Окупаційна влада обмежила доступ до української освіти для школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Їх примусово навчають за російськими освітніми стандартами. А українська влада твердить: ми чекаємо на молодь з окупації на підконтрольних Києву територіях. Втім, після довгої дороги і «фільтрації» молодь зіштовхується із низкою труднощів: фінансовими, бюрократичними, проблемами з адаптацією. А ті, хто з певних причин не наважується виїжджати, потерпають від обмеженого доступу до українських програм, подвійного навантаження через паралельне навчання і від страху – через переслідування окупаційних адміністрацій.
Спеціальну доповідь щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України представив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Як молодь з окупації здобуває освіту в українських школах? Скільки школярів вступають до вишів на підконтрольній Києву території? З якими труднощами зіштовхуються після того, як наважилися на виїзд? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зафіксували основні аспекти доповіді.
«Після аналізу існуючої системи підтримки абітурієнтів із тимчасово окупованих територій України ми дійшли висновку, що необхідно напрацювати окремий юридичний документ, де будуть рекомендації до виконавчої гілки влади, українського парламенту щодо усунення певних проблем. На мій погляд, через виконання цього документу ми можемо кардинально збільшити кількість абітурієнтів, які в наступному році вступлять до українських освітніх закладів», – сказав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Скільки дітей перебуває в окупації?
Зараз на тимчасово окупованих територіях України проживає близько 600 тисяч дітей шкільного віку. Це дані Міносвіти. Приблизно 7% з них навчаються в українських школах онлайн. Це трошки більше, ніж 44 тисячі школярів.
Скільки з них стають студентами українських ЗВО?
Щоб спростити вступ для абітурієнтів з ТОТ, держава створила мережу освітніх центрів. У 2023 році через них до університетів вступило 1608 людей, а у 2024 році – вже більше 11 тисяч вступників.
«Ця цифра не з'явилася сама собою. Я її пов'язую з тим, що наша інституція в 2024 році в рамках парламентського контролю почала моніторингові візити освітніх центрів. Ми виявили низку проблем, які були усунуті», – каже Дмитро Лубінець.
Проблеми з доступом до освіти
Обмеження пересування, блокування українських освітніх ресурсів, тиск окупаційної влади на учнів та їхні родини зумовлюють проблеми з доступом до української освіти. Росія з 2014 року і нав'язує школярам, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, російські стандарти. Школярі опиняються в інформаційній ізоляції.
«Ми це чуємо від кожної дитини, якій допомагаємо виїхати з тимчасово окупованих територій. Надалі кроки держави мають бути спрямовані на розробку комплексної стратегії, яка включатиме розширення освітніх можливостей, інформаційну підтримку молоді з ТОТ та міжнародний тиск на Росію», – зауважив омбудсмен.
За його словами, окупанти відстежують і карають молодь, яка продовжує навчатися онлайн в українських освітніх закладах. Є приклади, коли за це затримують і катують батьків, а дехто навіть отримує «судові вироки» за «шпигунство на користь України».
Крім цього, діти повинні навчатися фактично в двох освітніх системах: фізично відвідувати школи в окупації і паралельно навчатися онлайн за українськими програмами.
«Ми рахували, що інколи одна дитина в тиждень проводить за навчанням більше 50 годин. Зрозуміло, що це додатковий виклик. Для розв'язання зазначених проблем рекомендується впровадити освітні програми, зосереджені на українознавчому компоненті та мінімізації освітніх втрат, а також – варіативні моделі дистанційного та індивідуального навчання. Забезпечити безпечний доступ до українських освітніх ресурсів та ефективну комунікацію з учнями і батьками на ТОТ. І тут в першу чергу ми фіксуємо, що якраз освіта онлайн – це і є наша комунікація з ними. Нам треба підтримувати освітні програми, які надаються дітям онлайн», – розповідає Уповноважений ВР.
Фінансові виклики
Нині немає чіткого розуміння, на яку соціальну допомогу претендує молодь, що виїжджає з окупації, і як довго вона зможе її отримувати. Кожен другий студент після переїзду на підконтрольну територію має гроші лише на їжу та проїзд. Це дані опитування Офісу омбудсмена.
Неповнолітні, які оформили довідку ВПО, можуть отримувати по 3 тисячі гривень виплат на місяць до того, як їм виповниться 18 років. Потім виплати зменшуються до 2 тисяч гривень. Соціальна стипендія, на яку претендують такі вступники складає 890 гривень.
«Цього точно недостатньо для того, щоб самостійно проживати в Україні, навіть в гуртожитку. Це всі розуміють. Тому тут в першу чергу треба розуміти, що саме держава повинна додатково опікуватись подібною категорією абітурієнтів і студентів. Дуже багато технічних питань, які, на мій погляд, потребують як зміни в законодавстві через рішення парламенту, так і змін до постанов уряду через підзаконні акти», – говорить Д. Лубінець.
Труднощі з виїздом
Безпека – ключовий виклик для тих, хто наважився на виїзд. Маршрути пролягають через територію РФ і Білорусь. Кожна людина має пройти процедуру так званої фільтрації, під час якої російські військові ретельно перевіряють документи, ґаджети, контакти тощо.
«Як тільки знаходиться хоч якийсь навіть маленький сигнал, що сім'я або конкретна людина підтримувала Україну в той чи інший спосіб, це автоматично становить фізичну загрозу нашим громадянам. Пропонуються також заходи зі спрощення в'їзду на підконтрольну територію України», – розповів Уповноважений ВР.
Складнощі визначення результатів навчання і кваліфікації здобутих на ТОТ
Питання щодо визнання результатів навчання на окупованих територіях досі не врегульовано законодавством. Починаючи з 2014 року, до нині не напрацьований механізм, який пояснює, чи беруться до уваги відомості з документів про освіту російського зразка після того, як школярі покидають навчальні заклади в окупації. Додатковий стрес для них створює і той факт, що вони залишалися відірваними від української системи.
«Ми розуміємо: навчання на ТОТ відбувається російською мовою. Сюди діти приїжджають і автоматично зразу повинні складати всі іспити українською мовою. Це додатковий виклик перед абітурієнтами, ми повинні розробляти додаткові механізми: перехідний період, безкоштовні мовні курси з підтримкою абітурієнтів».
Крім цього, закон «Про освіту» не передбачає визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ на рівні післядипломної освіти, також не визнається наукова діяльність.
«Найголовніша проблема – ми досі не можемо відповісти на питання: ми боремось за таку категорію громадян чи ні? Якщо боремось, треба вносити зміни в чинне законодавство, постанови уряду, додатково створювати механізми підтримки тих, хто готовий приїхати на територію, яка контролюється українським урядом. Важливо створити дистанційну процедуру вступу з електронними заявами, електронними іспитами і електронну верифікацію документів через захищені канали, ініціювати фінансову підтримку для цієї категорії українців і забезпечити доступ до віддалених наукових ресурсів, створивши платформи для інтеграції здобувачів з ТОТ у наукові колективи», – зазначає омбудсмен.
Адаптація молоді з ТОТ до української системи освіти
Молодь, яка переїхала на підконтрольну територію, може мати психологічні травми, переживати соціальну ізоляцію, долати мовні та культурні бар'єри. Щоб працювати з цими викликами, потрібна достатня кількість психологів, інтеграційних програм та єдина державна політика.
Обмежений доступ до інформації про вступ і відсутність чітких алгоритмів
Зараз абітурієнти не можуть знайти в одному місці інформацію про низку питань, які їх турбують: як переїхати з ТОТ, швидко відновити документи, де можна отримати додаткову допомогу з боку державних органів влади тощо. Інформацію потрібно збирати самостійно на різних ресурсах: приміром, що стосується освіти – у відомостях Міносвіти, щодо інших питань – на ресурсах інших установ.
Окрема проблема – несвоєчасне затвердження порядку вступу, правила якого можуть змінюватися кожного року.
«Щоб зменшити ці проблеми, необхідно своєчасно ухвалювати порядки та правила прийому на навчання до закладів освіти, враховуючи особливості вступу цієї категорії. Ключовий аспект – це стабільна робота освітніх центрів і налагоджена координація між ними. При цьому створення єдиного координаційного центру, на наш погляд, дозволить узгодити діяльність державних органів, закладів освіти, громадських організацій, забезпечуючи комплексну підтримку вступників. У нашому розумінні саме фахівці освітніх центрів повинні супроводжувати на кожному етапі вирішення кожної проблеми, з якою стикаються абітурієнти. Постійна комунікація – один з ключових інструментів, які дозволить вирішувати всі ці питання», – наголошує Лубінець.
- Росія контролює нині біля 20% території України, включно з Кримом.
- Російська армія за три роки після повномасштабного вторгнення окупувала майже 72% території Запорізької області, приблизно 70% Херсонської на лівому березі Дніпра, і 603 квадратних кілометрів Харківщини
- Під окупацією Росії перебуває понад 60% території Донеччини і майже вся Луганщина.
Форум