За дві ночі Наземні роботизовані комплекси, НРК – по суті, наземна версія вже звичних безпілотних літальних апаратів, вони ж дрони. Початково найчастіше використовувались для логістики: доставки припасів, а також евакуації. Третього армійського корпусу створили близько 400 метрів мінних загороджень – там кажуть, на таке саме завдання піхоті знадобилося б близько двох тижнів. Під час 15 вересня у ЗСУ вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир 3-го АК Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції – вона має назву «Вівальді» – на цій території. За його словами, під час першого етапу операції вдалося зачистити від російських «інфільтрантів» 75 квадратних кілометрів, ще десять – деокупувати. роботи та дрони використовували не лише для дистанційного мінування, а й для логістики, евакуації та інших завдань на передньому краї. За наведеними корпусом даними, роботизовані комплекси вже закривають до 80% потреб піхоти.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) з посиланнями на російські джерела зазначають, що українські війська продовжують контратаки на Лиманському напрямку, зокрема в районі Ямполя та річки Жеребець.
Однак на мапі DeepState останні зміни на цій ділянці фронту з'явились 20 вересня, коли майже одночасно аналітики та командир 3-го АК бригадний генерал Андрій Білецький повідомили про звільнення Шандриголового та Дерилового. Загалом, як вказав Білецький, у «1 та 2 сезонах наступальної операції «Вівальді» корпус та придані підрозділи повернули під контроль вже 125 квадратних кілометрів, з яких 50 – деокуповали.
Які ще особливості мала операція «Вівальді» та як змінилася робота піхоти завдяки роботизації, Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у речника Третього армійського корпусу Олександра Бородіна.
– Те, що 3-й АК почав публікувати деталі операції «Вівальді», визнавати просування на мапі – це тому, що новини про контрнаступальні дії Сил оборони почали циркулювати в українському і світовому інформаційному просторі? Клеман Молен (французький OSINT-аналітик – ред.) на початку вересня повідомляв, що вдалося зрізати виступ на півночі від Лиману. Чи тиша була з особистих міркувань корпусу, а зараз вже можна говорити? Що підштовхнуло?
– Безпекова складова. Тому що висвітлювати будь-які просування – це важливо, але тільки тоді, коли це буде безпечно для подальших планів і для наших хлопців на передовій. Так, осінтери раніше це публікували, але ми, в принципі, виходимо суто з безпекових міркувань.
– У чому полягає ця безпекова складова? У тому, щоб спочатку закріпитися, а не говорити про вибиття армії РФ із того чи іншого села без закріплення? Поясніть, будь ласка, багато цивільних не розуміють.
– Просування не виглядає так, наче наші піхотинці зараз йдуть, штурмують і потім зачищають, закріплюються. Це оркестр, це дуже велика кількість складових, для того, щоб вони не тільки пройшли і щось звільнили, а щоб це не вартувало нам великої кількості життів українських бійців.
Через те що війна, точніше, наступальні дії, стали надскладними, такими, що потребують максимальної стабілізації купи різних служб і напрямків, треба ще серйозніше ставитися до інформаційної безпеки – для того, щоб все це працювало, і ворог не міг на нас тиснути на якомусь із напрямків, і таким чином збільшувати небезпеку для наших штурмовиків.
– Україна бачила різні варіанти контрнаступу Сил оборони. У 2022-му – це було, напевно, дуже швидко і неочікувано для Росії. Тоді вдалося звільнити велику площу (Херсон, Куп’янськ), коли це стало майже неможливим після щільного мінування та переходу до тактики просочування, що призводила до великих втрат.
У випадку Лимана, який вигляд це мало? Ви кажете, що це як оркестр – важко, довго, великий об'єм планування, роботизованих комплексів як наземних, так і повітряних.
– Так, зараз вже війна повністю змінилася, але ворог продовжує наступати, як і рік тому. У ворога повністю інша парадигма ведення війни. Для нього піхотинець – це розхідний матеріал, тому [тут підхід] не міняється.
Навіть коли ми говоримо про дії на рівні двох-трьох осіб – це вже маленька операція
Для нас життя – це найважливіше. І це я не тільки пафосно кажу заради того, щоб просто сказати, а з військового погляду, з усіх боків. У нашої армії зовсім інше ставлення, ніж у росіян.
Будь-яка штурмова дія, навіть якщо це мала група, – наприклад, двійка-трійка бійців, які проводять невеличку зачистку бліндажа, – для того, щоб її провести і розвинути до рівня наступальних дій, як зараз, а також максимально зберегти [життя] – це величезне планування.
Це робота НРК, це робота логістики НРК, це робота ударних НРК, це безпілотна компонента, це величезна робота стосовно РЕБу, тому що ворог сильно розвиває й свою безпілотну компоненту. Це навіть не так, як показували у 2023 році, що ідуть роти, АТГРи (армійська тактична група роти – ред.), ВТГРи (взводна тактична група роти –ред.) з танками. Ні-ні, навіть коли ми говоримо про дії на рівні двох-трьох осіб – це вже маленька операція. У цьому і є різниця.
Ворог же навпаки – просто кидає піхоту, поки не відчує десь слабкість. Але, я ж кажу, у нас повністю інший підхід, максимально відчутно відрізняється.
У ворога, до прикладу [співвідношення], «двохсотих» (загиблі – ред.) і «трьохсотих» (поранені – ред.) майже 1:1. Це показник того, що їхні «трьохсоті» гинуть: спершу стають середньо-важкими, а потім – «двохсотими». Це теж приклад того, що їм все одно.
– Можна тактику 3-го армійського корпусу на півночі від Лиману назвати інфільтрацією з підготовкою?
– Ні, тому що все ж таки це наступальні дії. Якщо ми скажемо інфільтрація – це буде схоже, наче ми робимо, як ворог. Справа якраз не в цьому.
У нас більше інфільтрацією роботи займаються
У нас більше інфільтрацією роботи займаються. У нас безпілотний, грубо кажучи, октокоптер, тобто великий дрон, десантує НРК, і він уже в глибину тилу проїжджає, знищує склади, інфільтрує.
Піхотинців ми так не пускаємо, тому що інфільтрація в такому форматі, як у ворога, – це [шлях] в один кінець, який рано чи пізно приведе до того, що він стане «двохсотим».
Піхота – це вже те, що роботи і в цілому вогневий тиск не можуть зробити. Наприклад, зачистка, перевірка населених пунктів, бліндажів – авжеж роботи не можуть таке зробити.
Але перед тим, як піхота туди прийде, вже проведена велика робота щодо вогневого впливу, для того щоб, по-перше, вони мали дуже детальні розвіддані, а по-друге, щоб кількість вогневого впливу на них була максимально зменшена.
– Три штурми армії РФ були на Лиманському напрямку, згідно з повідомленням українського Генштабу станом на ранок 23 вересня. 247 бойових зіткнень на всіх ділянках фронту. Що у вас відбувається? Намагаєтесь контратакувати?
– У нас досить велика ділянка, і тому десь ми просуваємось, десь намагаються вони просуватися.
Вони вже тривалий час намагаються захопити Лиман. Це одна із найважливіших для них цілей, тому що це вписується в їхню оперативну логіку роботи проти нашої логістики на Слов'янськ і їхню логіку напівоточення.
Ясно, що це вже застаріло, але у них «Титанік», який досить довго повертається. Тому вони продовжують ці спроби, хоча Лиман перебуває під нами. Там, в принципі, достатньо стабільний фронт, ми перебуваємо в обороні.
– А що відбувається на колишньому російському плацдармі?
– Якщо ми говоримо про ділянки місцевих наступальних дій, то ми зараз закріпилися, проводимо подальші наступальні дії.
Є постійний рух, тому інколи важко відрізнити, де оборонні дії, а де – наступальні
Просто [зона відповідальності 3-го АК]– від Борової до Лиману. Але у нас дуже розвинена саме мобільна оборона. Що мається на увазі? Немає такого, що всі вкопані і сидять на одній позиції – це рідкість завдяки дронам, це тактика, яка не зовсім працює. Є постійний рух, тому інколи важко відрізнити, де оборонні дії, а де – наступальні.
– Росія підкріплення перекидає на цей колишній плацдарм?
– Підкріплення полягає в чому? Щодо механізованої складової – ні.
Якщо ми говоримо про піхоту, то у них цей ланцюжок з резервами повністю налаштований, але він був і до цього. Тобто це не є чимось новим.
Те, що вони дійсно зараз роблять – це розвиток своїх безпілотників і своєї версії Сил безпілотних систем. Я б сказав, що це момент, у який вони дійсно інвестують і час, і гроші, і увагу, і те, що для нас, безумовно, також є викликом.
– Це до того, що розуміти, як Росія намагається відповідати на контрнаступальні дії 3-го армійського корпусу. Чи можливо, що у російський Генштаб і Кремль ця інформація ще не дійшла, чи нічим відповідати? Ви помічаєте після публікації інформації про операцію «Вівальді» якусь реакцію «на землі»?
– Продовжуємо наступати. Розумієте, питання в тому, що зараз такий етап війни, – можливо він зміниться, як колись ще не було і FPV-дронів, – коли потрібна дійсно серйозна зміна в підходах, тактиці, в якихось засобах, щоб змінити цю базову парадигму оборони або наступу.
У ворога вона одна, стабільна вже тривалий час. Ми пропонуємо і показуємо нову тактику. Для того, щоб її змінити в цілому, наприклад, якби ворог захотів, – це тривалий час. Це не може статися раптово, що зараз вони вирішили і роблять по-іншому.
Чи зараз вони тиснуть – так, тиснуть. Але я б назвав все ж таки головною зміною – це спроба зробити своє СБС і поширювати досвід успішних взводів, рот і батальйонів саме у напрямку безпілотних систем.
– Як думаєте, що Володимиру Путіну тепер робитиме зі Святогірськом, який нібито офіційно захоплений за версією російського генштабу? В результаті успішної діяльності 3-го армійського корпусу він вже тепер не за чотири кілометри від лінії бойового зіткнення, а приблизно в десятках кілометрів. У Куп'янську, коли йшли бої, там були російські солдати, яких продовжують фіксувати – це було якось легше зам'яти тим же російським «воєнкорам». А тут ситуація зовсім комічна і сюрреалістична. Вам не здається, що такого ще не було ніколи?
– Так, але річ у тому, що інфільтрація за останній час, яку ми викорінили, коли заходили, часто була пов'язана саме з пропагандистською складовою, тому тут нічого дивного немає.
Пропагандистською – мається на увазі, що вони відправляли людей, щоб [дрон]-«мавік» зняв, як вони десь ставлять свій стяг, нібито вони щось захопили. Це були інфільтровані групи, які навіть гинули заради цього.
Ті проблеми, які у них є в суспільстві, вони є і у війську – це брехня і корупція. Ми з цим стикаємось на цьому напрямку вже понад рік, одне і те саме. Раніше міністерство оборони [РФ] нагороджували, якщо не помиляюсь, і за Лиман, і за Святогірськ.
У мене таке враження, що вони перебувають у пізньому Радянському Союзі, коли є дуже сильна різниця в розумінні реальності між найвищими щаблями, середніми та найнижчими. Отака відірваність – це одна із важливих проблем [для РФ].
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум