США прагнуть відновити відносини з Росією, але її злочини в Україні не можна відбілювати, наголошує дипломатичний редактор британського щоденника The Times. Низкою статей відгукнулося на останні події в Україні і стосовно неї агентство Bloomberg – наприклад, про те, що рейтинг Зеленського в Україні обігнав рейтинг Путіна в Росії. Оглядач агентства також застерігає Зеленського від надто тісних контактів із Коломойським і виконання олігархових забаганок, у першу чергу щодо «Приватбанку».
Британський щоденник The Times публікує статтю «Трапм потребує Путіна, щоб той допоміг йому здобути прихильність закордону». США прагнуть відновити відносини з Росією, але її злочини в Україні не можна відбілювати, наголошує при цьому автор статті, дипломатичний редактор газети Роджер Бойлз – і закликає Британію не мовчати про це.
Згадуючи про обміни в’язнями між Сходом і Заходом у часи Холодної війни і порівнюючи з нинішнім обміном між Україною і Росією, автор доходить висновку: Росія завжди виграє. Тоді міняли якогось блідого дисидента, висмикнутого з «гулагу», на агента КДБ, що від’ївся на західних харчах і вже тішиться на добрячий відпочинок на дачі. Тепер обміняли 35 українців, серед них кінорежисера і дві дюжини нещасних моряків, на групу переконаних сепаратистів, серед них Володимира Цемаха – який тепер стає недосяжним, і це не тішить родичів загиблих у збитому малайзійському літаку, а також розлючує й багатьох українців, які знають, якою ціною (загибелі одного військового і втрати ноги іншим) того затримували.
На думку автора, останні події мають причину, а саме те, що «[президент США] Дональд Трамп, якого підбурює [президент Франції] Емманюель Макрон, бачить шанс відновити відносини Америки з Росією». «Заохоченням для [президента Росії] Володимира Путіна було б поступове зняття західних санкцій. Це могло б обламати зуби протестному рухові, який нині ослаблює Путінову партію «Єдина Росія». Але послаблення санкцій мало б бути пов’язане з «нормалізацією» відносин між Києвом і Москвою. Обміни в’язнями передбачають закулісні контакти, а це мало б допомогти розбудові довіри між владами двох країн», – мовиться у статті.
Новий президент України Володимир Зеленський, колишній актор-комік, серйозно сприймає такі оборудки і хоче й інших жестів із боку Москви. І якщо Путін погодиться на щось схоже на ще одну поступку, гра може початися.
Як зауважує оглядач, Макрон, зустрівшись із Путіним перед самітом «Групи семи» минулого місяця, натякнув, що російського керівника треба повернути в коло світової спільноти. І в цьому він, імовірно, бачить можливість допомогти влаштувати й примирення між США і Росією і так зробити себе важливою опорою трансатлантичного союзу.
Путін може здатися Трампові шляхом до подолання провалу в довірі, корисним партнером у часи надзвичайних всесвітніх змін. І він може розраховувати, що зближення з Путіним поліпшить його міжнародні позиції, а не стане для нього фатальним відступом, мовиться у статті. І тут її автор наголошує: «Але при цьому має бути дотримано принципу, що відносини з Росією не можуть повернутися й близько до чогось, схожого на нормальність, доки вона вчепилася в Крим, який так цинічно загарбала п’ять років тому».
«Кремль буде намагатися дурити нового недосвідченого президента України, розраховуючи, що західні лідери будуть залякувати його і виявляти вибіркову втрату пам’яті. Країна, що недавно спостерігала за публічним отруєнням Сергія Скрипаля і його дочки, не може мовчати в час такого обману», – закликає британський оглядач свою країну до дії.
Низкою статей відгукнулося на останні події в Україні і стосовно неї агентство Bloomberg.
Зокрема, в короткому дописі з заголовком «Путін втрачає корону легендарних рейтингів схвалення на користь нового сусіда» агентство Bloomberg наводить дані нових опитувань у Росії і в Україні. У липні Володимир Путін мав загальне схвалення його роботи як президента Росії з боку 68 відсотків опитаних росіян; роботою президента України Володимира Зеленського були задоволені 58 відсотків опитаних українців. У кінці серпня – на початку вересня становище змінилося: Путін мав 67 відсотків, Зеленський уже 71.
«Адміністрація в Києві переживає свої перші дні. 41-річний Зеленський, просуваючи купу популярних реформ, перебуває в періоді «медового місяця», хоча все голосніше лунають вигуки, що він надто наближений до місцевого мільярдера, – пише агентство, нагадуючи про свої попередні публікації про Ігоря Коломойського. – 66-річний Путін тим часом наближається до 20-річного терміну як лідера Росії. Зростання економіки вщухло, а з ним і щедрі витрати, які ощасливлювали маси».
Агентство нагадує, що востаннє рейтинги Путіна різко зросли тоді, коли він анексував Крим в України і розпалив війну між двома колишніми союзниками. «Зеленському ще далеко до тодішніх рейтингів Путіна в 89%», – мовиться в дописі.
Але, попри таку популярність Зеленського, він уже постав перед першою кризою від часу, коли він обійняв посаду у травні, і вона може підірвати схвальне ставлення до нього і в Україні, і за кордоном, мовиться в новій статті агентства Bloomberg: «Зеленський не може дозволити собі провалити випробування олігархом». Залагодження з бізнесовим партнером-мільярдером може зіштовхнути молодого президента вниз зі слизького схилу, пише автор – оглядач агентства Леонід Бершидський.
Проблема виникає з Ігорем Коломойським, мільярдером і власником телеканалу, який передавав телешоу Зеленського, коли президент був коміком. «Сподівання Коломойського на масштабне повернення за влади Зеленського дедалі більш очевидні. Таке повернення означало б передчасний і безславний кінець обіцянок Зеленського про новий початок в Україні, одній із найбільш корумпованих країн Європи», – застерігає автор.
У статті нагадано, що за влади попереднього президента Петра Порошенка Коломойський був серед тих, хто втратив найбільше – зокрема, й «Приватбанк». Приватизацію цього банку підтримали міжнародні фінансові установи, Національний банк України встановив, що тодішні власники банку, і в першу чергу сам Коломойський, обікрали його на суму близько 5,5 мільярдів доларів, і ці обвинувачення підтвердило розслідування американської компанії Kroll. Коломойський був змушений переховуватися в Ізраїлі – «але він ніколи не здавався в намаганнях захопити свій банк назад, подаючи численні позови в Україні на оскарження націоналізації».
Як пише автор, за влади Порошенка його перспективи в судах не обіцяли нічого доброго – але як тільки стало ясно, що Зеленський здобуде президентську посаду після перемоги над Порошенком у першому турі виборів, як суд у Києві ухвалив рішення на користь Коломойського. «Міжнародний валютний фонд оприлюднив прес-реліз на підтримку націоналізації 2016 року, Національний банк оскаржив це рішення, але Коломойський не відступає. Після перемоги Зеленського 21 квітня він повернувся до України», – мовиться у статті.
А після цього дивні речі почали ставатися з Валерією Гонтаревою, яка була головою Нацбанку в час націоналізації і рішуче захищає її, веде далі автор статті. У липні вона розповідала про те, що отримувала погрози від Коломойського, живучи в Лондоні, в серпні її там же збила машина, а в ніч на понеділок згорів будинок Гонтаревої під Києвом, найімовірніше, внаслідок підпалу. Гонтарева натякнула, що за цими інцидентами може стояти Коломойський, той заперечив це.
А тим часом, мовиться у статті, Коломойський є бажаним гостем у кабінеті Зеленського – зокрема 10 вересня. За офіційною версією, тоді обговорювали інші підприємства Коломойського і тарифи на енергію. Але у вівторок видання Financial Times процитувало прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який був на тій зустрічі, – що президент хоче досягти залагодження з Коломойським навколо «Приватбанку». «Я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, що спрямована на пошук компромісу», – сказав Гончарук газеті.
І дуже швидко після виходу тієї статті він оприлюднив нову заяву у відповідь, заявляючи, що його уряд «ретельно вивчає ситуацію з «Приватбанком» і «не веде ніяких переговорів ні з ким». Але, наголошує автор статті, – це не заперечило публікації в Financial Times, де йшлося про те, що залагодження хоче саме президент, а не прем’єр.
Тож, пише оглядач, повернення Коломойського в Київ, його чудові контакти в новій адміністрації, раптове поліпшення його перспектив у судах і проблеми Гонтаревої разом складають ланцюжок збігів, що видається дедалі більш шкідливим для Зеленського.
Автор звертає увагу, що дотепер новому президентові щастило: в Україні нині економічний бум через рекордний врожай зернових, нещодавнє рішення Європейського суду [щодо газопроводу OPAL] посилило українські позиції в енергетичних переговорах із Росією, а успішний обмін в’язнями з Москвою заклав підвалини для поступу до завершення конфлікту на сході України.
«Зеленський, схоже, сподівається, що його перші успіхи і добрі наміри його адміністрації для багатьох виборців затінять питання Коломойського, якщо він таки піде на оборудку з олігархом. Але будь-яке залагодження, що або скасує націоналізацію «Приватбанку», або дасть Коломойському можливість уникнути покриття коштів на його рекапіталізацію, стане сигналом світові, а може, й більшості українців, що Зеленський може виявитися нітрохи не інакшим, як попередні лідери України, нерідко корисливі, зобов’язані олігархам, або й те, й інше», – мовиться у статті.
Її автор застерігає: «Коломойський – не той, хто бажав би грати за якимись новими правилами, і вже саме це повинне змусити Зеленського і його призначенців бути вкрай обережними і утримуватися від будь-яких справ із ним». «Українська політика – слизький схил, і новий президент і його команда можуть незмивно заплямувати себе, як і їхні попередники, швидше, ніж помітять це. Зеленський мусить довести, що не збирається використовувати свою владу для допомоги старим друзям і партнерам. Відрізати доступ для Коломойського і публічно підтримати швидке розслідування проблем Гонтаревої було б добрим початком», – зауважує оглядач.
Леонід Бершидський: «Молодий президент України має довести, що не має наміру використовувати свою владу для допомоги старим друзям»
