ЛЮБЛІН – У Любліні (Польща) відкрили пам’ятник греко-католицькому священнику Омелянові Ковчу, в’язневі нацистського концтабору «Майданек». Українського отця називали парохом концтабору. Він у роки Голокосту врятував сотні євреїв, духовно в таборі смерті підтримав тисячі тих, які були у черзі перед стратою. Подію у Любліні її учасники з України та Польщі назвали історичною.

«Наша доля – попередження для вас» – ці слова написані на мавзолеї музею «Майданек», де зберігається попіл тисяч спалених нацистами жертв концтабору. Поруч – дерев’яний барак, де з 1943 року розташовувався крематорій. Місце моторошне і нині.

У цьому будинку був кабінет і ванна німецького керівника крематорію, а поруч – кімната, де складали трупи, печі, які палили коксом. У них був вмонтований пристрій для підігріву води, яку використовували для купання в’язнів.

Через концтабір «Майданек», за офіційними даними Державного музею, пройшли 150 тисяч осіб різних національностей. Тут знищили близько 80 тисяч в’язнів, найбільше, майже 60 тисяч, євреїв.

В одній печі протягом доби могли спалити і сто тіл.

Спалили у печі, разом із іншими в’язнями, і останки українського греко-католицького священника Омеляна Ковча, який помер від серцевої недостатності. Отця хотіли відпустити з концтабору, але він зробив вибір – залишився з людьми, які страждали в очікуванні страти. Зберігся і барак №14 на третьому полі, де жив отець Омелян Ковч.

Тепер поруч із музеєм «Майданек» – його скульптура у камені, розвернена у бік концтабору.

«Дивись на отця Омеляна Ковча і будеш розуміти, що Бог хоче від нас, якого типу людину, яка вона має бути. Людина завжди має вибір і ніколи не можна мовчати на зло, навіть якщо це є непопулярне і небезпечне», – головний рабин Польщі Михайло Шудріх.

Урочистість відкриття пам’ятника розпочалась з інсталяції, яка показала досить емоційно мистецькою грою акторів ті страждання, які переживали в’язні концтабору, які намагався їм полегшити молитвою і словом отець Ковч. За задумом автора, відомого польського режисера Лєшека Мондзіка, дійство без назви, бо сама постать отця Ковча промовляє.

«Я багато прочитав про священника Ковча, і мене його особистість захопила, тому я зробив цей мистецький проєкт на відкриття пам’ятника. Найбільше мене в священникові вразило те, що він не був байдужим до долі іншої люди. Доля іншої людини – це те, чого так бракує сучасному світові. Дуже тішусь, що маємо таку шляхетну урочистість, що зустрілись у Любліні», – каже Радіо Свобода Лєшек Мондзік.

Приклад людяності

Отець Омелян Ковч є прикладом людяності, про це говорив кожен промовець під час урочистостей. Спершу у Люблінському соборі відбулась божественна літургія. Свічки і квіти поклали у мавзолеї.

Домовленість про встановлення пам’ятника блаженному почалась ще у 2010 році, про це говорив тодішній глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Ініціаторами стали Комітет вшанування отця Омеляна Ковча і Фундація духовної культури пограниччя. У 2018 році міська влада Любліна ухвалила рішення про спорудження пам’ятника і виділила місце. А 22 лютого 2019 року заклали перший камінь під його спорудження. Встановили скульптуру, авторами якої є Олександр і Марта Дяченки. 24 березня цього року, але через карантинні обмеження перенесли урочисті відкриття на жовтень.

«Отець Омелян Ковч не мусів тут загинути. Він мав можливість бути звільненим, але цим не скористався, бо вважав, що його місія і покликання – бути з тими, хто був приречений загинути. І сталося щось незвикле і дивне у його житті, тому що він сказав, що це місце, «Майданек», крім неба, то єдине місце, де б він хотів залишитися. Тому ми виконуємо певний борг, ставлячи йому пам’ятник і згадуючи, що сказав, що тут є небо, яке ми не зауважуємо на щодень. Він у цьому місці побачив живого Бога», – говорить отець Стефан Батрух, керівник Фундації духовної культури пограниччя у Любліні.

Голова Комітету вшанування пам'яті отця Ковча Іван Васюник наголосив, що на духовній мапі Європи постає ще один знак перемоги добра.

«Не коритися злу і захищати правду - послання Омеляна Ковча людству. Наша співпраця із громадою міста Любліна над вшануванням подвигу отця Ковча набуває особливого значення сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу проти російської агресії», – наголосив Іван Васюник.

Глава УГКЦ Святослав Шевчук освятив пам’ятник Омелянові Ковчу. Під час урочистостей вручили Відзнаку блаженного Ковча. Цьогоріч лауреатами стали польська режисерка Агнєшка Голланд, український режисер, колишній в’язень Кремля Олег Сенцов, американський дипломат Деніел Фрід і об’єднана ініціатива українських пластунів і польських харцерів «Полум’я братерства». Відзнака блаженного Ковча заснована у 2010 році і її лауреатами стали письменниця Ліна Костенко, філософ Євген Сверстюк, історик Арон Вайс, письменниця Оксана Забужко, історик Тімоті Снайдер.

«Я дуже зворушена відкритістю, справедливістю отця Омеляна Ковча. Важливо не лише вшановувати героїв, але їх наслідувати. Моє покоління не зазнало таких страшних речей, але я як режисерка старалась у своїх фільмах розповісти про ці трагедії, жертв і показати вбивць, віддати честь героям і відчувала, що людяність є важлива для нашого світу», – говорить режисерка Агнєшка Голланд.

Питання про «Праведника народів світу» залишається

Отець Омелян Ковч за порятунок євреїв у 1999 році визнаний «Праведником України», але досі інститут «Яд Вашем» не удостоїв його звання «Праведник народів світу». Українська греко-католицька церква зверталась не один раз до цієї інституції з проханням.

«Думаю, ця повага до отця Ковча, цей культ міжнародний, навіть міжрелігійний, який розвивається, буде серйозною підставою, щоб «Яд Вашем» ухвалив позитивне рішення щодо отця Омеляна Ковча. Але потрібно, щоб це почитання набрало широкого культу, відчуття, що людина є праведною, бо так святість окреслюють юдеї, а ми, християни, вважаємо його виявом святості. До кінця не знаю, які є ще запитання від інституту до отця Омеляна Ковча, але найважливіше є не абстрактні ідеї, а конкретні вчинки, тому що життя людини – те, що вона чинить, і це виявляє її праведність», – каже Радіо Свобода глава УГКЦ Святослав (Шевчук).

Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у селі Космач Косівського району Івано-Франківської області. У Римі здобув філософсько-теологічну освіту. Отець одружився з донькою греко-католицького священника. Подружжя виховувало шестеро дітей.

Отець Ковч був капеланом Української галицької армії, належав до Організації українських націоналістів (ОУН) у час польської влади в Галичині. У 1922 році був парохом у Перемишлянах Львівської області. У цьому галицькому містечку проживали разом українці, поляки, євреї. У роки німецької окупації євреї, знаючи про милосердність отця, що він опікувався бідними, приходили до нього по допомогу, яку й отримували. Отець Омелян Ковч врятував белзького рабина Аарона Рокеаха, син якого загинув на Львівщині.

Священник видавав євреям метричні виписки про хрещення, і таким чином врятував життя сотень. Говорять про 600-2000 хрещень. Отець Омелян Ковч просив вірних носити допомогу євреям у ґетто.

За порятунок євреїв 1 січня 1943 року німці арештували священника і відправили його у тюрму на Лонцького у Львові. Невдовзі отця Омеляна Ковча перевезли у концтабір смерті «Майданек» у Любліні. Отець духовно опікувався в’язнями. Життя греко-католицького священника завершилось у концтаборі «Майданек», як мовиться в офіційних німецьких документах, 25 березня 1944 року.

У 2001 році папа Іван Павло ІІ визнав отця Омеляна Ковча блаженним.