Коли рано-вранці 24 травня палаючі снаряди російської балістичної ракети «Орешник» прорізали небо поблизу Києва, на кількох відеозаписах зафіксували дивну деталь. Незважаючи на гуркіт, що, судячи з усього, супроводжував падіння об’єктів на землю, не було жодних вибухових спалахів, які зазвичай супроводжують ракетний удар.
Розмиті відео, зняті під час двох попередніх атак цією зброєю – по Дніпру в листопаді 2024 року та Львові в січні 2026 року, – також показували відсутність основних вибухів.
«Схоже, вони не несуть вибухівки», – сказав Радіо Свобода Павло Подвіг, старший дослідник Інституту ООН із дослідження проблем роззброєння. За його словами, гіперзвукові снаряди, що відокремлюються від «Орешника» й світяться від нагрівання під час входження в атмосферу, «ймовірно, є важкими об’єктами, а руйнівна сила має походити від кінетичної енергії».
Конрад Музика, аналітик з питань оборони у Rochan Consulting, каже, що удари «Орешником», імовірно, здійснюються приблизно 36 «кінетичними пенетраторами», які виходять із шести бойових блоків на фінальній ділянці польоту ракети. За його словами, ці снаряди «покладаються на надзвичайно високу швидкість удару для знищення або пробиття цілей, а не на великі вибухові заряди».
Однак з огляду на те, що вартість однієї ракети оцінюється в десятки мільйонів доларів, багато коментаторів – зокрема й російських – поставили під сумнів доцільність запуску гіперзвукових шматків металу чи бетону по українських цілях.
«Тупо дуже дороге залізо в землю», – написав у Telegram російський військовий блогер Володимир Романов, коментуючи відео останнього удару «Орешником». «Заради гарної картинки, у яку вже ніхто (крім пенсіонерів) не вірить», – додав він.
«Орешник» – це балістична ракета середньої дальності завдовжки близько 12 метрів. Її дальність оцінюється приблизно в 5 тисяч кілометрів, а заявлена маса бойового навантаження перевищує одну тонну. Мобільний комплекс перевозиться на відносно невеликій платформі й отримав назву через здатність зливатися з ландшафтом, як дерево в лісі.
Балістичні ракети на кшталт «Орешника», які відокремлюють боєголовки з великої висоти, відомі тим, що їх надзвичайно важко навести з точністю. Для ядерного удару з величезним радіусом ураження це не має великого значення, але кінетичні снаряди, які відокремлюються від бойових блоків, можуть не завдати шкоди навіть великим об’єктам.
Розслідування з відкритих джерел щодо наслідків удару «Орешником» по Дніпру у 2024 році, ціллю якого був ракетний завод радянських часів, зрештою, дійшло висновку, що снаряди могли повністю оминути територію великого підприємства.
Фотографії, зроблені в Дніпрі в перші години після удару 2024 року, показували серйозно пошкоджений дах однієї невстановленої будівлі, яка в усьому іншому виглядала майже неушкодженою.
Музика сказав Радіо Свобода, що у випадку удару 24 травня відео, «схоже, демонструє розсіювання елементів ураження на відносно великій території». На думку аналітика, це «може свідчити або про навмисний розподіл по кількох цілях, або про значні проблеми з точністю бойових блоків».
Після удару по Білій Церкві один український військовий блогер визначив місце, яке, за його словами, є місцем падіння одного зі снарядів. Він порівняв вирву розміром зі спа-басейн із руйнівною силою артилерійського снаряда.
Раніше Державна служба України з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії пошкоджених гаражів і невеликої пожежі в Білій Церкві. Поки що незрозуміло, що саме було ціллю удару в місті, але в Білій Церкві розташований аеродром радянських часів.
Експерти вважають, що мета атак «Орешником» по Україні переважно психологічна. «Ці удари більше схожі на стратегічний сигнал, ніж на спробу досягти значного ефекту [на землі]», – сказав Музика Радіо Свобода.
Подвіг поділяє подібну оцінку. «Технічно, ймовірно, можна було б завдати певної шкоди, запустивши кілька снарядів по незахищених цілях, але, на мою думку, тут ідеться насамперед про демонстрацію сили».
Незадовго до удару «Орешником» 24 травня Кремль закликав військових підготувати «пропозиції» щодо відповіді на те, що Москва назвала українською атакою дронів на студентський гуртожиток, унаслідок якої загинули щонайменше 18 людей.
«Орешник» став важливим елементом кремлівської пропаганди: російська влада активно наголошує на його швидкості, дальності – по всій території Європи – та здатності нести ядерні боєголовки. Російські державні ЗМІ назвали заявлений час польоту, необхідний для того, щоб боєголовки «Орешника» досягли цілей по всій Європі – 20 хвилин до Лондона й Парижа та 12 хвилин до Варшави.
Ймовірно, саме ядерна здатність ракети й схожість процедури запуску з міжконтинентальними балістичними ракетами (МБР) пояснюють незвичні попередження перед її застосуванням. 20 листопада 2024 року – за день до першого запуску «Орешника» по Україні – США та кілька інших західних посольств несподівано закрилися через «підвищені ризики повітряних атак».
За день до удару «Орешником» 24 травня президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані розвідки США та Європи, заявив, що Росія готує удар по Україні цією новітньою ракетою.
Росія стверджує, що «автоматично» попереджає США за 30 хвилин до запуску «Орешника». Пентагон підтвердив, що був «коротко» поінформований перед ударом у листопаді 2024 року, однак Подвіг каже, що інформацію про наміри Росії могли передавати за кілька годин до цього.
«Існує угода про повідомлення щодо запусків балістичних ракет від 1988 року, якої обидві країни досі дотримуються і яка вимагає попередження за 24 години, – сказав експерт із озброєнь. – Технічно вона стосується лише МБР, але я можу уявити, що Росія, про всяк випадок, надсилає повідомлення, щоб ці запуски не сприйняли як запуск міжконтинентальної ракети».
Наразі США дотримуються ядерної доктрини «запуску за попередженням», яка дозволяє завдати «удару у відповідь» одразу після виявлення запуску ракет противника – ще до їхнього падіння на американську територію.
Форум