На Бахмутському напрямку російські війська продовжують вести наступальні дії, намагаються взяти під повний контроль місто Бахмут Донецької області, бої там тривають. Про це вранці 11 квітня повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
У Бахмуті армія РФ перейшла до сирійської тактики «випаленої землі» – знищує будівлі, позиції ударами авіації, вогнем артилерії, зауважив напередодні командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський. Тактикою «випаленої землі» зазвичай називають військові дії, які спрямовані на знищення будь-яких важливих об’єктів на території населеного пункту для того, щоб вони не дісталися супротивнику. За словами Сирського, бої за Бахмут мають жорсткий характер з обох боків.
Представник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий наголосив: українська армія продовжує постачання військ, які захищають Бахмут, не зважаючи на те, що російські війська підірвали міст у районі селища Хромове, що розташоване у Бахмутській міській громаді Бахмутського району і примикає до північно-західної околиці міста.
Більша частина Бахмуту, за даними західних військових аналітиків, захоплена російськими силами.
5 квітня Володимир Зеленський під час свого візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті залишається найскладнішою на фронті. Але українські сили, за словами Зеленського, перебувають у місті і загарбники його не контролюють.
Олександр Ябчанка, лейтенант ЗСУ 67-ї окремої мобілізованої бригади (батальйон «Вовки Да Вінчі») розповів в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» про те, що відбувається безпосередньо на полі бою, що бачив сам.
– Пане Ябчанко, поділіться з нами останньою інформацією. Чи маєте ви уявлення або ж ви інформовані, яку саме частину міста Бахмут контролюють російські сили, «вагнерівці» і наскільки там присутні українські сили?
– Це геть інакше влаштовано очима бійця безпосередньо з бліндажа. Я не маю цієї інформації. І я навіть не глибоко аналізую цю ситуацію. Якщо сказати іншими словами, моє завдання – це виконувати на тому відрізку фронту, де воюємо безпосередньо ми, свою роботу. І що відбувається безпосередньо у Бахмуті, що відбувається навіть у сусідніх зі мною підрозділах – це ще частина інформації, яка мені потрібна. А от що відбувається далі по фронту? Я не володію цією інформацією настільки, аби бути експертом.
Завдаємо ворогу втрат в рази більших
Що я маю на увазі? Я вам можу розповісти, як безпосередньо відбувається війна, тобто як відбуваються бойові зіткнення, як відбувається воно безпосередньо на полі бою. Я думаю, що карти ви можете подивитися і в експертів, які коментують це щодня, які стежать за найменшими змінами на карті.
Йдуть дуже жорсткі бої насправді. І ворог, незважаючи на те, що несе колосальні втрати, але ми несемо втрати теж. За останній час у нас декілька, на жаль, людей загинуло. Останній час – це буквально останній тиждень. І ми завдаємо ворогу втрат в рази більших, просто в рази більших! І вдається досягнути цього, з одного боку, координацією між нами, координацією безпосередньо в межах нашого батальйону і в межах сусідніх бригад, поруч з якими ми виконуємо бойове завдання.
Можемо собі дозволити технічно переважати супротивника
Звісно, я хочу подякувати волонтерам, які нам допомагають з технічними засобами. Тому що ми можемо собі дозволити технічно переважати супротивника. Повірте, від цього переважання залежать наші життя. Від цього переважання залежить те, наскільки ми зможемо йому завдавати вогневого ураження на підступах до наших позицій. Ми нерідко ведемо з ними безпосередньо стрілкові бої. От коли вже стрілецький бій... Але до стрілецького бою ми намагаємося просто не допускати супротивника. Іншими словами, ми намагаємося воювати максимально сучасно.
Бої посеред руїн: Україна продовжує боротися за «фортецю Бахмут» (фотосвідчення)
Я такого не бачив! Хіба що у фільмах про зомбі-апокаліпсис. Кожного дня атаки. Знищуємо їх. Своїх вбитих частіше не забирають. Поверх цих тіл йдуть в наступну атаку у той же ж день або на наступний
І чому я так на цьому наголошую? Тому що це, як на мене, формула для України, як ми мусимо воювати у цій війні. Тому що, повірте, вони не жаліють живу силу. Я такого не бачив! Хіба що у фільмах про зомбі-апокаліпсис. Тобто насправді кожного дня атаки. Ми знищуємо їх. Вони далеко не завжди забирають своїх вбитих, а частіше не забирають, ніж забирають їх. І поверх цих тіл вони йдуть в наступну атаку у той же ж день або на наступний. Це відбувається тут. І нам потрібно їх знищити стільки, скільки їх буде намагатися прийти і нас вбити.
Я до чого це веду? Ми теж, на жаль, несемо втрати. І мінімізувати ці втрати ми можемо, якщо будемо технічно вище на голову, ніж наш супротивник. Якщо ми будемо воювати інтелектом. І за це я хочу дуже подякувати волонтерам, які нам допомагають перевершувати супротивника в технічному плані.
– Ви кажете, що карти ми й самі подивимося. Ми й справді часто дивимося на ці карти і запитуємо в експертів, що вони бачать на цих картах. Якщо подивитися, то виглядає так, що місто перебуває на межі оточення або має ризик оточення. З того, що ви бачите, з того, що кажуть, можливо, вам ваші побратими, які з вами так само на Бахмутському напрямку, яка перспектива оточення міста станом на зараз, вона лишається актуальною, реальною чи ні?
– Знову ж, такі запитання до командирів, які відповідають за обстановку оперативно-тактичну. У нас зона відповідальності – не пустити супротивника на абсолютно конкретний рубіж. Це наше завдання. І несучи втрати, ведучи важкі бої, ми таки своє завдання виконуємо.
Тому говорити вам про перспективу, тобто брати на себе експертизу там, де я її не маю, я не хотів би. Я краще відповідатиму на ваші запитання там, де я дійсно маю розуміння. Бо, звісно, є щось, що мені хотілося б. Але навіщо моїми бажаннями підміняти експертну думку.
– Буквально сьогодні речник Східного угруповання військ Сергій Череватий заявив, що Росія почала перекидати на Бахмутський напрямок також замість «вагнерівців» чи на додаток до них якісь елітні підрозділи своєї армії, зокрема десантників. Чи там, де ви перебуваєте зараз на Бахмутському напрямку, помітна присутність ось цих елітних військ з боку супротивника? І загалом як ви зараз оцінили би їхні спроможності?
Не такий страшний чорт, як його малюють. Треба того чорта бити розумом, аби не втрачати дуже цінних людей
– Ми вчора мали з ними безпосередній контакт. І ми завдали їм втрат. Безпосередньо наш підрозділ. Тим самим ми бачимо, ми вже можемо відрізнити одних від інших. І з високою долею ймовірності, саме з ними чи вчора мали вогневий контакт. Все одно ми завдали їм втрат більших, ніж вони завдали нам. І ми втримали ту позицію, де все це відбувалося. Відповідно, не такий страшний чорт, як його малюють. Просто треба того чорта бити розумом, аби не втрачати дуже цінних людей.
Бахмут: найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової війни
– А як ви відрізняєте звичайних «вагнерівців» від якихось елітних підрозділів?
На жаль, у нас втрати теж. Мусимо воювати ще розумніше
– Це взаємодія. Власне, як взаємодіє противник між собою проти нас. Тобто як взаємодіють їхня аеророзвідка, артилерія, піхота. Це ж все видно. І це відчутно. Але приємно інше особисто для нас, що так виглядає, що вони не очікували. У кожному разі результат такий, що у них втрати в рази більші, ніж у нас.
Але, на жаль, у нас втрати теж. Тому ми мусимо воювати ще розумніше. Ось зараз нам приїхали волонтерські турелі. Ідея дуже проста. Для того, аби ворог не зайшов у конкретний окоп, в конкретну посадку, там має перебувати воїн ЗСУ, який вестиме вогонь по ворогу. Інакше, якщо там не буде воїна ЗСУ, а буде лише працювати артилерія, ворог туди зайде. Так от, ідея в тому, аби замість воїна ЗСУ, який там сидить з автоматом і по ньому працює ворожа артилерія, там стояла турель. Турель – це (так по-простому) підставка з очима для кулемета, яку набагато важко вбити, ніж воїна ЗСУ. І з іншого боку, навіть якщо і вбити, то це 12 тисяч доларів, що неспівмірно мало в порівнянні з життям наших воїнів. Ось це один з прикладів, як ми намагаємося воювати розумом.
Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
Зокрема, за даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмуту вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
«Треба було виїхати раніше»: військові рятують цивільних у зоні бойових дій на сході України
