній в Україні не забезпечує прозорість чи підзвітність, вказали спостерігачі. «Це дозволяє великим донорам чинити надмірний вплив на політику», – вказано у звіті.

Прес-конференція міжнародних спостерігачів за позачерговими парламентськими виборами в Україні

Заяви щодо попередніх результатів та висновків зробили:

Iлкка Канерва, спеціальний координатор та керівник місії короткострокових спостерігачів; Маделен Мун, голова делегації Парламентської асамблеї НАТО; Серен Моборн, голова делегації Парламентської асамблеї ОБСЄ, Дейвід МакAллістер, голова делегації Європейського парламенту, Альберт Йонссон, голова місії БДІПЛ зі спостереження за виборами.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG