26 липня ГО «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ) представила своє розслідування про масове вбивство полонених «азовців» в Оленівській колонії №120 на окупованій частині Донеччини в ніч із 28 липня на 29 липня 2022 року. Тоді загинуло близько 50 військовополонених і ще понад 70 отримали важкі травми. Як раніше стверджувала українська влада, Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити у цьому й дискредитувати українські сили.
Виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко в ефірі передачі Радіо Свобода «Свобода Live» розповіла, на чому базується розслідування її організації, а також звернула увагу на тодішнього керівника Оленівській колонії, який після вибухів, як стверджують, свідки, сміявся і не допускав до поранених українських бійців медиків.
– Пані Катриченко, ви днями презентували розслідування, в якому відтворили події 28–29 липня 2022 року в Оленівці. Які нові подробиці вам вдалося з’ясувати?
– Я так розумію, що зараз головна версія того, що сталося, яка зброя була там застосована – це термобарична зброя. Ось цей факт ми поки що ставимо під сумнів. Оскільки свідки, яких ми опитали, говорять про іншу послідовність подій. Тобто якщо була застосована термобарична зброя, то спочатку мало би все згоріти, а потім, якщо наступний вибух, то це була би використана якась інша зброя, тоді мав би пролунати вибух.
Наразі з тих свідчень, які ми отримали, спочатку пролунав якийсь вибух, а потім були поранені і були загиблі, а потім вже почалася пожежа. Тому якщо така логіка подій, то в принципі ми не згодні поки з офіційним слідством. Хоча версія офіційного слідства така попередня і потребує ще доопрацювання.
– А з того всього, що ви сказали, чи є у вас версія того, що сталося тоді?
– Насправді ми намагалися в нашому розслідуванні просто відтворити хід подій. Тобто з того моменту, як «азовці» побачили списки, за якими їх переводили у цей барак на промзоні, до того моменту, як відправили останні КАМАЗи до лікарень Донецька з пораненими. Ми намагалися покроково відтворити ці події. Тому зараз наш фокус був саме в цьому.
– СБУ відзвітувало про двох підозрюваних – ексочільника Оленівської колонії і його підлеглого. З Офісом генпрокуратури ми спілкувалися. Вони підтверджують, що є і російські куратори. Але ваша організація раніше заявляє про осіб причетних до трагічних подій в Оленівці. Чи ті люди, яких сьогодні називають у прокуратурі, фігурують у ваших розслідуваннях? І вашій організації скількох причетних загалом вдалося ідентифікувати, встановити?
– Якщо ми говоримо про взагалі утримання військовополонених в Оленівці, то ми можемо говорити про цілу низку прізвищ, а скоріше позивних.
Євсюков перебував біля бараку, в якому пролунали вибухи. Пив каву, сміявся, говорив щось на адресу «азовців»
Якщо ми говоримо про основне з цих прізвищ, яке відоме як слідству, як Офісу генпрокурора, СБУ, яке ми назвали ще минулого року, то це Сергій Євсюков, який очолював цю виправну колонію №120 у Волноваському районі на окупованій території. Він її очолював, за даним свідків, від самого початку після повномасштабного вторгнення. Тобто йому 28 липня була оголошена підозра не за теракт, а за те, що він причетний ймовірно до катувань понад 100 полонених. Я думаю, що цивільних громадян також.
Виходили поранені, скривавлені «азовці». Саме Євсюков не допускав медиків, навіть медиків, які працювали на території цієї колонії
Але наше розслідування, яке ми оприлюднили 26 липня, говорить ще про те, що сам Євсюков перебував біля цього бараку, в якому пролунали вибухи. Він там був поряд. Він бачив, як з цього барака хочуть вийти і вибираються поранені «азовці», як вони виносять на своїх руках більш поранених, як вони виносять тіла тих, хто загинув у цьому бараці. А він разом зі своїми заступниками стояв на майданчику біля алеї, на яку виходили поранені, скривавлені «азовці», і пив каву, як нам сказали і незалежні свідки, незнайомі між собою, сміявся, говорив щось на адресу «азовців».
Саме він не допускав медиків, а медики були на території колонії, навіть медиків, які працювали на території цієї колонії, тобто з числа тих людей, які підтримували російську окупаційну владу. А також там булим медики з «Азовсталі», з заводу Ілліча, також полонені, які до того також надавали медичну допомогу військовополоненим. Цих медиків теж впродовж 2,5-3 годин не допускали, хоча вони були готові прийти. І, коли вони вже прийшли, вони побачили цю страшну картину. Як «азовці» зараз говорять, що якщо би вони не прийшли, якщо їх взагалі б не допустили, то, звісно, втрати були би більші, оскільки вони не могли самостійно надавати таку медичну допомогу, як кваліфіковані медики. Але саме цей начальник колонії, принаймні його бачили свідки, як він стояв і не допомагав пораненим.
Євсюков був причетний до складання списків. Приходив до бараку з «азовцями» і говорив: ви тут не надовго
Також, звісно, є причини говорити про те, що він був причетний до складання списків, оскільки саме представники адміністрації колонії зачитували ці списки, саме представники адміністрації колонії переводили військовослужбовців у цей барак.
І також сам Євсюков приходив до бараку з «азовцями» і говорив про те, що ви тут не надовго, ми вас скоро кудись переведемо.
– Пані Катриченко, за цей рік не мала доступу до території в Оленівці ані українська сторона, ані міжнародні організації. Як це впливає на саме розслідування? Які ризики того, що можливість встановити всі обставини з часом зникнуть зовсім?
– Дуже важливо розуміти, що барак, в якому сталися вибухи, змінився вже в перший день після вибухів. Туди прийшли і представники окупаційної влади, представники колонії, а також... військовополонених військовослужбовців, які там прибирали, переставляли ліжка, діставали тіла. Тобто там все змінювалося. Тобто це не було таке місце злочину, яке можна було досліджувати потім.
Для нас важливо бачити ці перші фотографії, перші відео, зокрема і фотографії агентства Reuters
Я думаю, що зараз це місце фактично вже втрачене. Навіть якщо завтра ЗСУ звільнять окуповані території, ми туди зайдемо, або якщо раптом дозволять зайти якісь міжнародній місії, наприклад, місії ООН, то навряд чи вони побачать те, що вказувало би на цей злочин. Я думаю, що там вже не залишилося таких слідів.
Для нас важливо бачити ці перші фотографії, перші відео, зокрема і фотографії агентства Reuters, що були зроблені в цей час на місці злочину, а також збирати дуже ретельно свідчення тих військовослужбовців, які переходять по обміну.
(Про роковини масового вбивства «азовців» в Оленівській колонії дивіться із 44 хвилин 48 секунди)
