Наскільки адекватними є реакції НАТО, Польщі, США і України на інцидент із потраплянням ракети на територію Польщі? Про що каже реакція Росії? Які наслідки може мати як сам цей інцидент із загибеллю людей, так і реакція НАТО?
Про це Радіо Свобода говорило в ефірі програми Свобода Live із колишнім послом України в Польщі Андрієм Дещицею.
– Пане Дещиця, як цей інцидент, на вашу думку, вплине як на саму Польщу, так і на її ставлення до України?
– Польща готувалася до того, що Росія може все ж таки напасти і на також, якщо, звичайно, Україна не втримається. І ці приготування були вже від початку широкомасштабної агресії Росії на нашу державу. Але все ж таки були сподівання, що Росія цього не зможе зробити.
Тепер, після цього інциденту, очевидно, перше питання – це зміцнення системи ППО Польщі. Я думаю, що також у цьому питанні відбуваються консультації Польщі зі своїми партнерами по НАТО.
І я сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи, щоб ця система ППО була надійною не тільки для території Польщі, але також і для території України.
– Як ви думаєте, чи для поляків це принципово станом на сьогодні знати, чи ракета випадково пролітала і вбила двох людей, чи ракету цілеспрямовано запустила Росія?
Тому що зараз шириться багато інформації, прокремлівських наративів в тому числі, щоб звинуватити в цьому Україну. Який консенсус з цього приводу буде в польському суспільстві?
– Перш за все я думаю, що в Польщі прекрасно розуміють про те, що все це, що сталося, і це все, що відбувається – це результат агресії Росії проти України. Перш за все. І, звичайно, Росія несе відповідальність і за те, що відбувається в Україні, і за злочини, які російська армія чинить в Україні, і за ці жертви у Польщі.
Польське суспільство розуміє, що Росія є агресором. Поляки це добре знають зі свого історичного минулого, і вони готові протистояти цій агресії, і готові допомагати нам.
Сподіваюся, що така підтримка і така солідарність будуть і надалі, будуть такими, якими вони буди досі.
– А якої реакції ви наразі чекаєте від НАТО?
– Я чекаю, що НАТО буде набагато конкретнішим в плані надання систем ППО Україні. Тому що те, що сталося вчора в Польщі, підтверджує застереження, які були неодноразово висловлені керівництвом України, про те, що Росія не зупиниться на Україні.
НАТО буде набагато конкретнішим
І президент України про це говорив, і міністр закордонних справ, і міністр оборони. Всі свідомі того, що Росія має далекосяжні плани.
І НАТО, обов'язок якого захищати країни-члени альянсу, мало би бути також зацікавлене і в тому, щоб захистити від ракетних обстрілів сусідню територію України. Бо якщо уся територія України обстрілюється, то це потенційна небезпека і для країн-сусідів, які входять в НАТО.
Тому ці системи ППО мали би бути надані Україні якомога швидше.
– Якщо звернутися до доктрини НАТО, до статті 5 (до речі, 15 листопада багато ваших колег говорили про те, що це буде таке випробовування для НАТО, чи застосують вони статтю 5, чи не застосують). Тож, наскільки принципово для НАТО, летить ракета цілеспрямовано і вражає територію країн-членів альянсу, чи вона потрапляє туди випадково, тому що війна зовсім поруч? В якому із цих випадків може застосуватися стаття 5 НАТО?
– Перш за все це залежить від самого НАТО, як вони будуть це інтерпретувати чи трактувати.
Будь-яка загроза для країни-члена НАТО має отримувати різку відповідь
Я особисто вважаю, що будь-яка загроза для країни-члена НАТО – свідома, чи несвідома, але спричинена агресією країни-сусіда, а конкретно Росії – має завжди отримувати відповідну адекватну різку відповідь.
І цією відповіддю може бути, звичайно, в залежності від рівня небезпеки, і залучення військ країн-членів НАТО для відсічі агресії Росії, і надання, як як вже сказав, систем ППО.
А найперше, НАТО, має давати чіткі сигнали Росії, що вони будуть відповідно реагувати на подібного роду дії з боку Росії, які направлені не тільки проти Україні, але які направлені проти безпеки в регіоні.
– З вашої точки зору, Кремль сьогодні отримав такий сигнал від НАТО?
– Я думаю, що заслабкий сигнал від НАТО був на даний момент. І рішення, які ухвалювалися, були занадто повільними.
Заслабкий сигнал від НАТО ..занадто повільно
Під час війни рішення мали би ухвалюватися значно швидше.
– Що це могло бути?
– Це, наприклад, могла бу бути заява про те, що вони надають системи ППО Польщі, що вони зміцнюють Польщу, і що вони надають ППО Україні.
– Але цього не сталося...
– Можливо, що станеться. Шкода, що аж такі негативні аргументи стають в нагоді того, щоб переконати країни-члени НАТО, НАТО в цілому, щоб реагувати набагато ефективніше і конструктивніше на загрози.
- Президент Польщі Анджей Дуда: падіння ракети, через яке загинули дві людини, виглядає як «прикрий випадок», а не «умисна атака». За його словами, наразі немає доказів того, що це була ракета, випущена російською стороною, але є ознаки того, що це була ракета протиповітряної оборони.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що «попередній аналіз» показав, що у Польщі впала ракета української ППО, але «це не вина України».
- Президент Штатів Джо Байден назвав «малоймовірним» те, що ракета, яка впала на території Польщі, була випущена з Росії. Про це він заявив після зустрічі з лідерами НАТО та G7 на Балі.
- Сполучені Штати Америки покладають відповідальність за загибель двох громадян Польщі через падіння ракети на польській території 15 листопада на Росію, заявили у Білому домі. США не мають у своєму розпорядженні жодних фактів, які суперечили б висловленій польською владою версії про те, що, ймовірно, йдеться про ракету ППО України.
- Влада України сумнівається, що ракета, яка впала на території Польщі приблизно за 5 кілометрів від польсько-українського кордону, належала українській ППО.
- Президент Зеленський наголошує, що потрібні докази того, що це ракета українських ППО, і закликає допустити Україну до розслідування інциденту.
- Кремль похвалив Сполучені Штати за «професійну реакцію американської сторони та американського президента» на падіння ракети в Польщі.
- Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
