- Колишні посадовці Білого дому: Путін міг вплинути на Трампа щодо України – The Washington Post
- Путін пропонує змінити конституцію, щоб обмежити президентський термін – The Washington Post
- Пріоритет ЄС – зміцнити економічні відносини з Китаєм – The Wall Street Journal
Американське видання The Washington Post повідомляє, що колишні посадовці Білого дому висловили стурбованість тим, що Володимир Путін міг вплинути на погляди Дональда Трампа щодо України та втручався у вибори 2016 року. У статті пишуть, що майже з самого початку правління, Трамп захопився теорією, що Україна намагалася перешкодити йому виграти президентські перегони. На цій теорії Трамп почав наполягати ще більше, після приватної зустрічі з Путіним в липні 2017 року на саміті G-20 у Гамбурзі.
У статті мовиться, що президент США різко заперечував висновки американських спецслужб про те, що Росія систематично втручалася у передвиборчу кампанію 2016 року, перекладаючи всю провину на Україну. Згідно зі словами колишніх посадовців, це змусило багатьох радників Трампа думати, що сам Путін допоміг розвинути таку ідею.
Автори статті пишуть, що в офіційних дзвінках та зустрічах не було жодних доказів щодо впливу Путіна. Однак, під час зустрічі Трампа та Путіна віч-на-віч їх супроводжували лише перекладачі, яким Трамп наказав не обговорювати деталі зустрічі з іншими посадовцями адміністрації.
Така стурбованість працівників Білого дому щодо впливу Путіна, підтверджує також давні побоювання всередині адміністрації з приводу здатності російського президента впливати на погляди Трампа в цілому. Один з високопосадовців сказав, що Трамп навіть одного разу прямо заявив, що він знає, що це Україна винна, тому що так «йому сказав Путін», пише видання.
Колишні чиновники Білого дому заявляють, що бояться, що Путін вплинув на позицію президента Трампа щодо України та кампанії 2016 року:
The Washington Post також пише, що Володимир Путін викликав хвилю обговорень через свою заяву про те, що він відкритий до конституційних змін, які б обмежили повноваження президента правити більше двох термінів поспіль. Автори статті ставлять питання, чи означає це, що Путін, який правив фактично з 2000 року, справді не буде балотуватися втретє на пост президента у 2024 році.
Сергій Миронов, лідер фракції «Справедлива Росія», заявив, що Путін вважає, що слово «поспіль» щодо перебування на посаді президента можна прибрати. Видання додає, що на думку Миронова, це ясно свідчить про те, що Путін не збирається залишатися на посаді після 2024 року.
Однак не всі вірять у те, що російський лідер не братиме участь у наступних виборах. Дехто вважає, що заяви Путіна – це лише «мильна бульбашка», щоб перевірити можливості продовжити термін його повноважень, пишуть у статті.
Видання також розповідає подробиці традиційної пресконференції Путіна наприкінці року, під час якої російський президент виступив на захист Трампа у битві з імпічментом та заявив про допомогу Китаю побудувати систему попередження про ракетний напад.
Путін випробовує можливості, щоб залишатися при владі, чи навпаки? Путін пропонує змінити конституцію, щоб обмежити президентський термін:
Про майбутні плани співпраці Китаю з ЄС розповідає американське видання The Wall Street Journal. Нове керівництво Європейського Союзу поставило перед собою завдання зміцнити економічні зв’язки з Китаєм, назвавши 2020 рік – «моментом істини у стосунках ЄС з Пекіном». Про це у інтерв’ю для газети розповів новий голова Європейської Ради Шарль Мішель, сказавши, що він сподівається досягти швидкого прогресу на зустрічах з китайськими представниками в питаннях торгівлі, інвестицій та проблем зміни клімату.
Мішель, який вступив на посаду 1 грудня у складі нового керівництва разом з новою головою Європейської комісії Урзулою фон дер Лаєн, також розповів виданню, що європейські лідери стурбовані зростаючою економічною та геополітичною напруженістю між Вашингтоном і Пекіном, але не дозволять через це адміністрації Трампа диктувати їм власні умови стосунків з Китаєм.
У статті додають, що європейські лідери давно хотіли, щоб ЄС став провідною геополітичною державою на рівні США, Китаю та Росії. Однак, розбіжності усередині блоку з питань зовнішньої політики, скромні витрати на оборону та залежність від США, часто послаблюють позиції ЄС на світовій арені, повідомляє видання.
Новий голова Європейської Ради Шарль Мішель для WSJ: Наступний рік – це «момент істини» для відносин між ЄС та Китаєм. «Ми повинні перестати бути наївними ... Якщо ми відкриємо наші ринки, ми повинні отримати гарантію, що наш партнер ... також їх відкриє»:
